Україна дивна держава. Спочатку вона вибирає на свою голову тих, кого обирає, а потім тєжко (вибачте за діалект) чекає месію, який прийде і порятує від своїх же обранців. І так рік за роком.
Саакашвілі можна любити, можна не любити, але поважати необхідно. Найбільше за те – що не рогуль. Не боягуз, не пристосуванець, не казнокрад, не задолиз і взагалі не лис, той, що Микита, на відміну від стількох наших політиків, і, найперше, нашого «Найпершого».
