Здається, все успішно пройшло. Вибори відбулися, відсвяткувалися. Преса кинула ще одну бомбову дозу політичних новин. Заспокоїлася. Почалося обговорення кінця світу, який так і не наступив. А от мене не покидає чи то відчуття втоми, чи то особливої форми апатії до всього, що відбувається.
Ось і розпочалися Свята – діти отримали своїх миколайчиків. Завершується річний цикл. А мало що змінюється – як у нашій спільній долі, так і у нашому ставленні одних до одних. Про політичні перспективи говорити не буду – не святочне. Але про ставлення одних до одного...
