Переплати за світло та газ на Івано-Франківщині: як бюджетні мільйони зникають через «додаткові угоди»

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.

17 червня 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області частково задовольнив позов Івано-Франківської окружної прокуратури у справі № 909/71/26 щодо договору на постачання електроенергії між комунальною установою та ТОВ «Прикарпатенерготрейд».

Підставою стало необґрунтоване завищення вартості електроенергії з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема щодо обмеження на підвищення ціни та відсутності належного обґрунтування коливання ринкових цін.

Ця справа — лише одна із сотень подібних по всій Україні. Схема працює за усталеним сценарієм: великі постачальники електроенергії та газу виграють тендери з ринковою ціною, укладають договори з бюджетними установами (міськими радами, департаментами, комунальними підприємствами, лікарнями, школами), а вже за кілька тижнів або місяців підписують кілька, а іноді й понад десять додаткових угод.

Кожна з них «коригує» тариф нібито через коливання ринку. У результаті ціна зростає в рази (є випадки підвищення на 300–500%), а обсяги постачання зменшуються. На Івано-Франківщині такі процеси стали системними, а в масштабах країни, за оцінками експертів, щорічні втрати сягають сотень мільйонів гривень. Прокурори по всій Україні буквально завалили суди позовами, намагаючись повернути ці кошти.

Це має безпосередній стосунок до кожного українця. На перший погляд може здатися, що переплати за електроенергію та газ — проблема лише бюджетних лікарень, шкіл чи органів влади. Мовляв, звичайний громадянин сплачує електроенергію за фіксованим тарифом і не відчуває наслідків таких схем. Насправді ж усе інакше.

Кожна гривня, яку держава переплачує постачальникам через додаткові угоди, — це кошти, яких бракує на зарплати лікарям і вчителям, ремонт шкіл та лікарень, підтримку Збройних сил України й інші критично важливі потреби.

В умовах величезного бюджетного дефіциту (близько 100% від обсягу доходів бюджету) такі «випаровування» сотень мільйонів, а то й мільярдів гривень є особливо болючими.

І все це відбувається на тлі вимог МВФ щодо поступового підвищення тарифів для населення до ринкового рівня — 7–11 грн за кВт·год, тоді як держава субсидує чинний тариф через механізм ПСО (покладання спеціальних обов'язків). Поки звичайним українцям пропонують «затягнути паски», окремі монополісти продовжують отримувати надприбутки за рахунок державного бюджету.

Як саме функціонує ця схема «каскадних» додаткових угод і чому вона досі залишається дієвим способом виведення бюджетних коштів — розберімо детальніше.

Як на Івано-Франківщині переплачують за світло та газ: корупція чи службова недбалість?

Схема завищення вартості електроенергії та природного газу в публічних закупівлях працює за чітким алгоритмом. Бюджетна установа проводить тендер через систему ProZorro. Постачальник — нерідко великий гравець ринку — пропонує конкурентну ринкову ціну, перемагає в торгах і укладає основний договір. На цьому етапі все виглядає прозоро та економічно вигідно для бюджету.

Однак уже через кілька тижнів або місяців починається «друга фаза». Сторони послідовно укладають додаткові угоди, обґрунтовуючи їх нібито коливанням ринкових цін. Кожна така угода підвищує вартість кіловат-години електроенергії або кубометра природного газу. Водночас нерідко зменшуються обсяги постачання, щоб формально не перевищити загальну суму договору.

У результаті бюджетна установа сплачує значно більше коштів, але отримує менший обсяг ресурсу. Саме така ситуація, за висновками суду, стала предметом розгляду у справі № 909/71/26 у Тлумачі, де прокуратура довела безпідставне завищення вартості електроенергії для місцевої лікарні.

Подібні випадки фіксуються в різних регіонах України. Значна частина судових спорів стосується саме великих постачальників енергоресурсів, а органи прокуратури масово звертаються до судів із позовами про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно витрачених бюджетних коштів.

Масовість таких спорів ставить питання про причини виникнення цієї практики. В окремих випадках може йтися не лише про посилання на ринкові коливання, а й про неналежний контроль за укладенням додаткових угод або можливі зловживання. Посадові особи замовників нерідко погоджують зміни до договорів без належного документального обґрунтування, що й стає предметом перевірок правоохоронних органів та судового розгляду.

