Межі Свободи

 

Чи належимо, насправді, ми самі собі? І що таке, в нашому розумінні, особиста свобода? Саме на ці два запитання ми спробуємо пошукати відповіді.

З першого дня своє появи на світ, людина народжується вільною і незалежною, принаймні. так прийнято вважати, однак, в світлі процесу суспільного розвитку, ми можемо спостерігати постійну залежність від ряду факторів. Змінюються історичні епохи, а залежність залишається: видозмінюючись у зростаючій прогресії. Кожного дня, з розвитком цивілізації, бажання управляти і підкорювати свободи одних, іншими – постійно зростає.

В чому ж полягає суть свобод: можливість вільнодумства, свобода дій, права вибору і фінансова незалежність? Чи є ми, насправді, носіями таких прав? Змушений констатувати, що ні! З давніх-давен, принцип побудови будь-якої держави, базувався на процесі підкорення пануючої меншості над поневоленою більшістю.

На превеликий жаль, такі тенденції збережені і в сьогоденні. З раннього дитинства, ми не належимо собі: «зв’язані по руках і ногах» обов’язковими система загальної освіти, ми свідомо заведені у відповідні і чітко визначені рамки особистого розвитку. Зауважте, ніхто не ставить собі за мету навчити нас, як бути вільними і як, насправді, виглядає школа життя. Усі ми виростаємо в призмі виховання наших батьків, які і є плодом колонізуючої системи. Насправді, все дуже просто: керуючій меншості потрібна підконтрольна більшість. Блага життя мають високу ціну і за неї повинен хтось платити. Керуюча меншість називає такий поділ рівновагою. Але, хто їм надав право приймати такі рішення? Хто нас, ще в утробі матері, позбавив свобод?

Так, ми живемо, як в «матриці». Ми маємо право на освіту, ми думаємо, що має право на вільну думку і саме основне: ми наділені правом волевиявлення, яке створює  у свідомості ілюзію, що ти – керуєш життям. Але все це мізерна плата за те, чого нас, в дійсності, позбавлено. Не даремно кажуть, якщо хочеш розібратися в тій чи іншій ситуації, спробуй вийти за її межі і поглянути на все, що відбувається, з боку. Саме завдяки такому прийому, стає чітко зрозуміло, що ми не належимо собі. Ми існуємо в чіткій системі обмежень, яка підтримує лишень наше існування і життєдіяльність, лишень для того, щоб не втратити, в особі нас, людський, виробничий і фінансовий ресурс.

Меншість завжди винищувала «інакомислячих», бо вони завжди повставали прямою загрозою для знищення їхньої рівноваги. Освіта, робота, народження, смерть – це все замкнутий цикл нашого з Вами поневолення. Ви запитаєте мене: «А чи дійсно це так?». Тоді і я Вам задам запитання: «Як за часто Ви займаєтесь тою справою, яка Вам подобається, чи може, Ваш дохід постійно перед Вами відкриває свободу дій? А може, Ви є повністю вільні і з понеділка по неділю живете лишень за власною волею?». Мабуть, що ні. Осі Вам і відповідь на запитання: «Кому ми належимо?». Ми належимо усім. Але не собі. Наша покірність вигідна. Але не нам. І те, що ми живемо у ХХІ столітті, ще далеко не означає те, що ми не раби. Ми раби, кріпаки, поневолені, але більш якісного і осучасненого рівня. Більшість з нас, а це 90% - ходить на роботу.

Не випадково, термін страхування походить від слова страх (комусь вигідно нас тримати в страху), а термін робота, походить від слова – раб. Невже Ви вірите в те, що нас приймають на роботу для нашого блага? Звісно ж, що ні. Нас використовують, як ресурс: більшість свого особистого і життєвого часу ми проводимо саме там. Але що ми отримуємо взамін. Нам платять гроші, але чи дають вони Вам можливість розбагатіти, чи стати фінансово незалежним? Допускаю, що ні. Більше того, наша «керуюча меншість» створила усі можливі умови, щоб відсутність роботи – повністю унеможливлювала наше життя. Отже - це залежність, отже – це рабство. І в котре, переконуюсь, що всі думки і рішення приймають за нас. Переконаний, що Ви досить часто задавались запитанням: «Чому я нещасливий(а)?». Відповідь проста – ми не живемо власним життя і здебільшого робимо щось не через те, що ми любимо, а через те, що повинні. Хіба від цього можна бути щасливим?

Постає логічне запитання, а які ж тоді цінності можуть бути в такому житті і чи є вихід з даної ситуації? Не хочу видатись циніком, але у нашому житті цінність мають лишень дві речі: здоров’я і гроші (влада). Лишень той, хто володіє цим двома китами і стоїть на третьому, тобто знає «правду», може змінити щось в своєму житті. Цей крок – це виклик системі. Нас давно вже зробили слабкими: розділили релігіями, обмежують мовами, тримають в постійному страху «чогось». Виклик системі – це шлях боротьби! Більшість з нас програє. Однак, бажання свободи і особистої волі, ми і наші нащадки, завжди будемо відчувати в своїх серцях.

Бог створив людину вільною, він навіть наділив її свободою від себе особисто. Тоді чому, ми повинні дозволяти відбирати у нас свій дар? Свобода душі, воля вибору, власні бажання дій – саме це робить нас щасливими. Не згоджуйтесь на менше – відстоюйте своє!

 

 


04.02.2013 Микола Кучернюк 1495 5
05.10.2022
Тіна Любчик

Музиканти організовують у містах України та за її межами благодійні концерти. Цим самим збирають кошти чи то на потреби ЗСУ, чи то для цивільних громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії з боку росії.

256
26.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

711
21.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1395
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2958
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1263
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1504

В інформаційному полі України та блогосфері, чи то серед звичайного народу можна натрапити на думку,  що  православний - тотожний російському. Тобто, якщо сповідуєш православ’я, то тобі автоматично приписують проросійські погляди.  

337

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1223

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1810 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

2029
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

317
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

645
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

853
05.10.2022

Волонтерською діяльністю о. Йосафат Бойко займається вже давно, однак з початком повномасштабного вторгнення почав працювати ще інтенсивніше.

127
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

375
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

936
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

822
01.10.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

676
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

315
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

502
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

607
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

726