Агрогноми? Агронавти!

 

 

Село – це наше все. А земля – серце і легені села. Нема землі і села, нема країни, в такому вигляді, в якому ми її ще знаємо. Борімося за село – виграємо всі.

Земельна реформа, яку за вуха, хвіст і інші члени намагаються протягти партфункціонери чинної влади, дійсно, – «тимошенківці» та інші критики «великої реформи»  не брешуть – це, либонь,  занадто велика афера, навіть для нашої розгнузданої держави.

На тему «мінуси від ринку приватизації  землі для сільськогосподарського  призначення» можна начитатися поза цим коротким райтінгом  до суцільного посиніння всього, що  перетинає екватор пупця.

А от піар, який затіяла влада, навколо просування цього питання в наші схвальні, покірливі уми дедалі більше вражає усіма фарбами буття. Хто лише не взявся вставляти свої п’їть копійок з екранів і радіо про « право, свободу та вигоду від своєї власності». Відверто, не здивуюся, коли трансевстит «діва Монро» і секс-символ Даша Астаф’єва ще долучаться в недалекому майбутньому до проблем наших з вами негламурних сільгосп буднів. Якби Жерар Депардьє не був у «чорному списку», то й він би ймовірно нас переконував в єдино правильному рішенні нашої влади. А як там з графіком у Скарлет Йогансен ?..

Можна все що завгодно «звільнити під ринок» і кого завгодно, та якщо існує кричуща корупція, олігархат, категорії «бідний і багатий» не зужиті практикою справедливого права, то, будьте мудрі, не задавайтеся дурними надіями, що якщо щось назвали «західною реформою», то вона є тим по суті своїй і обов’язково запрацює, навіть колись-колись там.

Та як у нас профанують не лише світлі поняття, а й самі слова, то іноді страшно стає за майбутнє української мови і пульс щирих філологів. Після Януковича слово «покращення» надовго випало з лінгвістичного побуту, Петру Олексійовичеві ми маємо «завдячувати» спаплюженню іноземних – велика втіха для Ірини Фаріон -  слівців, «деолігархізації» і держави Сінгапур в цілому з її харизматичним лідером, - за що вони заслужити таке ?

Саакашвілі вчасно зрозумів, що й по нього і його Грузію прийшли масні слова, тому він почав парирувати своїми – хоч на вухо дещо хаотичними, та різкими і правильними. І навіть оволодів українською мовою, набагато краще, ніж міністр Аваков за все життя.

Не провладні експертні язики говорять навперебій про наміри сьогоднішніх із влади закріпитися надовго в цій країні, після того як вони підуть, мовляв, вони побоялися чи не захотіли за бонуси для свого пролонгування у владі по-серйозному чіпати маститих і давніх металургів і енергетиків, не пішли путями Саші Стоматолога і його шалених рекетирів, а активи і впливи на одних шоколадках, езмеї і наданнях юридичних послуг не заробишся і не закріпишся в еліті фундаментально.

 

Звісно, існує конспірологічна теорія про те, що землю перепродають транснаціональним корпораціям, коли скуплять «наші», в основному західним і частково китайським. Недосконале законодавство з його прогалинами і щілинами дає таку змогу. Не дивуйтеся, якщо москалі теж стоять у черзі, відразу за китайцями.

Найбільший розвід полягає в тому, що наш народ – бідний. І горе-знавці, мудрагелі ринкових відносин не спішать бідним розбалакувати про те, що наш сільгоспзем ринок, як і всюди зараз у світі відносного благоденства і деактуалізації голоду, недооцінений.

Якщо у дев’яностих надання права приватизації нерухомості об’єктивно збагатило українців, особливо тих, що віддавна замешкали у стратегічних районах міст і потім не задарма продали своє майно або здали в оренду, то у нашому випадку це не проходить. Цей продаж – тільки на їду. І «добрі люди», що просувають цей проект в парламенті і поза ним, про це не можуть не знати.

Пару років тому гуцулів розвели «кієвскіє» і «дахнєцкі», спокусивши продати їм їхні гірські верховинські садиби. І що за це отримали гуцули ?(благо, не всі). Розбиті джипи і гнітючу ностальгію за кіньми ? А конина, то не машина, джіп їсти си не хоче конюшини, і батогом його не заведеш.

А тепер ми отримаємо остаточний декаданс села, коли останній дзідзьо (не той, що муз-клоун, звичайний сільський дідусь )  з плугом переїде в вороже йому місце серед височин коробачастих панелів ? Це, якщо у нього знайдуть добрі родичі…

Українські міста потрібно звільняти від селян, їх вже занадто багато всюди, крім самого села. У Голландії село процвітає, і у Бельгії не пустує, і з містами халепи нема. Бо там давно віднайдена і розроблена гармонія: існують політичні партії з мінімально  фейковими гаслами , існують урядові програми з надання доступних кредитів дрібним і середнім фермерам, пільг і всілякого заохочення працювати та відпочивати  - в чистому, зеленому, наче намальованому альпійському (в Швейцарії) селі.

Чим Карпати гірші за Альпи скажіть ?  Тільки тим, що в Карпатах снігові люди не живуть ?  З такими реформами села, як у нас, вони скоро можуть там замешкати. Еволюція знає і зворотні шляхи.

Мені начхати, що Бахматюк трохи збідніє (він і так типу банкрут у нас давно) і Косюк трохи, може, недоотримає, через збільшення конкурентів в агро-бізнесі, я точно знаю, що дрібне фермерство, яке в нас животіє, точно постраждає. Кури Бахматюка будуть і далі нести золоті яйця для арабів, а тут вони будуть коштувати завдяки земельній олігополії як  Фаберже. І ця держава може мати яйця між ногами ? А мізки ?.. Хіба що між ногами.

Тому от-от прийдешня, нова політична сила  «Зелене Село» не лишень розвантажить місто і завантажить село  - не новими і  старими податками, - а чіткою, розумною програмою ефективних і давно назрілих рішень, й сформує новий агроурбанопорядок, на зразок симфонії між кришталево чистим озером на вершині гори і бірюзовим басейном на даху п’ятизіркового готелю «Хаятт».  А одночасно  з цим українці мають висловити публічно своє «фе» тій реформі, що пропонує влада. Бажано у великій масі, але без майданних закликів «геть влада» - до 2019.

Якщо ви селянин – то ви за апгрейд села і апдейт міста. Якщо ви типовий містянин, то за апгрейд міста і апдейт села. Ви не вороги і майже однодумці, це як різниця між неолібералізмом і неоконсерватизмом.  Посутньо не значна. А якщо ви селюк чи міщук – то  місце вам у кюветі Пацикова.


24.06.2017 Яв Назар 3729 0
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

895
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

591
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1065
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2332 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3415
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2849 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

713

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

887

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1356
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10242 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8722
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11165
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

429
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

689
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

997
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

804
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

533
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

979
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1399
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1355
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1579