Вбито мага. Білого чи ні – питання сьоме. Можна сказати так: вбито гірського мага, тому що, згідно з локаціями містичної топографії, маг був пов’язаний якраз із тими Силами, котрим сподобалося замешкати на земних вертикалях.
Менти і таблоїди шукають зрозумілу людям причину злочину. Непродана земля. Заздрість. Божевілля злочинця. Врешті-решт така зрозуміла причина буде знайдена і на ній побудують офіційне пояснення того що сталося.
Але я вже тепер знаю: таке пояснення мене не вдовольнить. Тому що справжні гірські маги на схилі життя не гинуть від ножа божевільного. І я не хочу думати, що Нечай був несправжнім магом. Зрештою, не маю підстав для такої думки. Старого визнали чинним передстоятелем Сили задовго до появи на телебаченні передачі «Битва екстрасенсів».
Смерть Нечая для мене є додатковим підтвердженням того, що у Карпатах йде невидима війна. Не телевізійна «битва» амбітних есперів, а справжня війна відьомських кланів. Війна за гроші і владу. Ця війна, судячи з усього, має кілька вимірів.
Вимір перший (історичний) полягає у тому, що карпатські маги чоловічого передання (мольфари) ведуть свій рід від давніх жерців дако-фракійської традиції. Власне, вони останні спадкоємці того магічного світу, про який знав Корнелій Тацит. Того світу, чиї святилища ще можна побачити у Бубнищі і Терношорах. Натомість, маги жіночого передання (відьми) ведуть свій родовід від прийшлих у дев’ятому столітті з Середньої Азії тюркських племен. Це зовсім інша магічна традиція, традиція Насті Чагрової і, можливо, Роксолани. Судячи з останніх подій, свіжіша тюркська традиція перемагає останніх представників фракійської.
Вимір другий (політичний) також не варто відкидати. Відьомські клани дуже впевнено почувають себе в селах. Там вони давно встановили в селах таку собі «відьмократію» і місцеві священики не складають їм конкуренції. Тепер амбітні і освічені діти сільських відьом і пристричанок прагнуть більшої влади. Можливо, Нечай стояв на їхньому шляху. Окрім того, в останній час активізувалися різноманітні об’єднання політизованих неоязичників і рідновірів. Ще у 90-их роках представники деяких подібних згромаджень намагалися залучити Нечая до своїх лав, використати його «ресурс популярності». Тоді він їм відмовив. Можливо тепер відмовив ще раз.
І цього йому не вибачили.
