Недавно журнал «Корреспондент» опублікував чергову версію власного рейтингу найбагатших українців. Рейтинг знову підтвердив дедалі більш очевидне зростання прірви у доходах обраного прошарку людей, ми звикли іменувати їх олігархами, і простих смертних, які живуть у державі.
За даними видання якщо минулого, 2010 року, сумарні статки ста найбагатших українців дорівнювали 66,5 млрд. $, то сьогодні вони склали 83 млрд.$. Цікава тенденція - олігархи, за деякими винятками (Гайдук, Тарута, основні спонсори БЮТ, крім тих які перейшли до ПР) не лише успішно пройшли кризу, але й почали скуповувати нові підприємства і навіть активно інвестувати в іноземні економіки. До речі, рейтинг показує прогресуюче зрощення приватного капіталу і влади в країні, адже кожен четвертий учасник Топ-100 є регіоналом. Всі ж рекорди побив Дмитро Фірташ, бізнес-імперія якого за рік зросла на 540%(!!!) , а це навіть більше (вдумайтесь), ніж найдинамічніше зростання статків в світі, яке «Forbes» відзначив в одного з засновників «Facebook» американця Марка Цукерберга. Цим самим Фірташ наче насміхається над законами віртуальної економіки, які панують у нинішньому світі. Пересічні ж українці, хоч криза вже начебто минула, не збагатилися, бо потерпають від галопуючої інфляції, корупції, зростання вартості комунальних тарифів та й взагалі – від постійного здорожчання життя.А більш заможньому українцю, який заробляє, наприклад візьмімо, 2000 $ в місяць щоб потрапити в схожий рейтин довелося б відкладати гроші мало не півтисячоліття.
Цікаво, що з-поміж сотні виділився наш Олег Бахматюк. Будучи неодноразовим фігурантом різних рейтингів багатіїв (наприклад торік журнал «Forbes» оцінив його статки в мільярд доларів) , прикарпатець все ж жодного разу не піднімався так високо! Зі статками в 2,2 млрд $ Бахматюк зайняв почесне 8 місце (!) після згаданого Дмитра Фірташа, залишивши позаду себе, наприклад, президента фінгрупи DCH і власника ФК «Металіст»Олександра Ярославського, одного з «любих друзів» колишнього президента , власника автокорпорації «Богдан», кондитерської фабрики "ROSHEN" та «5 каналу» Петра Порошенка і металургійних князьків Сергія Таруту та Віталія Гайдука.
Це статки зароблені не в металургії, хімії, чи банківському секторі, а в агробізнесі, де обертаються значно менші гроші. Та навіть у агро сфері Бахматюк обійшов по заробітку директора найбільшої зернотрейдерської компаній в Україні Олексія Вадатурського. Як свідчать Інтернет – джерела, за минулий рік Олег Бахматюк розширив свій бізнес, купивши 50% американської компанії «Towsends», а в березні цього року став власником ще двох українських агрохолдингів з широкою спеціалізацією від виробництва цукру до вирощування свиней. У недавніх інтерв׳ю він неодноразово заявляв, що основну ставку на ближчу перспективу робитиме на вирощуванні цукру та кукурудзи. В результаті підконтрольна Бахматюку компанія «Ukrlandfarming» стала потужним власником сьльськогосподарських земель в країні та другим за потужностями виробником цукру. Таким чином завдяки новим придбанням, Бахматюк прагнутиме вийти за межі вузькоспеціалізованої ніші з постачання яєць і стати одним із провідних виробників сільськогосподарської продукції в Україні. Але сподіватись на дешеві м'ясо і цукор прикарпатцям, середня зарплата яких, до слова, за офіційними даними на 20% нижча, ніж за тим же показником по Україні, все ж не варто, бо левова частка продукції з великою ймовірністю йтиме на експорт, а ми живемо в умовах ринкових відносин.
Гроші зароблені багатими людьми, оліархами на практиці не працюють на державу, бо виводяться за кордон через офшори, або інвестуються в економіку іноземних держав. Займатись благодійністю в своїй країні, чи створенням нових дотаційних (читай лакейських) робочих місць– щоб не було принаймі соромно дивитись людям у вічі, ну і зрештою - щоб совість не мучила. Враховуючи це в умовах, коли статки ста олігархів дорівнюють 60% вітчизняного ВВП, язик не піднімається назвати «золоту сотню» українською. Чи є інші думки?
