Здається, що в Україні наступає криза жанрів. Теми, які обговорюються у інформаційному просторі, настільки заїжджені, що вже викликають рвотні позиви навіть у тих, хто їх в коло прокручує на телебаченні чи у радіо. Ми неначе маємо справу з певною ентропією, коли все рівне всьому, неможливо розрізнити добро і зло, владу і опозицію, правду і неправду, винних і невинних, героїв і мерзотників.
Багато українців не усвідомлюють того, що називаються не рідними, а чужинськими іменами. Адже християнство принесло на землю наших предків свої слова і звуки. Свої, незвичні для українського слуху, імена...