«Лист Зеленського до Путіна ввійде в історію», — Дмитро Кулеба (повний текст листа)

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ України та багаторічний учасник Більдерберзького клубу проаналізував і лист, і його наслідки:

«Відкритий лист Володимира Зеленського Путіну — це сенсація. У Володимира Зеленського є характерна риса — він постійно шукає нестандартні кроки.

Колись про це будуть написані книжки, як він шукає ці нестандартні кроки, які приносять результат. Інколи він знаходить їх, інколи — ні. Але даний лист диктатору — це сильний нестандартний крок».

Дмитро Кулеба впевнений, що в цього листа є не один адресат, а щонайменше — чотири.

«Адресат номер один — це звісно Путні. Зеленський говорить йому — що ми тебе переживемо. Що вибір, який в тебе є — зупинитися зараз, або ми тебе зупинимо».

Ексміністр, вважає, що другим адресатом відкритого листа є український народ, який читає в листі нашу сильну позицію.

«Третій адресат — президент США Дональд Трамп, — переконаний Дмитро Кулеба, — В листі є тонкий тролінг зустрічі Трампа і Путіна в Анкориджі. Цей лист показує, що в України зараз є дуже багато «карт». Але з Америкою там все викладено делікатно — з нею ми не сваримося».

«Четверта аудиторія цього листа — це європейці. Їм Зеленський говорить – я зараз захищаю ваш інтерес, вашу присутність в потенційних переговорах, я підкреслюю вашу суб’єктність. Зараз ми маємо приємну для України, але загалом абсурдну ситуацію, коли за 35 років незалежності саме Україна стоїть на захисті політичної суб’єктності Євросоюзу, а не навпаки. Ми тепер захищаємо право Європи бути почутою», — переконаний Дмитро Кулеба.

Ексміністр впевнений, що це лист не лише про переговори. Це і лист з твердим сигналом – про впевненість України в перемозі. Це вперше, коли йдеться не про браваду, а про підкріплену інституційними можливостями позицію.

 

Відкритий лист Президенту Російської Федерації від Президента України

4 червня 2026 року - 21:20

Коли ви більш ніж 26 років тому очолили Росію, багато хто в Україні ставився до вас позитивно. Так було. Це вже в минулому.

Зараз абсолютна більшість українців сприймає позитивно те, що наші далекобійні дрони завітали на відкриття вашого форуму в Петербурзі, подолавши відстань у більш ніж 1000 кілометрів. Як ви добре знаєте, ця відстань не є межею наших можливостей.

26 років вашої влади повністю змінили порядок денний у відносинах між Україною та Росією. Від обговорень товарообігу та інших цивільних питань наші народи перейшли до тематики виключно влучань і втрат.

Майже половину з ваших 26 років влади в Росії ви провели у війні проти України.

Що б ви не говорили про НАТО, геополітику та російську мову, ця війна є вашим особистим вибором – війною без реальної причини. Саме так це запам’ятає історія.

Цей час міг би пройти зовсім інакше.

Ми часто чуємо, що війна вас влаштовує. Звісно, не в тих випадках, коли йдеться про безпеку вашої резиденції на Валдаї чи параду в Москві. Ваше власне життя для вас цінне.

Але зараз ми всі бачимо, що це нарешті перестає влаштовувати росіян – те, що війна дає все більше негативу Росії.

Їм не подобаються наші дрони й ракети.

Їм не подобається дефіцит бензину та постійне зростання цін.

Їм не подобаються постійні заборони.

Їм не подобається ваш намір влаштувати другу хвилю мобілізації, щоб розширити війну на інший напрямок в Україні або направити проти якихось іще країн – сусідів Росії.

Їм не подобається, що вашій війні не видно кінця.

Так, ви ще досі можете примушувати росіян так існувати.

Але ваші ресурси суттєво скорочуються.

У вас не вистачить грошей і політичної сили, щоб і надалі купувати лояльність росіян, як ви це робили 26 років. Ми будемо робити все, щоб світ про це подбав.

Як ви самі кажете, «треба все підрахувати».

Вчора я отримав доповідь про втрати вашої армії на фронті в Україні в травні. Це знову понад 30 тисяч убитих і важкопоранених росіян. Ми тримаємо саме такий показник щомісяця, і щодо кожної вашої втрати в нас є відеопідтвердження – це не голослівно.

Ми знаємо, що у ваших втратах на фронті 63 відсотки – це вбиті, і тільки 37 відсотків – поранені. У ХХІ столітті армії не можуть дозволяти собі такого балансу.

Надалі частка вбитих зросте.

Не те щоб ми в Україні переживали про росіян. Після всього, що принесла в Україну ваша війна.

Але я дбаю про українців.

Ми втрачаємо своїх людей, і кожна наша втрата нам болить. І навіть коли рівень втрат українських один до п’яти чи один до шести в порівнянні з втратами російськими, це все одно має велике значення.

Як має значення і те, що ви вже регулярно, раз на кілька місяців, переносите крайні терміни захоплення наших регіонів, передусім Донецької області. Ви не захопите її і цього року.

Але ми в Україні не хочемо постійної війни. Ми добре знаємо, що без війни безмірно краще. Ми хочемо досягти цього.

Я впевнений, що більшість росіян готова дати на це позитивну відповідь, і ви про це знаєте.

Багато хто не вірив, що Україна протримається стільки часу в захисті.

Ви не вірили. І ті, хто вам радив, теж не вірили. Це було помилкою.

Ви не очікували повномасштабного спротиву від України й не прогнозували, що все зайде так далеко. Але ми всі тут – на пʼятому році повномасштабного зіткнення.

Не бійтеся вийти з війни – це головне, що зараз від вас потрібно.

Україна зберігає незалежність. І збереже. Попри будь-які інші прогнози.

