Екхарт Толле і його бачення Шляху

 

 

Нещодавно у Івано-Франківську в меморіальній квартирі художника, академіка Володимира Чернявського відбувся черговий Традиційний філософський квартирник «Під абсент». Цей проект є новим та дещо незвичним для нашого міста, хоча практика проведення різного роду "квартирників" є поширеною як в містах України, так і Європи.

В сучасних умовах західної «пластмасової» цивілізації, з її матеріальними ціннісними орієнтирами та різноманітними «гламурними» відтінками, організатори квартирника «Під абсент» намагаються актуалізувати непопулярні на сьогодні питання Буття, його сенсів, пошуку себе, цивілізаційних проблем та перспектив, руху індивіда на шляху пошуку Абсолюта.

Так, темами попередніх зібрань філософського квартирника вже були праця Еріха Фрома «Мати чи Бути?» та особливості традиціоналістичного вчення Рене Геннона. Обговорюючи вказані питання учасники квартирника впритул наближалися до незрозумілої для більшості категорії – «метафізичне». Її тлумачення чи будь-яке вираження в словесній формі є неможливим апріорі. Один з присутніх, в свою чергу, вказав організаторам на доцільність плавного переходу від теоретичного аспекту (а саме розмов про метафізику) безпосередньо до спроб її осягнення.

Можливо концепції, що розглядалися на останньому квартирнику, а саме вчення Екхарта Толле, стануть для когось тією сходинкою, що дасть можливість піднятися над матеріальним, раціональним чи емпіричним вченням до окремих аспектів надраціонального, надчуттєвого, певного езотеричного усвідомлення.

 

 

Отже Екхарт Толле.

Свідомо уникаю переказу біографічної інформації, оскільки це кардинально суперечило б тим ідеям, поширенню яких Толле присвячує своє життя. Особиста історія, якою би вона не була, чиєю би вона не була – в реальності не має будь-якої цінності.

Теоретичну складову вчення Екхарта Толлє можна помістити у 20 речень, воно не є надто складним, однак на глибинне його усвідомлення, усвідомлення його цінності може знадобитися час. З іншого боку, Толлє поширює свої погляди вже більше 12 років, чисельність його послідовників постійно збільшується. Ті ж, хто визнає його своїм духовним наставником, перечитуючи праці, чи переглядаючи лекції Екхарта, щоразу поглиблюють своє розуміння ключової ідеї.

Основне для її розуміння – це не загубитися в значенні слів. Не потрібно приділяти забагато уваги тлумаченню термінів та їх інтерпретації. Слова потрібні лише для підведення до тієї межі за якою починається вже інше усвідомлення.

---------------------

 

Історія пробудження Толле:

«Одного разу рано-вранці, незабаром після свого двадцатидев’ятиріччя, я прокинувся з відчуттям моторошного, абсолютного страху. Зі мною і раніше таке траплялося: я, бувало прокидався з подібними відчуттями, але цього разу вони були сильними, як ніколи. Нічна тиша, розпливчасті обриси меблів в темній кімнаті, віддалений шум поїзда - все здавалося якимось чужим, ворожим, і настільки позбавленим сенсу, що пробуджувало в мені глибоку відразу до світу. І самим огидним з усього цього був факт мого власного існування. Який був сенс продовжувати жити з вантажем такого страждання? Навіщо треба вести цю безперервну боротьбу? Я відчував, що глибоке, пристрасне бажання до позбавлення від життя, прагнення до неіснування, тепер стає набагато сильнішим від інстинктивного бажання жити.

«Я більше не в силах жити сам з собою».

Ця думка наполегливо повторювалася в моєму розумі. І зовсім раптово я зрозумів, наскільки незвичайною й оригінальною була ця думка. «Я один чи нас двоє? Якщо я не в силах жити сам з собою, то тоді нас повинно бути двоє: «Я» і той самий «сам», з яким я не можу більше жити. А що, якщо тільки один з нас справжній?» - Подумав я. 

Я був настільки вражений цією дивною здогадкою, що мій розум ніби завмер. Я залишався в повній свідомості, однак при цьому у мене не було жодної, навіть самої крихітної думки. Потім я відчув, ніби втягуюся у щось схоже на енергетичну воронку. На початку рух був повільним, потім поступово прискорилося. Мене охопив жахливий страх, і тіло почало трясти. Я чув слова «не опирайся», які ніби виходили з моїх грудей. Я відчував, що мене засмоктує в порожнечу. Було таке відчуття, ніби ця порожнеча знаходиться радше всередині мене, ніж зовні. Раптово страх зник, і я відчув себе в цій порожнечі. Більше я нічого не пам'ятаю. І не пам'ятаю, що було далі.»

 

Экхарт Толле. Сила момента Сейчас. Руководство по духовному просветлению // Москва, 2003. - С.15

 

---------------------

Хто такий «Я»? – Відповідь на це запитання шукає абсолютна більшість людей впродовж усього життя. Якщо задати це запитання кожному з Вас - відповіді будуть різні.

Я бізнесмен, Я науковець, Я жінка, Я філософ, Я людина, що любить життя. Все це -ототожнення себе з матеріальними речами, родом занять, політичними чи світоглядними ідеями. Але чи є це справді ваше «Я»? Відповідь Толле - однозначно ні.