Проблема вже переросла у кримінальні провадження. Наприклад, нещодавно у Кіровоградській області прокуратура повідомила про підозру начальнику відділу освіти сільської ради за підписання додаткових угод, які призвели до переплати понад 300 тисяч гривень.

А в невеликому селі на Дніпропетровщині голова був засуджений до 4 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки). Посадовець уклав договір на постачання природного газу за ціною 4 100 грн за 1 000 куб. м з ПДВ, а згодом підписав додаткові угоди, якими ціна газу була штучно завищена до 8 752 грн за 1 000 куб. м.

При цьому обсяг постачання зменшився, а громада переплатила 350 853,99 грн. Суд установив, що значного коливання цін на ринку не було, а дії голови призвели до отримання постачальником неправомірної вигоди. Сам посадовець вину не визнав і стверджував, що підписував угоди під тиском обставин, щоб не залишити школи та дитсадки без опалення.

На Івано-Франківщині прокуратура активно оскаржує угоди з компаніями на кшталт ТОВ «Прикарпатенерготрейд» та ТОВ «Івано-Франківськгаз Збут», а в окремих епізодах матеріали передають до правоохоронців для перевірки на зловживання.

Масштаб проблеми: прокуратура проти постачальників

Проблема переплат через додаткові угоди до договорів на постачання електроенергії та природного газу набула системного характеру в регіоні — суди перевантажені справами, в яких прокуратура вимагає повернути державі надмірно сплачені мільйони. 

Ось деякі приклади процесів, які стосуються сумнівних маніпуляцій зі світлом, які тривають у 2026 році:

• 27 лютого 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області у справі №909/381/25 ухвалив рішення, яким задовольнив позов прокуратури проти ТОВ "Прикарпатенерготрейд" в інтересах Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради та. Прокуратура вимагала визнати недійсними додаткові угоди №2, 3, 4 до договору постачання електроенергії та стягнути 141 181,97 грн безпідставно переплачених коштів, оскільки ціна за кВт·год була підвищена на 28,9% без належного обґрунтування. Суд визнав угоди недійсними та стягнув вказану суму з постачальника на користь міської ради.
• 4 березня 2026 року суд Івано-Франківської області у справі №909/1033/25 частково задовольнив позов прокуратури в інтересах відділу освіти Галицької міської ради. Стягнення — 132 484,56 грн безпідставно переплачених коштів.
• 4 березня 2026 року Західний апеляційний господарський суд у справі №909/290/25 залишив без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2025 та відмовив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Прикарпатенерготрейд". Прокуратура в інтересах відділу освіти Снятинської міської ради вимагала визнати недійсними 7 додаткових угод до договору постачання електроенергії та стягнути 494 115,97 грн, їй це вдалося.
• 4 квітня 2026 року суд у справі №909/790/25 повністю задовольнив позов Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району. Визнано недійсними 7 додаткових угод на світло та приписано стягнути 3 431 318,30 грн переплачених коштів.

А ось ці процесу стосуються переплати за газ і відбувалися вони в останні роки:

• 19 березня 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області у справі №909/254/25 повністю задовольнив позов Заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради до ТОВ "Івано-Франківськгаз збут". Прокуратура вимагала визнати недійсними додаткові угоди 2, 3, 4, 6-15 до договору постачання природного газу та стягнути 113 261,88 грн безпідставно переплачених коштів через "каскадне" необґрунтоване підвищення ціни.
• 8 квітня 2024 року суд у справі №909/1197/23 повністю задовольнив прокуратури в інтересах Івано-Франківської обласної ради (третя особа – комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна). Прокуратура вимагала стягнути 452 927,53 грн безпідставно переплачених коштів через незаконне підвищення ціни газу більше ніж на 60%.

Фрагмент судового рішення

• 2 квітня 2024 року суд у справі №909/51/24 повністю задовольнив позов керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах відділу освіти, молодіжної політики та спорту Снятинської міської ради. Приписано стягнути 220 625,70 грн безпідставно переплачених коштів за газ (зафіксували підвищення вартості на 135%).
• Є випадки, коли позивачем виступає не прокуратура. Так, 14 червня 2024 року Господарський суд Івано-Франківської області у справі №909/200/24 частково задовольнив позов Залучанського дитячого будинку-інтернату про стягнення 183 968,62 грн переплати за природний газ. Позивач вимагав повернення коштів, сплачених за договорами 2019-2020 років на підставі додаткових угод. Суд визнав майже всі з них нікчемними та стягнув 157 778,26 грн переплати.

