Рогулі країни – єднайтеся! Біжіть записуватися в ряди нової партії стрімко, поки ваш час не минув. Рвіть і паліть партквитки своїх задрочених «бепепе», садівничої «самопомічі», нижчеплінтусних «фронтів» та іншої, дрібнішої фуфайні.
В принципі ця партія ніяк не нова, давно відома і популярна, зі стабільно не низьким рейтингом: «Батьківщина». Сталося, хоча ще не вповні реалізувалося, те, що мудрими давно прогнозувалося: Трамп таки договорився з путіним.
От тільки не так, як би того хотів путін і сам Трамп навіть. Країну на поталу орді здати не дали ні республіканці, ані демократи в Конгресі. Та адміністрація Трампа пішла іншим шляхом, щоб так би мовити дати «світло дружби» кремлю – мочити Порошенка і весь його дрімотний дрім-тім.
Наївні, з хуторянськими заквасками радники Петра, і сам він такий, порозставляли єйці в одну корзину під назвою «Гіларі – наш Прізік !», ні сном, ні явою не відаючи про поняття «політичної диверсифікації ризиків». Не на те байстрюки неосовка вчилися, то їм не бюджет пилити і на Кайманових острівцях куражитися, думаючи, що як бабки там, де вічно сонце світить, а жупа в твердому кріслі там, де зима часто віє, то демісезонка їм мама дорога-Я…
Та «корзина Клінтон» від Дональда - це не помста ніяка і не «все має бути за законом» - це передовсім негласний, незримий, можливо, навіть для них обох, договорняк – Трампа і путіна: «Порошенко – має піти»; бажано достроково, бо санкції «друг Москви» - підписав жирним почерком чорним по білому, і вони діють, роблячи свою справу справно, хай там москаль скільки хоче гонорово чикрижиться, що йому всьо ніпачьом. Пачьом.
За задумом Трампа місце Порошенка має посісти Тимошенко, яка дарма свій час не витрачала, як решта опозитних-злитних, а шукала – і знайшла друзів у Вашингтоні. І в Москві давно мала, так сказать, знайомих кумів путіна. Трамп мислить чітко і прямолінійно, за арістотеліанською логікою : раз усуваємо цю владу - Володька довольний і добазарюємося там про Іран, Сірію, Північну Корею, Альфа-Центавру, адже Юлька – і за наших, і за ваших – суперкомпромісна фігура, та й рейтинг у неї найвищий з-посеред усіх нинішніх політиків тої крейзі Юкрейни.
Та не так мислить морда старого кагебешника. Тимошенко – варіант для нього кращий за Порошенка лише з естетичної сторони: жінка, угоди про газ 2009, мала колись бізнес з росіянами, спільний знайомий – кум і інша попса для посполитих.
Для путіна президентство Тимошенко, по-правді, сильно вигідне лише на Галичині, а на решті знадобився б якийсь Бойко чи Мураєв під жорстнадзором того самого кума - Віті. Бо путін Тимошенко вивчив гебешним оком давно і знає, що перед москвою вона плазувати не буде, не той характер, не ті погляди, що у Вітренко Наташі, та й не то врємя На-украінє нинчє.
Можливо, вона для путіна кращий варіант від Порошенка лише для того, аби після і її невдалого президентства (а в москві апріорі вважають, що у хахлов прєзідєнта харошева бить нє может, ібо он нє царь, а хахли нє царского рода) - країна б остаточно впала в розчарування і неминучу вакханалію анархізму та війни всіх проти всіх. Для цього вони навіть готові, либонь, перетерпіти ще не одні санкції і не одного Дональда Дака чи Скруджа Макдака.
Взагалі вочевидь путін вважає, що бабу залякать ружйом - це як два пальці обіцяти обіцяти, легше легшого і що за її правління країна впаде в повний пацифізм, і всі гуцули-бендерівці остаточно переїдуть до квакерів в Пенсильванію, відтак можна буде брати спокійно мать городов русскіх без мата.
Знаємо, відаємо, що Тимошенко вважає інакше. І ще не один пацифіст вкусить себе за мирний куций хвіст, а лопушиний експерт зразка «для Юлі всьо прапало давно», який зараз лиже всі шоколадні місця підстреленому Зайцю, видасть на-гора : «Нарешті в нас справжній президент!», або: «це небаченої стихії авторитаризм !».
Та хто їх буде слухати і їм більше вірити, всі вони втечуть на канали Порошенка і Ахмєтова, які довго каналами Ахмєтова і Порошенка не пробудуть.
От в що точно треба вірити, це у те, що Тимошенко – справді авторитарний політик, який не просто так собі авторитарний, як у нас майже всі, під яким би покривалом не приховували свою нагу суть, а у те, що в цей час і в цій ситуації тільки авторитарний політик і політик – давно не бізнесмен – зможе спричинитися до виведення країни з гострої кризи в багатьох напрямках.
Кажу умисно «спричинитися», а не «виведе», оскільки супутніми напрямки виводитимуть усі активні люди, що не будуть виводити всі заощадження назад у Польщу/Португалію чи сліпо бити голови перед черговим лідером нації. І робити свої справи будуть не на горищі в доброго дяді олігарха, бо їх невдовзі не стане як класу і явища, а в громаді і для громади.
Їй і її команді це доведеться робити, розуміючи, що гаплик близько, ЯКЩО НЕ…І в цьому знову їй допоможуть - ні, не москалі, а еті тупиє амерікоси, як хохмив вумний клоун Задорнов, поки не подався до неоязичників у поїсках затєряного Ра на Камчаткє і став ще більше вумний. У них давно сплівся не один клубок компромату про нашу доблесно-сяючу еліту, це і офшори, сексуальні девіації наших «правильних», а найбільше – будь-яка фінансова махінація, незаконна дія з доларовою грошовою одиницею в будь-якій частині світу, що автоматично прирівнюється до злочину проти Сполучених Штатів Америки.
На цьому попався Петро і ціла купа «недотурканих», які ще пойняли, що вони попали, і в чому і де притичина, що вони власне давно попали… І щойно стосунки Тимошенко з американськими елітаріями стануть ще приязніші, як ми почуємо і побачимо не лише інфоатаку про «українські двигуни для КНДР», а й значно серйозніші заходи, не виключено, аж до таких, за якими тих невдах будуть публічно розкуркулювати – там, забирати їхні гроші і видавати нам – замість кредитів від МФВ, які себе дискредитували руками злочинців.
А якщо раптом на чолі країни опиниться не Тимошенко, то не сумнівайтеся, не будуть видавати нам чужі і наші бабки, бо не тут прагматики – а там прагматики, тут, даруйте за певну обґрунтовану меншовартісність, переважно маразматики з масками компетентних і богобоязних. Зніми машкару – і уздриш суцільний технепридат і одні забобони. Отож завчасно варто подумати за кого свій голос віддавати на вибори, щоб моглося далі якось.
А ви, рагулі, думайте, куди вам примкнути, шоб життя ваше лишеньком не було і не здавалося. Але воно буде і здасться, навіть якщо ви ще встигнете скупити собі місця в «Батьківщині» чи задарма обміняти в місцевих карабасів-дерибасів з повноваженнями голів партій і штабів. Це все дуже ненадовго, повірте. Вас звідтам виметуть - бо прийдеться доводити народу емпірично, що «наша партія - це не партія Порошенка і Януковича». Тому новоспеченим шлемкам і левицьким вхід забанено апріорі, а старим апостеріорі.
Бо таке життє рагулє – солодке, суче і стрімкє. Король рагулів Петро Порох не дасть збрехати вам скоро. Скоро, скоро…
