Антирагуль і анти-Надія

 

 

Саакашвілі можна любити, можна не любити, але поважати необхідно. Найбільше за те – що не рогуль. Не боягуз, не пристосуванець, не казнокрад, не задолиз і взагалі не лис, той, що Микита, на відміну від стількох наших політиків, і, найперше, нашого «Найпершого».

А чи кожен би у нас, скажіть, будь-ласка, відмовився би від такого ласого пирога, як Одеса, від посади синекура, де можна ні про що не думати, а просто упиватися морем, пляжем і баблом за критику: Коломойського, Юлі, Садового і тд., і наживатися на всіх корупційних схемках, включно з портом і митницею, більше навіть за самого Пе ?!

Міхеїл – воїн, дуже сміливий гравець, і, дивно, але чомусь у нас він не цінується, як би повинен цінуватися. Так, у нього недоліки є, звісно. Він можливо занадто імпульсивний, іноді складає поверхневе враження неврівноваженої людини, якій довіряти серйозні ролі в державі не можна, він іноді непослідовний у своїй критиці політиків та олігархів, не кристально чистий і прозорий, як політик, та на фоні великої решти – Міхо безумовний благородний лицар на білому, сяйливому коні.

Войовничих політиків-важковаговиків у нас  раз, два – і вже задофіга. Це добре, що Тимошенко приєдналася до підтримки Саакашвілі у прориві назад в Україну через кордон. А де хоробрячки-хом’ячки, що воюють у нас зі злом на всіх етерах ? 

Войовничих людей в цілому у нас немало в країні. Найперше, це, ясна річ, захисники Вітчизни на окупованому Донбасі, поміж ними багато воюють на фронтах всередині: проти діючої влади з її рішалами, проти системної корупції, різної масті крадіїв. Є й такі, що роками кров’ю й потом б’ються з місцевою владою і бізнесом за незайману і чисту землю від голімих забудов і іншого староіндустріального лахміття та бруду.

Вони, ці воїни, - на виборах не підуть голосувати за Ляшка і компанію, не будуть сліпо ткнути бюлетенем за «Свободу 100%» - бо «ті українці-не-жиди», вони не вірять байкам про «добрих від нашої партії» і «злих від іншої» чи «проти всіх». Ці люди, здебільше, критично налаштовані до більшості українського політикуму, а проте своїм громадянським обов’язком не нехтують, усвідомлюючи, що й певна частина й старої гвардії з її правилами потрібна для позитивних змін в подальшому – все одно Юля і Міхо це точно не Вітя й Петро, а «інших пісатілів, - як казав інший відомий грузин, - у нас нєту».

Вони-то є насправді, та ще шлейф і віха минулого-сьогодення тримає добре відомих і все менш любих, втім, вперто повторюю, свою лепту в майбутнє-краще деякі з покоління, народжених в шістдесятих, внесуть неодмінно – це ще не старість немічна. Ще не вмерли в України…

Існує однак одна апорія у величезної кількості українців, непоняточка. Я би навіть назвав це якось по-вумному, щось на кшталт -  амбівалентний феномен. З одного боку, добре, що наші люди бачать недоліки телевізорних політиків, навіть таких відносно святих, як Саакашвілі, та з другого саме оця недовіра до Саакашвілі, посіяна не лише славнозвісним внутрішнім українських скепсисом  «до всіх панів», а й телепропагандою, подекуди зроблену під копірку росінформа, наштовхує на сумні роздуми.

Чомусь до Надюшкі Савченко в маси українців, різного інтелекту і статусу, свого часу вигулькнуло почуття ніжності, настільки велике, що чимало світлоголових пророкували їй на повному серйозі наступне місце на Банковій, а той взагалі відновлення гетьманської монархії, з настройкою «Матріархат».

Може ми просто такі матріархальні по суті, а може просто в нас нутрує інше архаїчне почуття, набагато прозаїчніше: ми банально любимо чужаків, як гостинний нарід, вгощати зі столу, та не дуже любимо, коли вони  наші городи орять ? Бо чому це недовченій пілотесі можна казати «ТАК», допоки вона не зганьбить сама себе і свій крилатий картуз зі звьоздочкою, більше за нещасного бухгалтера Віктора, що скоштував хліб короля сповна, а людині, бекграунд в якої побудова сякої такої модерної держави, хоч і невеликої за розмірами, ми в масі своїй вагаємося сказати «ти молодець, ти не такий як інші наші».

Що це, все-таки, нехватка  чоловічих хромосомів в душах, нам конче треба «матка», але щоб така конче, як Надійка, тільки бідна, чистокровна і знедолена ? Можливо, якщо наш «бідний, чистокровний і знедолений » видасть Саакашвілі кланам злісного популіста Іванішвілі в Грузію, то ми заплачемо і побіжимо гайда на Міхомайдан у фейсбуки ?

А може так званий середньостатистичний українець насправді боїться Міхо, мало що менше за Петра Олексійовича і наближених до нього ? Бо хіба наш обиватель в травні 14-го, окрім всього наобіцяного Петром за три місяці,  не голосував за уявного, омріяного «батька», «кума» і «брата» ?... Нашому колективному обивателеві порядок і ріст зарплат в Грузії може подобатися щиро, але тюрма і штраф за небажання розлучатися зі жлобством і рагулізмом  - страшить не менше. 

І поки з обивательських мізків не стече шизоїдна вялотікучість «хочу-не-хочу», «наш-не-наш», поки не усвідомиться критичною масою, що країна доконче мусить стати на рейки вимушеного умовного авторитаризму – проти олігархізму і жлобізму в нижчих царинах буття – то надалі прийдеться жити на одну країну остаточно, і це точно буде Чехія, Італія, а не – як у Чехії, Італії…

І хай там ультраправий Білецький на Українській Правді строче своє «фе» скільки завгодно й присягає-обіцяє, що справжні українські політики -  «то ми» і «нам будувати передову державу», а всіх саакашвілів і юлів до дупи. Та хай вам, нам усім, минеться, щоб  «білецькі» не прийшли до влади і виявили свою повну неспроможність цвяха забити, крім домовини в цю державу.

Силовикам – силове, учителям історії – учити історію краще: всі гонти, наливайки, хмельниченки – хірово кінчили, наламали дров, а нам століттями тушить вашу народну ватру. За збігом обставин всі вони були автохтонні, автентичні українці. В 21 столітті пора вже нарешті з етнічним націоналізмом не носитися, як баба з золотим поросям, пора вже обрати громадянський націоналізм за рушійне кредо, який аж ніяк не виключає український ґрунт, проте не наполягає винятково на ньому.

В противному разі буде нам украіна від бистриці до бистриці, а там за бугром ше кавалок зі своїми племенами і їх вождями. «Ганьба трайбалізму, слава смарт-націоналізму !» - коли вже нарешті у нас почнуть вигукувати такі гасла і їх реалізовувати в життя ? Поки рагулів не повибивають, не пересадять і не по виганяють. Надія є. І роботи не початий край.

P.S. Якщо хтось раптом знайде в Львівській області загублений через сутички на кордоні паспорт на ім’я Міхеїла Ніколозовича Саакашвілі  -  не беріть у банку кредит на мільйони гривень, тим паче долярів. Міхо – бідний політик (в порівнянні), а українські банки все одно націоналізують рано чи пізно громадянські націоналісти.  


11.09.2017 Яв Назар 2680 1
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

724
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

904
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6894
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1576
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2319
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2509

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

450

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

744

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1494

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

877
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

471
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

843
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2530
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

671
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1239 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

875
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1318
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

885
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1179
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

698
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2686 12