В свідомості людини щодня виникають мільйони думок. Вони, як правило, повторюються. Крутяться в голові практично одні і ті ж думки. Постійне думання супроводжує людину впродовж життя. Рік за роком людина обростає досвідом, набуває життєвих поглядів, формується «особистість» яка, як ми переконані, є унікальною. Формується «особиста історія» кожного з нас. Вона тільки наша, унікальна. Як ми любимо її! Ми в нашій особистій історії граємо головну роль. Кожен з нас – центр навколо чого розвиваються всі події.

Шукаючи оригінальні форми передачі ідей Толлє мені на гадку прийшов принцип дії калейдоскопа. В цьому випадку він є досить доречний. Порожнеча в середині калейдоскопа – це свідомість. Кольорові шкельця - думки які постійно продукуються розумом… Однак ці думки не завжди кольорові… Система цих думок складає певну картинку, парадигму, трафарет, який є унікальним для кожного… Якщо подивитися в калейдоскоп ми побачимо картинку своєї «особистості» … «особистості» через призму сукупності тих чи інших думок….. Єдина різниця – що картинка калейдоскопа постійно змінюється, а наше розуміння себе є відносно стабільним.

«В мене було складне дитинство». «А я в школі був відмінником та перемагав на олімпіадах». «Моє нещасливе кохання зламало моє життя». «Я такий, який є». «Мені люди за моє життя чинили багато лиха.» «А це все я зробив для людей.. Але всі вони були не вдячні». «Моя сторінка на фейсбуці є найкращою з моїх друзів.. це мій здобуток». «А я в 22 роки захистив дисертацію». «А в мене є мрії…»  «Я є фанатом Динамо…» «Байк для мене це моє життя.» «Я люблю детективи». «Мій рахунок в банку складає… А наступного року, якщо все буде гаразд, він складатиме…» «В моєму житті було багато здобутків…» «Але звичайно не все сталося як я хотів»… «Однак є ще майбутнє … в якому обов’язково досягну запланованого…».

Це все пошуки себе через ототожнення… Але питання з чим? Фактично ототожнення себе з певною картинкою калейдоскопа… З унікальною картинкою, тільки Вашою картинкою. В свою чергу, саме такою картинкою (тільки своєю) не можуть більше жити люди на порозі суїциду….  Фактично відбувається ототожнення себе зі своїм розумом. Ототожнення себе зі своїм мисленням. Такий стан робить потік думок нескінченним. Оскільки ваші думки – це і є ВИ! Все це створює ілюзію життя ілюзію розуміння себе… Це якщо можна так висловитися своєрідна «матриця».

Твердження Рене Декарта «Я мислю, а отже я існую» є однією з найбільших оман людства. Оскільки мислення не є буттям. Буття знаходиться поза межами мислення.. будь-якого мислення.

Буття це буття. Йому не можна дати визначення.. йому не потрібно давати визначення… Пам’ятаєте як в Біблії Бог назвався для Мойсея:  «Ego Sum Qui Sum.. Я є те, що я є» Все.

Звільнитися від полону розуму.. усвідомити реального себе, вийти за межі так званої «матриці» можливе лише через момент «Зараз». Момент «зараз» є єдиними Воротами з цього полону… Налагодження відносин з моментом «зараз» - можливість реального усвідомлення себе. Відносини з Моментом «Зараз» - це відносини із самою Реальністю, із справжнім Життям, оскільки воно існує тільки Зараз. В Теперішньому, насправді знаходиться все: наше тіло, радість буття, любов ... Всі події відбуваються тільки Зараз, в теперішньому часі.

Життя в моменті «Зараз» - це буття, що не ототожнене з розумом. Розум постійно намагається відірвати людину від цього реального моменту: прив’язками до минулого, думанням про майбутнє, будуванням планів чи черговим переосмислення «своєї історії».

Ви звичайно запитаєте: «А як же мислення?» «Його потрібно відкинути?» «Взагалі перестати думати?»  Звичайно ж ні. Мислиннєві процеси є природними для людини. Однак розум – це інструмент, який потрібно використовувати для вирішення тих чи інших завдань, досягнення певних цілей і лиш тоді -  коли потрібно. Після цього, як будь який інструмент, розум слід «відкласти», «не використовувати». Щоденне постійне думання «в холосту» - є надзвичайно енергозатратним процесом, та нічим іншим як  поганою звичкою.

Прийняття моменту «Зараз» як справжньої реальності дозволить людині досягти трансформації індивідуальної свідомості та духовного пробудження. За межею «картинки калейдоскопа» - справжній світ, унікальний і неповторний.

Однак переорієнтуватися на життя в моменті «Зараз» є не так просто.. А точніше зовсім не просто, особливо в умовах сучасного суспільства, сповненого безліччю постійних та безперервних інформаційних потоків. 

На цьому шляху Екхарт Толле пропонує людині зробити перші два кроки: 1) усвідомити, що «Я» це не мій розум і не мої думки. 2) розпочати процес відслідковування «непотрібних» думок, що постійно продукуються розумом, як «чужорідне тіло». 

Далі більше…

 

http://www.tolle.ru/

 

Рухатись цим шляхом чи ні – вибір кожного.. Цінність Толле – у можливості цей шлях побачити..

 


05.11.2012 Михайло Романюк 1779 3
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

534
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1182
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2680
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1079
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1321
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2694

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1035

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1604 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1847

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1929
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

114
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

454
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

662
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

198
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

745
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

643
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

847
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

460
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

130
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

330
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

445
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

558