Хто не любить Галичан?

 

 

Звісно ж, простіше було б запитати, хто нас любить. Та все ж, понад двадцятилітні спостереження за цією тенденцією дають підстави визначити п’ять головних груп, які Галичан не люблять особливо. Галичан – з великої літери, тобто тих, для кого галицька ідентичність є найважливішою.

1. Професійні українці не люблять Галичан, бо ті заважають їхньому кар’єрному ростові. І їх можна зрозуміти. Свого часу професійні українці на чолі з професором Грушевським стільки заінвестували грошей і зусиль в українізацію галичан і малоросів, що нині недоукраїнізовані галичани й малороси – це, на думку їхніх послідовників, просто верх невдячності. А до того ж, це ще й загроза для «професійної» кар’єри. Адже сучасний професійний українець живе з дивідендів, що дають ті старі інвестиції. Занадто обмежені для праці інтелектуальної і занадто ліниві до праці фізичної, вони найкраще вміють публічно любити Україну і пишатися своєю українськістю. Та щоб досягти у цьому фахові, сказати б, всеукраїнського чи й міжнародного успіху, потрібно, щоб об’єкт їхньої любові був чимось найбільшим, найкращим, найважливішим у світі. А от Галичани ставлять під сумнів, чи насправді об’єкт любові професійних українців є найбільшим, найкращим, найважливішим. То за що ж їх любити?

2. Росіяни-імперіалісти не люблять Галичан, бо ті не вкладаються у матрицю «русского мира». І їх можна зрозуміти. Відомо ж, що росіяни звикли до думки, що вони не завойовують і не гноблять, а несуть всім народам братську допомогу і благодать. Як сказав один чеський мислитель, спочатку росіяни все російське назвали слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським.Вони вважають, що кожен клаптик чиєїсь землі, политий кров`ю російського солдата, – це їхня земля. А скільки при цьому вони пролили крові аборигенів – цього ніхто не бере до уваги: «побєдітєлєй нє судят». Тому всі ті, хто на окупованих територіях не стає їм братом, стає ворогом. А за що ж любити ворогів?

3. Малороси не люблять Галичан так, як сонна людина не любить, коли її будять з солодкого сну задля робочого будня. І їх можна зрозуміти. Наддніпрянські племена заплатили чималу ціну, щоб стати руськими. Потім ще більшу, щоб стати козацьким народом. І тільки коли стали народом малоруським у державі великоруській, змогли відчути себе більш-менш спокійно. І тут тільки прижилися, як із них знову захотіли зробити щось інше – українців, і знову ціною страждань та втрат. Нарешті з братами-великоросами знайшли консенсус: українець – це той же малорос. Ну й добре. Аж тут якісь галичани теж заявляють, що й вони українці. Та ще й правдивіші від малоросів. Але всі усвідомлюють, що двох таких різних типажів не можна називати одним іменем. І галичани, і малороси добре розуміють, що українець – хтось один із них. Галичани – меншість, тож мали б поступитися більшості, але не хочуть. Ну то за що ж їх любити?

4. Поляки-шовіністи не любили Галичан ніколи. І їх можна зрозуміти. За Австрії не любили Галичан і дразнили їх «галілейчиками» чи «шварцґельберами» за вірність Габсбурґам. В Австро-Угорщині за часів автономії Галичини не могли змиритися з тим, що русини хотіли її поділу на східну й західну. Адже це мав бути польський П’ємонт, а галицькі русини прагнули й собі власного П’ємонту. Потім поляки стільки зусиль вклали в проект «Україна», що будь-який галицький проект є для них просто національною образою і запереченням понад столітніх зусиль. Не кажучи вже про традиції польського романтизму, згідно з яким десь там, над Дніпром, живе любий їхньому серцю дикий і п’яний козак та кріпак у вишиванці, а в Галичині живуть «різуни», бандерівці, і що там гріха таїти, конкуренти у претензіях як на культурну спадщину цієї землі, так і на її католицьке обличчя. Як же можна таких любити?

5. Галичани-«нєвозвращєнци» не люблять Галичан, які хочуть змін. І їх можна зрозуміти. Кожна людина завжди хоче жити ліпше (принаймні, ніж інші). У Галичині упродовж десятиліть всім жити зле, тож досягнути бажаного результату можна, лиш втікаючи на заробітки в Америку чи в Європу, або в Київ чи в Росію. Тож «нєвозвращєнцам» бідна і зацофана Галичина потрібна як пункт відліку при відмірюванні того, наскільки їм стало жити ліпше. Ну, тут і без сентиментів не обійдеться, ясна річ. Адже колись цьоця з Канади чи вуйко з Америки приїздили, як великі пани – привозили джинси і давали по п’ять баксів дітям, а ціла родина тратила свій місячний прибуток, щоб їх пригостити гонорово, «по-українськи». Та й нові кияни приїздили і не приховували свого задоволення – у вас тут все так дешево, аж незвично. За п’ять баксів багач – це справді незвично. Отак і «нєвозвращєнци» хотіли б нині бути такими панами – за джинси і п’ять баксів раз в рік, на Великдень чи Різдво. А тут – якісь Галичани, котрі хочуть все це зруйнувати. Ну як їх можна любити?

Мабуть, знайшлося б іще кілька народів чи спільнот, котрі Галичан щонайменше недолюблюють, але й перелічених цілком достатньо як на народ, що формально не існує. Хотілось би, звичайно, знайти й тих, хто Галичан любить. Однак задля цього Галичани повинні заявити на повен голос про себе як про народ реально існуючий, народ зі своїми особливими амбіціями та почуттям гідності.

 

Джерело: 

ZAXID.NET

 


13.02.2013 Володими Павлів 1825 4
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

124
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

776
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2196
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

777
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

983
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1840

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

719

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1263 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1494

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1639
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

122
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

353
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

694
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

178
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

348
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

553
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1034
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

281
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

113
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

280
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

673
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

630