Ми об’єднали багатьох у світі на захист України та проти вас. Ми знайшли зброю та фінанси.

Ми отримуємо підтримку, ви – санкції. І так триватиме, поки не буде справедливості для України, якої ми хочемо і яка може бути досягнута.

Ми не дамо досягти успіху тим, хто намагається вас переконати, що санкції проти Росії будуть відчутно послаблені й що підтримка України буде відчутно скорочена без суттєвих змін у вашій позиції щодо України. Приклад Орбана демонструє, якою ганьбою закінчують ті, хто обирає допомагати Росії у війні проти нас.

Україна пройшла важкі зими, коли ви намагалися знищити нашу енергетику. Ми вистояли, і навіть у темряві стійкість українців збереглася.

Ми перенесли війну на вашу територію, і ви б не впорались із цим без допомоги Північної Кореї. Ви перший правитель Росії, який був змушений звертатись по допомогу в Пхеньян.

І сьогодні ви повністю залежите від Китаю – теж уперше в історії Росії.

Ви розраховували, що українцям не вистачить сил захистити себе, але тепер наші хлопці допомагають будувати захист нашим партнерам на Близькому Сході та в Затоці.

Ви сподівалися на внутрішню смуту в Україні, але це проти вас збунтувалися ваші ж військові формування. 23 червня буде чергова річниця, і замовчування не зітре з історії цей факт.

І це зараз на вас дивляться з очевидною втомою ваші ж урядовці, бізнесмени та пропагандисти. Світ це бачить.

У світу немає втоми від України, на яку ви довго розраховували. А от від Росії є втома навіть у тих у глобальному світі, хто допомагає вам обходити санкції та підтримувати на плаву економіку.

Ви не можете цього не помічати. Після 26 років старість почала брати своє. Чим далі, тим більшою буде втома і від вас.

Ми бачили документи від розвідки, що ви зараз розглядаєте плани війни ще й на 2027 і 2028 роки. Також ми знаємо, що ви сподіваєтеся, що балістика зробить для вас те, чого не зробило все інше. Ви хочете втягнути ще більше у війну Білорусь, і зараз ми змушені готуватися ще й до цього. Ми бачимо, що ви розігруєте якусь партію з Придністров’ям. Ваші пропагандисти погрожують так чи інакше всім сусідам Росії. Чи дійсно ви хочете пройти через все це?

Вибір зараз за вами.

Досить війни.

Україна пропонує закінчити цю війну.

Треба зробити це чесно, достойно й гарантувати, що не буде нового розпалення війни.

Ми бачимо, що Сполучені Штати приділяють усю свою увагу питанню Ірану, і неправильно просто чекати, коли у їхній увазі черга дійде до війни у Європі.

Україна пропонує закінчити війну у форматі між нами і вами.

Я пропоную вам зустріч.

Усі чули, як ваші представники, посміхаючись, говорили, що я начебто можу приїхати в Москву. Але після таких 26 років українському лідеру у вашій столиці, як і російському лідеру в Києві, робити нічого.

Є країни, які традиційно приймають лідерів для вирішення питань війни і миру. Швейцарія, Туреччина, країни Арабського світу – багато хто може і хоче прийняти цю зустріч.

Саме лідери вирішують ключові питання – так було й буде завжди.

Я пропоную визначити чітку дату зустрічі.

Ми чули, що вам пообіцяли на Алясці вирішення якихось речей, які стосуються України та Європи. Але ви бачите, що українські та європейські питання вирішуються не в Анкориджі.

До розпочатого між нами двостороннього треку можуть приєднатись інші визначені учасники.

Оскільки війна триває у Європі, і нам в Україні потрібні гарантії безпеки, і ви для себе хочете гарантій безпеки, логічною видається участь тих, хто справді може виступити гарантами.

Ми вважаємо, що участь Європи потрібна – тих, хто дійсно має спроможність впливати на ситуацію.

Ми вважаємо, що Сполучені Штати мають бути в процесі, і це те, що може визначити конфігурацію нової архітектури безпеки в нашій частині світу.

Ми вже мали досвід багатьох договорів із Росією та Мінських угод, які не спрацювали. Тому потрібно знайти передусім наші двосторонні відповіді на питання, які є, і не ховатися від складних питань за будь-якими формулюваннями, технічними групами або втратою часу в човниковій дипломатії.

Своєю війною ви назавжди розмежували Україну та Росію.

Лінія фронту зараз – це лінія, з якої має початися дипломатія.

Україна готова припинити вогонь повністю – для часу, коли триватимуть перемовини. І це стандартна практика, яку підтверджують зараз і обставини навколо Ірану.

Спроба встановити реальну тишу – це найкращий старт, щоб почати говорити один з одним. Ми вважаємо, що це буде не просто спробою, а реальним припиненням вогню, якщо ви цього захочете.

Ви знаєте, що моніторинг припинення вогню по лінії зупинки можуть забезпечити Сполучені Штати.

Україна готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх», і це може стати хорошим прологом до закінчення війни.

Треба зробити серйозні кроки для повернення цивільних та дітей, які були вивезені протягом війни.

Треба визначити, яким буде майбутнє для всіх наступних поколінь українців та росіян.

Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає.

Але й вам доведеться значно більше боротися за ваше існування – не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни.

Ми можемо працювати на таку втому.

Ви можете зупинити свою війну.

Вічна памʼять усім, чиї життя були забрані цією війною.

Слава Україні!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Росії доведеться десятиліттями виплачувати Україні колосальні репарації, — Foreign Policy


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1551
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

879
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1349
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2575 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3661
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3131 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

669

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

344

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

308

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

942
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5087
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10472 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8932
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7504
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

762
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

958
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1244
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15723
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1284
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1686
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1586
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1812