Суми, які фігурують в судових процесах, здебільшого невеликі, але разом набігають мільйони. У масштабах країни вони перетворюються на мільярди.

Чому такі переплати вважаються незаконними

Підвищення ціни через додаткові угоди суперечить ключовим нормам Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначено, що істотні умови договору (зокрема ціна) не можуть змінюватися після підписання, крім випадків коливання ціни на ринку.

При цьому збільшення ціни за одиницю товару (електроенергії чи газу) дозволяється не більше ніж на 10% від початкової ціни договору. Це обмеження є імперативним і діє незалежно від кількості додаткових угод. Мета норми — запобігти зловживанням, коли постачальник спочатку демпінгує на тендері, а потім компенсує втрати за рахунок бюджету.

Саме тому суди Івано-Франківщини в більшості справ стають на бік прокуратури. Вони визнають "каскадні" додаткові угоди недійсними, коли постачальник не доводить реальне коливання ринку відповідними документами або коли загальне підвищення перевищує 10%. Судді посилаються на те, що такі дії порушують принципи прозорості, конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів.

У Верховному Суді щодо цієї проблеми існують дві основні позиції. Одна (переважна) — сукупне підвищення ціни за весь період дії договору не може перевищувати 10% від початкової вартості. Друга (альтернативна думка деяких суддів) — 10% можна застосовувати до кожної окремої додаткової угоди (кожні 90 днів), що теоретично дозволяє значно більше зростання.

Однак у знаковій постанові у справі №922/2430/25 (червень 2026) Верховний Суд чітко підтримав жорсткий підхід: загальне перевищення 10% є недопустимим. ВС чітко пояснив: такий підхід спотворює результати торгів, зводить нанівець економію, яку замовник отримав на тендері, робить результат закупівлі невизначеним і призводить до неефективного використання бюджетних коштів. Це прямо порушує принципи добросовісної конкуренції, прозорості та економії, закріплені в Законі "Про публічні закупівлі".

Тому загальне підвищення ціни через серію додаткових угод не може перевищувати встановлений 10-відсотковий ліміт.

Така позиція посилює аргументи прокуратури в усіх регіональних справах, включаючи прикарпатські.

Чому це стосується кожного українця

Наслідки такої практики виходять далеко за межі окремих договорів. Кожна безпідставна переплата за електроенергію чи природний газ означає менше коштів для фінансування інших суспільно важливих потреб.

В умовах повномасштабної війни та значного бюджетного дефіциту це набуває особливого значення. Держава змушена постійно шукати ресурси для фінансування оборони, соціальних виплат, медицини, освіти та відновлення зруйнованої інфраструктури.

Водночас через практику багаторазового укладення додаткових угод із бюджетів щороку можуть безпідставно витрачатися сотні мільйонів, а за окремими оцінками — і мільярди гривень. Це кошти, які могли б бути спрямовані на закупівлю дронів, боєприпасів, захист енергетичної інфраструктури, відбудову зруйнованих об'єктів або підтримку громадян, які постраждали від війни.

Особливо цинічно це виглядає на тлі вимог МВФ щодо підвищення тарифів для населення. Зараз для побутових споживачів діє механізм ПСО (покладення спеціальних обов’язків) — держава субсидує різницю між ринковою ціною і тим, що платить звичайна людина (тариф тримається на рівні 4,32 грн за 1 кВт·год для населення).

МВФ наполягає, а разом з ним і великі постачальники: коштів у бюджеті немає, треба піднімати тарифи до 7–11 грн за кіловат. Тобто простий споживач має «затягнути паски».

І в цей же час монополісти через додаткові угоди з бюджетними організаціями отримують значно вищі ціни, ніж могли б на відкритому ринку. Це класичний приклад, коли держава переплачує великому бізнесу, а потім просить звичайних людей компенсувати дефіцит через вищі тарифи.

Поки ж кожен виграний прокуратурою мільйон — це маленька, але важлива перемога. Перемога над системою, яка роками вчиться обходити закон. І від того, наскільки послідовно держава захищатиме ці кошти, залежить, чи зможе вона профінансувати ЗСУ, відновлення та справедливі тарифи для людей.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також: