У травні День Перемоги, Пам"яті, що триває завжди. Для українців думаю пам"яті, які зазнали найбільше жертв у другій світовій війні на фронті і в тилу. Однією із останніх жорстоких, свідомо спланованих сталінською владою крапок були жертви молодих людей, які виросли під окупацією і щоб не мати іншої психології мислення, чужої, не радянської моралі потоплені у Дніпрі в процесі героїчного визволення спустошеного Києва. Галичани (бандерівці) були знищені у, так званому, Кенігсбергському котлі, що уже нічого не вирішував у війні, і до тепер ніхто не знає де їхні могили. Але скільки пафосних промов, патріотичних лозунгів, штучних зустрічей із ветеранами і фарисейськими "слєзамі на глазах". Все для "теперішньої" перемоги поза фронтом у боротьбі із багатством, не думаючи про "memento more" (пам"ятай про смерть).
У контексті інших перемог, що хвилюють суспільство і донорський, де ми жебраємо допомогу, світ. Давно відомо, що одним із вагомих чинників, рушійною складовою успішного бізнесу і, як наслідок, економіки і бюджету держав є реклама. Україна проголошує, рекламує дуже багато ініціатив для власного народу і світу і однією з них є боротьба з корупцією. Завдяки рекламі ми нарешті у цьому плані вийшли на перше місце по корупції у світі. Хіба не перемога ?!
Ще один аспект. Не вийшло із прийняттям Закону про "спецконфіскацію", тому що це грозило багатьом "бідним" і не тільки вилученню у будь-який час, без особливого обгрунтування, слідства, показаних активів у деклараціях, а і захованих, як підводна частина айсбергів та значно більша.
Тепер виявляється можна (без Закону про "спецконфіскацію") вилучити незаконно одержані доходи "Януковича" у розмірі 1,4 млрд. доларів. Тут же хвалебні реляції щодо збільшення доходів бюджету, розподілу цих коштів і відновленню справедливості. За рахунок цих коштів мали б бути збільшені видатки на оборону, соціальний захист населення, учасників АТО і багато чого іншого. У той же час будуть збільшені золотовалютні запаси Національного банку (держави).
Опустимось на грішну землю, шкода, що не на гнучкі спини брехливих ідеологів. Якщо це живі кошти у сумі 1,1 млрд. доларів (крім 199 млн. доларів, як вартість облігацій і на які нібито зменшено внутрішній борг держави), що поступили на рахунок Державного казначейства, для їх розподілу парламентом необхідно внести зміни до Державного бюджету і спрямувати додатково на названі заходи. Якщо це декларації, чи популізм, найлегше нібито спрямувати їх на поповнення золотовалютних запасів, де суспільство не зможе проконтролювати реальність фінансової операції, як і назване зменшення внутрішнього боргу за рахунок облігацій (цінних паперів).
Продовжимо аналіз. Якщо видатки не будуть здійснені, стане зрозуміло, що усі 1,4 млрд. доларів - цінні папери, а не живі кошти і до них може бути застосована єдина фінансова операція - зменшення внутрішньої заборгованості за облігації, що у загальному боргу держави понад 70 млрд. доларів і не особливо вирішальне. Але є і інший тривожний аспект. Кошти названі незаконними доходами "Януковича" не ідентифіковані на нього, а нібито, формально належать його злочинному оточенню. Крім того, третій рік за них не виплачуються, гарантовані умовами угод, відсотки (доходи) до закінчення терміну і викупу облігацій. Давайте подумаємо, можливий варіант програшу цієї справи у Європейських судах і доведеться повертати кошти, включаючи вартість цінних паперів, невиплачені відсотки і штрафні санкції за рахунок бюджету. Може ця влада знає, що її тоді не буде, і хай трава не росте. Один із таких ідеологів, який до тепер, тримаючи окремі фінансові потоки (золоті жили, знищивши контролюючі структури) уже формально пішов і розчинив у просторі витрачені кошти на побудову Європейського валу (шкода не лінії Маннергейма, що забезпечила надійний захист Фінляндії) і не тільки.
