Антирагуль і анти-Надія

 

 

Саакашвілі можна любити, можна не любити, але поважати необхідно. Найбільше за те – що не рогуль. Не боягуз, не пристосуванець, не казнокрад, не задолиз і взагалі не лис, той, що Микита, на відміну від стількох наших політиків, і, найперше, нашого «Найпершого».

А чи кожен би у нас, скажіть, будь-ласка, відмовився би від такого ласого пирога, як Одеса, від посади синекура, де можна ні про що не думати, а просто упиватися морем, пляжем і баблом за критику: Коломойського, Юлі, Садового і тд., і наживатися на всіх корупційних схемках, включно з портом і митницею, більше навіть за самого Пе ?!

Міхеїл – воїн, дуже сміливий гравець, і, дивно, але чомусь у нас він не цінується, як би повинен цінуватися. Так, у нього недоліки є, звісно. Він можливо занадто імпульсивний, іноді складає поверхневе враження неврівноваженої людини, якій довіряти серйозні ролі в державі не можна, він іноді непослідовний у своїй критиці політиків та олігархів, не кристально чистий і прозорий, як політик, та на фоні великої решти – Міхо безумовний благородний лицар на білому, сяйливому коні.

Войовничих політиків-важковаговиків у нас  раз, два – і вже задофіга. Це добре, що Тимошенко приєдналася до підтримки Саакашвілі у прориві назад в Україну через кордон. А де хоробрячки-хом’ячки, що воюють у нас зі злом на всіх етерах ? 

Войовничих людей в цілому у нас немало в країні. Найперше, це, ясна річ, захисники Вітчизни на окупованому Донбасі, поміж ними багато воюють на фронтах всередині: проти діючої влади з її рішалами, проти системної корупції, різної масті крадіїв. Є й такі, що роками кров’ю й потом б’ються з місцевою владою і бізнесом за незайману і чисту землю від голімих забудов і іншого староіндустріального лахміття та бруду.

Вони, ці воїни, - на виборах не підуть голосувати за Ляшка і компанію, не будуть сліпо ткнути бюлетенем за «Свободу 100%» - бо «ті українці-не-жиди», вони не вірять байкам про «добрих від нашої партії» і «злих від іншої» чи «проти всіх». Ці люди, здебільше, критично налаштовані до більшості українського політикуму, а проте своїм громадянським обов’язком не нехтують, усвідомлюючи, що й певна частина й старої гвардії з її правилами потрібна для позитивних змін в подальшому – все одно Юля і Міхо це точно не Вітя й Петро, а «інших пісатілів, - як казав інший відомий грузин, - у нас нєту».

Вони-то є насправді, та ще шлейф і віха минулого-сьогодення тримає добре відомих і все менш любих, втім, вперто повторюю, свою лепту в майбутнє-краще деякі з покоління, народжених в шістдесятих, внесуть неодмінно – це ще не старість немічна. Ще не вмерли в України…

Існує однак одна апорія у величезної кількості українців, непоняточка. Я би навіть назвав це якось по-вумному, щось на кшталт -  амбівалентний феномен. З одного боку, добре, що наші люди бачать недоліки телевізорних політиків, навіть таких відносно святих, як Саакашвілі, та з другого саме оця недовіра до Саакашвілі, посіяна не лише славнозвісним внутрішнім українських скепсисом  «до всіх панів», а й телепропагандою, подекуди зроблену під копірку росінформа, наштовхує на сумні роздуми.

Чомусь до Надюшкі Савченко в маси українців, різного інтелекту і статусу, свого часу вигулькнуло почуття ніжності, настільки велике, що чимало світлоголових пророкували їй на повному серйозі наступне місце на Банковій, а той взагалі відновлення гетьманської монархії, з настройкою «Матріархат».

Може ми просто такі матріархальні по суті, а може просто в нас нутрує інше архаїчне почуття, набагато прозаїчніше: ми банально любимо чужаків, як гостинний нарід, вгощати зі столу, та не дуже любимо, коли вони  наші городи орять ? Бо чому це недовченій пілотесі можна казати «ТАК», допоки вона не зганьбить сама себе і свій крилатий картуз зі звьоздочкою, більше за нещасного бухгалтера Віктора, що скоштував хліб короля сповна, а людині, бекграунд в якої побудова сякої такої модерної держави, хоч і невеликої за розмірами, ми в масі своїй вагаємося сказати «ти молодець, ти не такий як інші наші».

Що це, все-таки, нехватка  чоловічих хромосомів в душах, нам конче треба «матка», але щоб така конче, як Надійка, тільки бідна, чистокровна і знедолена ? Можливо, якщо наш «бідний, чистокровний і знедолений » видасть Саакашвілі кланам злісного популіста Іванішвілі в Грузію, то ми заплачемо і побіжимо гайда на Міхомайдан у фейсбуки ?

А може так званий середньостатистичний українець насправді боїться Міхо, мало що менше за Петра Олексійовича і наближених до нього ? Бо хіба наш обиватель в травні 14-го, окрім всього наобіцяного Петром за три місяці,  не голосував за уявного, омріяного «батька», «кума» і «брата» ?... Нашому колективному обивателеві порядок і ріст зарплат в Грузії може подобатися щиро, але тюрма і штраф за небажання розлучатися зі жлобством і рагулізмом  - страшить не менше. 

І поки з обивательських мізків не стече шизоїдна вялотікучість «хочу-не-хочу», «наш-не-наш», поки не усвідомиться критичною масою, що країна доконче мусить стати на рейки вимушеного умовного авторитаризму – проти олігархізму і жлобізму в нижчих царинах буття – то надалі прийдеться жити на одну країну остаточно, і це точно буде Чехія, Італія, а не – як у Чехії, Італії…

І хай там ультраправий Білецький на Українській Правді строче своє «фе» скільки завгодно й присягає-обіцяє, що справжні українські політики -  «то ми» і «нам будувати передову державу», а всіх саакашвілів і юлів до дупи. Та хай вам, нам усім, минеться, щоб  «білецькі» не прийшли до влади і виявили свою повну неспроможність цвяха забити, крім домовини в цю державу.

Силовикам – силове, учителям історії – учити історію краще: всі гонти, наливайки, хмельниченки – хірово кінчили, наламали дров, а нам століттями тушить вашу народну ватру. За збігом обставин всі вони були автохтонні, автентичні українці. В 21 столітті пора вже нарешті з етнічним націоналізмом не носитися, як баба з золотим поросям, пора вже обрати громадянський націоналізм за рушійне кредо, який аж ніяк не виключає український ґрунт, проте не наполягає винятково на ньому.

В противному разі буде нам украіна від бистриці до бистриці, а там за бугром ше кавалок зі своїми племенами і їх вождями. «Ганьба трайбалізму, слава смарт-націоналізму !» - коли вже нарешті у нас почнуть вигукувати такі гасла і їх реалізовувати в життя ? Поки рагулів не повибивають, не пересадять і не по виганяють. Надія є. І роботи не початий край.

P.S. Якщо хтось раптом знайде в Львівській області загублений через сутички на кордоні паспорт на ім’я Міхеїла Ніколозовича Саакашвілі  -  не беріть у банку кредит на мільйони гривень, тим паче долярів. Міхо – бідний політик (в порівнянні), а українські банки все одно націоналізують рано чи пізно громадянські націоналісти.  


11.09.2017 Яв Назар 1927 1
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

122
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

775
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2194
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

776
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

982
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1835

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

718

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1262 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1493

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1638
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

115
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

352
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

692
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

170
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

346
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

551
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1031
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

280
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

106
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

279
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

671
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

629