Кастинг на роль привілейованого цапа-відбувайла

 

 

            В новообраних франківських депутатів практично нульові шанси очолити Верховну Раду VII скликання враховуючи курс Партії регіонів на замикання владної вертикалі.  Цікаво, що з прикарпатських обранців тільки один Олександр Сич сказав про власний досвід, завдяки якому міг би опинитись в президії ВР – так домовити самопіар на хвилі ейфорії від здобуття мандата. Жоден інший з нардепів від нашої області публічно про це навіть не згадував. Кадровий максимум депутатів від області – опинитись на керівних посадах в парламентських комітетах.

            Обрання спікера та складу президії стане своєрідним лакмусовим папірцем для фракції Партії регіонів як парламентського локомотива – успішне та швидке голосування за кандидатуру глави ВР VII скликання запропонованого регіоналами – це голосування з позиції сили, від нього залежатиме і тривалість періоду переходу від ситуативної більшості до повноцінної парламентської коаліції, тобто кінцевий успіх переговорів з комуністами та мажоритарниками-самовисуванцями і вага аргументів та засобів, які для цього знадобляться. Натомість якщо спікера не вийде обрати одразу – це певною мірою сплутає карти регіоналам, в рядах яких, схоже, не розглядається альтернативний план кадровому бліцкригу в новому парламенті.

            Певним чином ситуацію ускладнює те, що вага спікерського крісла у Верховній Раді суттєво ослабне та остаточно стане заручницею політичної кон’юнктури , в опозиції цю посаду вже встигли охрестити декларативною. З набуттям чинності новацій у Регламенті парламенту, які за кілька місяців до закінчення повноважень прийняла Верховна Рада VI скликання та освятив Конституційний суд, спікер ризикує перетворитись в підручного фаворита, який обиратиметься відкритим голосуванням простою більшість. В голосуванні за главу Верховної Ради вже не потрібна обов’язкова участь 300 депутатів, як це передбачалось раніше. Крім того змінена процедура відкликання спікера та його заступників. Згідно з прийнятими, але поки не підписаними Президентом поправками, глава ВР призначається і звільняється відкритим поіменним голосуванням мінімум 226 голосами. Метою «збільшення прозорості процесу» було зробити нового спікера більш підконтрольним виконавчій владі, оскільки при таємному голосуванні можливі певні сюрпризи, натоміть відкрите голосування виходячи з позиції особистих преференцій в умовах фракційної дисципліни передбачає додаткові обмеження у вільному виборі депутата.

            Новації в Регламенті призвели до того, що, комуністи навряд чи погодяться лише на кандидатуру першого віце-спікера в обмін на підтримку запропонованої регіоналами креатури глави парламенту. Виходячи з ситуації,  комуністи вже сьогодні можуть вимагати додаткові пости, наприклад, керівників парламентських комітетів, обіцяючи власне голосування за склад президії Ради. У цьому варіанті посаду ймовірно збереже Адам Мартинюк, альтернативи якому поки немає серед однопартійців.

            Основними гравцями спікеріади в Партії регіонів називають міністра юстиції Олександра Лавриновича, главу парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова і секретаря Радбезу Андрія Клюєва. Хороші шанси на спікерство в Лавриновича як людини Президента, наділеного досвідом віце-спікера,  фахового юриста. Юридична освіта дозволяла б швидко вгамовувати незгідних з трактуванням процедурних норм депутатів. Однак кандидатура Лавриновича не виступає тією компромісною фігурою в середовищі груп впливу ПР на яку погодяться Колесніков, Льовочкін та Фірташ. Єдина перевага Єфремова над Лавриновичем полягає в регіональній прив’язці. З цієї точка зору постать Єфремова ближча регіоналам. Та обидва «не донецькі», а група луганських в Партії регіонів позбавлена потужного впливу. Крім того великий парламентський досвід може зіграти з Єфремовим злий жарт, він наче влився в посаду голови парламентської фракції регіоналів, сам Янукович, здається, не готовий побачити Єфремова в іншій ролі через потребу дотримуватись певного балансу сил в партії.