Інше, щодо названих хвалених, як манна небесна, названих коштів. Є варіант здійснити видатки (не треба вважати це моєю пропозицією) і на суму 1,1 млрд. доларів, що нібито є на рахунку у Держказначействі за рахунок емісії, друкування гривень (папірців), не думаючи про перспективу курсу національної валюти у рамках політики героїчного Національного банку, що уже тричі пограбував наші доходи і збереження, створити ефемерні доходи для названих видатків, заспокоєння суспільства та оправдання пропаганди заслуг у вилученні коштів.
У нас багато "перемог" і будуть, а зараз ще про одну болючу для всіх, незважаючи на сторони барикад - владних месій, бізнесменів, політиків з одного боку - простих громадян з іншого, а у центрі Феміда - судова система України та її основа, суб"єктивні судді, у залежності від напряму вітру влади, хоч також смертні, не прості і на щастя різні, забуваючи про істину, у названій вище фразі, про Вічність. З точки зору влади, негласно, реформа судової системи закінчена, хіба для своєї і світової громадськості залишили крикливий психологічний рекламний прес про семимильні кроки успішної її реформації у сторону справедливості і досягнення норми: "Dura lex-Sed lex" (Закон є Закон). Однак це ми не бачимо на практиці, виходячи із рішень окремих судів, щодо сильних "світу" українського. Прізвища і посади цих легіонерів, прибувших до нас з інших світів заробляти, Ви знаєте.
Це значить, що такі суди уже реформовані і люстровані, а інші, приймаючи рішення у такому ж ключі , чекають у черзі позитивного вирішення щодо себе, переживаючи за майбутнє, зважаючи на декларовані активи (навіть крім зареєстрованих статків на близьких). Є над чим розмірковувати, святість та Феміда стають суб"єктивними, а своя сорочка ближче до тіла.
Подумайте і у Вас виникне сумнів, чому така різниця, протилежність між прийнятими рішеннями, постановами судів, суддями 1-ї інстанції, крім "своїх" резонансних, які живуть у громадянському середовищі серед нас (зважаючи на їх велику кількість, на них важче тиснути) у користь простих людей та шаблонними рішеннями ( не у порядку виключення, як їхньої місії), наприклад апеляційних судів (їх менше 10-и в Україні) за тими ж позовами у користь банкрутуючої ідеології держави. Що у нас судова система має подвійні стандарти, чи є сумніви у масовій некомпетентності суддів приземленого рівня?
Зараз це приклад відмови колишнім державним службовцям, працівникам міліції у перерахунку пенсій, хоч для себе такі перерахунки у сторону підвищення пенсій судді провели, даючи зрозуміти, що світ буде вічно поділений на білих і чорних, бідних і багатих. Негласна думка віцепрем"єра та міністра соцзахисту (варто було б їх і багатьох інших, для практики, перевести на роботу в Румунію), в умовах дефіциту коштів Пенсійного фонду (де суми страхових внесків теперішніх пенсіонерів за багато років і чому їх немає?), важливіша Феміди. Дивлячись на штучні постаті бонз у мантіях, чомусь одразу приходиш до висновку, що наперед заготовлені рішення будуть не у користь простого люду, тебе, а тих, кому від імені держави, вони суб"єктивно потрібні, необхідні для утримання на плаву ,а суддям, щоб жити у іншому вимірі.
Прикро і сумно, зважаючи на сказане і не тільки. Невже у цій державі ми прийшли до того, що ніхто ні за що не несе відповідальності? Але є вихід, навіть перемоги привида. Депутатів треба вибирати за відкритими партійними списками, зберігаючи мажоритарну систему (щоб думка кожного знаходила місце у політиці), гречку у вигляді подачок, як наприклад 700 гривень, крім держави уже ніхто не дає, а суддів треба, щоб народ вибирав, як депутатів, за принципом "не демократичної" радянської системи.
Стаття написана не про тих, кого стосується біблійна крилата фраза: "Не судіть ближнього свого і самі не будете судимі".
