На відміну від щирих любителів середньовічної історії, поетів та начитаних бізнесменів, батьки ВО «Свобода» спиралися на Орденську традицію. Це була традиція українського «Пласту», який, у свою чергу, був «ідейно-методологічним спадкоємцем» британських скаутів, що вели свою традицію від право-консервативної масонерії Туманного Альбіону. А точніше, від її шотландської, «якобітської» гілки...

Анничці 17 років, вона навчається в Інституті мистецтв. У неї велика родина – дідусь, бабуся, батько, тітка, двоє молодших сестричок. Батько Ані помер, коли їй було лише вісім, а мати через рік поїхала до Англії на заробітки.

23 травня патріотична громадськість України в черговий раз відзначатиме Свято Героїв, свято, яке не має державної підтримки, відбувається за байдужого споглядання і без будь-якого сприяння діючої державної влади. 

Напередодні вступної кампанії кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ директору Івано-Франківського муніципального коледжу, кандидату політичних наук, Ігору Макаруку.

Події Дня перемоги цього року у Львові продемонстрували у всій красі, що так званий середньостатистичний галичанин живе в полоні власних оман та ілюзій... (мовою оригіналу).

Епохальний історичний Державний візит Глави Держави Ватикан Івана Павла ІІ до України, у червні 2001 року, незважаючи на безпрецедентно шалені політичні та релігійні контрзаходи відвертого спротиву і тиску, погроз і шантажу Кремля-Загорська проти довгоочікуваного візиту...

Ну й чого вони домоглися своїми червоними прапорами Білоруського фронту! Було в нас два конфронтаційних свята: 14 жовтня (День УПА) і 7 листопада (день більшовицького перевороту). А 9 травня всі їли шашлики. Причому починаючи ще з першотравня.

Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ народному депутату України від «Партії регіонів», прикарпатцю Ігорю Зваричу.

Наперед спланована парламентською більшістю Партії регіонів, комуністів та литвинівців цинічна провокація з поділу країни на дві антагоністичні частини, зі штучного нав’язування кремлівським маріонетковим режимом з Банкової українському суспільству ідеологію та філософію т.зв. «руского міра», одним з елементів якого є популяризація червоних прапорів, відтворення і вшанування «єдиної» історії, культури, цінностей великого СРСР, обернулося  9 травня у Львові у криваве силове протистояння.

9 травня набув чинності закон "Про доступ до публічної інформації", а також новий закон "Про інформацію". Вони стартують не в найкращих умовах: подвійна мораль політиків і чиновників, звичка ховати найважливіше за грифом "не для друку", наше невміння стояти за свої права – все це може звести європейський закон до революції лише на папері. Але цей закон може і повинен стати зброєю для тих, хто на практиці готовий кидати виклик Системі.

Незважаючи на те, що нова редакція закону "Про вибори народних депутатів України" ще навіть не внесена до парламенту, ажіотаж навколо цього закону лише зростає.

Батько моєї дружини, Микола Васильович Кривошей, мав 14 років, коли потрапив під вивезення на примусові роботи до Німеччини. Це сталося восени 1941 року, невдовзі після того, як німецькі частини окупували його рідне селом Лозоватку. На примусових роботах у руднику він перебував три роки і сім місяців. Наприкінці війни американці передали його та багатьох інших українських остарбайтерів совітам, він - правдами й неправдами - зумів повернутися...

Не хочеш бути лузером – не будь юзером. Тоталітаризм обмежував доступ до інформації. Нині, в умовах інформаційної  надмірності, зросла кількість не розумних, рішучих людей, але невротиків та ідіотів. Демократія переповнила файли тим самим, що й полиці магазинів – двома категоріями товарів: шкідливими і зайвими. Не читайте новин, а якщо читаєте – не вірте.

Здається, івано-франківці внутрішньо примирились з думкою, що саме у Львові виникають певні ТЕМИ, а ми тут лише надаємо тим темам певного «покутсько-гуцульського» колориту. Звідки взялася ця приреченість на вторинність? Певно, з часів, коли Станіслав програвав у «центральності» навіть Коломиї.

Навіть свято Великодня, до якого ми звикли віками (з діда-прадіда святкуємо), перетворюється у нас на празник пуза – ковбаса, шинка, горілка, яйця й хрін на столі, дурні розмови за столом і п’яний спів невлад: «Україно, Україно, я за тебе потерпів…». Якщо й потерпів мій народ – то, видно, серйозно й надовго…

Друга світова війна залишила глибокий кривавий слід і на Прикарпатті.  Цю землю від фашистської навали 66 років тому визволяли і частини Радянської армії, і партизанське з’єднання Сидора Ковпака, і загони УПА.

