Останні дні перед Новим роком – час прибирань у квартирі та звільнення шаф і скринь від мотлоху. Воленс-ноленс, під час прибирання зрушуються архіви. З розпатланих паперових тек випадають пожовклі зошити та окремі аркуші. Глави недописаних романів, ненароджені оповідання та есе, мертві зародки сюжетів і концепцій. Серед іншого у моєму архіві зберігаються кілька аркушів з текстом без назви. В ньому міститься багато дивовижних істин, наприклад, така: «Секс – це пастка. Суспільство придумало секс для обернення у робочу худобу тих, кого йому не вдалось залякати». Завдяки цьому афоризму, тепер, з відстані двадцяти з гаком літ, починаєш розуміти, чому в СРСР «не було сексу». Там майже усіх вдалось залякати й не треба було втрачати сили на більш витончені методи закріпачення вільних мандрівників життя. Тепер, коли інструментів залякування у суспільства поменшало, секс перетворився на дієвий засіб перетворення нормальної людини на машину, яка заробляє гроші й не думає про самовдосконалення. Скільки просвітлених умів згасло у процесі переглядання порносайтів!
Ще одна істина стосується суспільних змін: «Кожна революція починається голодом і холодом, а закінчується голодом, холодом і глибокою вдячністю до вождів. Висновок: майбутнім вождям революцій треба дякувати ще в колисці шляхом тихого придушення подушкою». Ця істина вчить нас стоїчно відноситись до таких класичних прикрощів як холод і голод. Адже, насправді, вони є безпечними практиками дієтичного закалювання порівняно із тими нещастями, які приїжджають до нас на спинах революційних драконів. Тому й в наші дні залишається актуальним те питання, яке колись поставив перед людством поет Наум Коржавін: «Какая сволочь разбудила Ленина, кому мешало, что ребёнок спит?» Люди, не шуміть, не будіть потенційних вождів. Нехай й далі смокчуть рожеві пальчики і бачать кольорові сни.
А ще на пожовклих аркушах накреслене гроно шляхетних істин з філософії шлангізму. Наприклад: «Всі зусилля марні окрім тих зусиль, які спрямовані на втечу від більших зусиль». Філософія шлангізму близька до просвітленого вчення останнього з Будд. Той, хто прикинувся (і відчув, що важливіше) себе шлангом, той здатний пропускати крізь себе повільні води епохи і не затримувати їх священної течії тим дрібним егоїстичним корком, який називається «моєю особистістю». Рано чи пізно вода випхає корок. І він лежатиме, порепаний і голімий на смітнику. Натомість шланг перемагає світ своєю неприсутністю в ньому. Змінюються назви держав і прізвища президентів, гасла партій і колір купюр, а шланг тихо лежить собі у затінку і чесно виконує свою немудрящу пропускну функцію – транспортує чергову порцію порожнечі із пункту «Г1» до пункту «Г2».
Ще одна істина з цієї великої і невмирущої філософії: «Якщо існує Віні Пух, то варто стати його двоюрідним братом. Багато меду ти їсти не будеш, але й не перетворишся у покусану бджолами свиню». Враховуючи, скільки навколо нас покусаних бджолами родичів П’ятачка, починаєш розуміти, що отой метафізичний «Віні Пух» шалено опирається намаганням прибитися до нього у двоюрідні брати. Це зрозуміло, адже меду в світі не так вже й багато. Тільки даси одну краплю комусь лівому і балакучому, а вже набігає ціла зграя ласих до солодкого. Тому справжні двоюрідні брати Віні Пуху надзвичайно мовчазні і малопомітні. Люди-«стелзи». Зате як вони вміють жити! Як глибоко врубаються вони у щасливу карму нероблення.
Є цілі держави, які рушили у майбутнє під прапором філософії шлангізму. До прикладу Таїланд, мудрі керівники якого обрали «ліниву» стратегію модернізації. Може й нашим лідерам задуматись над медитативним спадком трипільських рільників і не напружувати себе індустріальними проектами. Адже наші дівчата не гірші за тайських красунь. Їм витягнути українську економіку із кредитної прірви, як два рази чхнути. Тільки треба легалізувати те, чим більшість з них й так щоденно займається. А там вже для нас відкриється справжній рай: туристи, туристи, цілі хмари товстеньких заможних, напханих грошвою туристів. А ми лежимо на кримських пляжах теплими шлангами і рахуємо зелене бабло…
І тут варто згадати останню з шляхетних істин філософії шлангізму: «Якщо тобі не вдається зробитись щирим шлангом, спробуй стати хоча б краником із міцною гумкою на клапані».