            Андрій Клюєв може опинитись у кріслі спікера, проте це для нього не найкращий сценарій, але правду кажучи і не найгірший.  Клюєв давно прагне стати главою президентської адміністрації та розглядає РНБО як тимчасове заслання.  Коли Янукович призначив Андрія Клюєва секретарем Ради національної безпеки й оборони України, позбавивши останнього однієї із ключових посад у Кабміні, здалося, що своєрідне «пониження в класі» для Клюєва зумовлене швидше не слабкою діяльністю в уряді, а насамперед прагненням зняти з нього частину функціональних обов'язків, перевівши на менш відповідальну посаду в світлі керівництва виборчим штабом біло-блакитних під час парламентських виборів. З цього погляду мотивація Януковича могла полягати в тому, що подальша політична кар’єра Клюєва залежатиме від результатів виборів для регіоналів –  успішний підсумок кампанії обіцяв високу посаду. Але результат провладної партії сьогодні викликає в Клюєва суттєві хвилювання щодо власного майбутнього – це не поразка, але й не перемога, яка передвіщає кар’єрний ріст. За іронією Андрій Клюєв може опинитись в спікерському кріслі з подачі свого партійного ворога – чинного глави президентської адміністрації Сергія Льовочкіна, який не бажаючи поступатись посадою та маючи значний вплив на Президента міг би розкласти колоду карт таким чином, щоб Клюєв сів у нижче в ієрархії влади спікерське крісло або ж продовжив керувати РНБО.

            Не виключений також варіант за якого спікером залишать Литвина. Він не претендуватиме на посаду Президента через кілька років, позбавлений «золотої акції» не матиме власної фракції та наділений лише кількома відданими депутатами, отже чудово справиться з відведеною регіоналами роллю підручного фаворита. Сам Литвин не особливо опиратиметься курсу Банкової, оскільки вже встиг на власній шкурі відчути вірогідність покарання за непослух, адже саме протягнуті в парламенті згадані зміни в Регламенті дозволили б звільнити Володимира Литвина з посади спікера простим голосуванням через систему «Рада» у разі його відмови підписати скандальний закон про основи державної мовної політики.

            Натомість можливе призначення спікером компромісної фігури, яка спробувала б об’єднати парламент, рівновіддаленої від олігархо-партійних груп впливу. Сьогодні деякі експерти називають цим кандидатом Петра Порошенка. Зайняття Порошенком спікерської посади запобігло б його неприємній для провладної сили ролі центру притяжіння  групи мажоритарників, які не є виражено лояльними до Партії регіонів чи опозиції та підтримуватимуть ситуативно як одну, так іншу сторони, зберігаючи помірний нейтралітет.  За такого варіанту першим заступником спікера стає представник Партії регіонів, а заступником - комуніст. Також це означає публічну демонстрацію певної відкритості системи, але є тільки псевдоциркуляцією еліт у вищих ешелонах влади оскільки Порошенко наразі займає міністерське крісло в Кабміні. Також можливі більш нейтральні, але впливові фігури з середовища мажоритарників – скажімо Ігор Єремеєв чи Сергій Міщенко. Однак сьогодні такі кадрові варіанти виглядають майже фантастичним.

            В світлі президентської кампанії, яка фактично стартувала, місце спікера є значною мірою технологічним, адже на постать глави парламенту проектуватиметься суспільне невдоволення владою, проте також значний політичний, управлінський досвід та майданчик для створення персонального партійного проекту чи участі у президентській кампанії 2020 року. В умовах сьогоднішньої політичної кон’юнктури це своєрідна роль привілейованого цапа-відбувайла.

 

 


27.11.2012 Василь Кедик 1605 0
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

121
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

773
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2192
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

775
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

981
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1833

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

717

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1261 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1492

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1637
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

112
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

351
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

691
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

168
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

345
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

550
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1030
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

278
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

103
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

278
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

670
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

628