Вже півроку діє новий склад Івано-Франківської міської ради. Хотів би декількома реченнями проаналізувати роботу нового депутатського корпусу і певні відмінності в роботі з попередниками.

Свобода слова, вільне вираження поглядів та переконань належать до базових принципів демократичного суспільства, виконання цих завдань покладені на владу.в Україні Конституційні положення з питань свободи слова та інформаційної діяльності прописані у більш як 110 нормативно-правових документах...

На вихідних у місті Калуші з’явилися листівки, спрямовані проти політики міського голови Ігоря Насалика. Важливо, що за останній місяць це — вже друга листівка із протестом проти Ігоря Насалика. Тож, можливо, у місті назріває масовий і системний опір владі.

Чи варто святкувати перемогу у війні, коли варто було б святкувати настання миру? Як ставитися до червоного прапора, якщо ті, хто воював під ним, не тільки звільняли, а й розстрілювали? І чи повинна держава, яка все ще подає ознаки життя, вивішувати прапори загиблої держави?

«Класичними підставовими умовами для початку революції є: «лідер», «мученики» і «фінансові потоки». В нашій сучасній реальності те, що ми називаємо ТВІТТЕР – в перекладі з англійської, - "потік, що зносить", виключає потребу в «лідері». Саме інформаційний потік в соціальних мережах стає тим віртуальним обезособленим «лідером».

Згідно з "індексом борщу", мешканець Станиславова сто років тому міг за місячну зарплату зварити у вісім разів більше борщу, ніж сьогоднішній мешканець Івано-Франківська.

В день останніх відвідань Києва Путіним на вулицях міста виконували незрозумілі функції так багато міліціонерів у формі, що екстремістські висловлювання безвідповідальних націоналістів про те, що Україну окуповано, здавалися правдивими.

Час від часу ця давня історія знову вилазить на перші шпальти таблоїдів. Історія про інопланетян, космічний корабель яких в ніч на 2 липня 1947 року гепнувся біля ранчо Фостера, де орендар Брейзел пас вівці. Цього разу історію згадали у зв’язку із розсекреченим звітом агента ФБР, який підтверджує факт катастрофи «тарілки».

Уряди посилають у відставку щоб відповідальність за погіршення взяли на себе відставні, а плодами їхньої діяльності скористалися ті, хто залишиться (президент). Але «погіршення життя вже сьогодні» — не ціна модернізації, а результат бездіяльності. Критична точка суспільної довіри ще попереду. Викидати найбільший козир у таких умовах просто необачно. Треба жертвувати кимось менш значущим. З огляду на це, якщо когось звільнять, то, швидше за все, Дмитра Табачника.

Час лікує рани, та не повинен розгладжувати закутків нашої пам’яті. І нехай спомини про страшну квітневу ніч 1986 року, боротьбу з наслідками катастрофи стануть останніми жахливими сторінками в нашій історії…

«Ви можете сто життів блукати цим світом, але вам не стомити Аллаха», — писав арабський поет на світанку Халіфату. Абсолют не відає про занепад сил і ніколи не втрачає бадьорості. Це варто пам’ятати тим, хто вперто просуває себе на чоло епохи. Перед величчю Творця всі людські потуги бути великими виглядають доволі смішно.

В середньому зміна міри запобіжного заходу в цьому суді коштує 20 тис. доларів. По 5 тисяч на кожного з трьох суддів і 5 тисяч «на гору», за кілька хвилин «роботи». Подібних справ за день вони розглядають, гадаю, до десяти. Не з кожної одержують гроші, але з деяких беруть значно більше за середню таксу. Сміливо можна стверджувати, що кожен із цих суддів має 30-50 тис. доларів за робочий день...

У мене немає дочки, але є син, і було б непогано, щоб він мав багатство і славу, проте хай він краще буде політв‘язнем, аніж суддею, прокурором чи міліціонером, хай збереже свою душу.

Влада всіма силами "підтягуватиме" "Свободу" на виборах до Верховної Ради 2012 року до 8-10% голосів, щоб потім докинути на президентських виборах з свого адмінресурсу якихось 2-3% (бо ж Донбас теж за Тягнибока) і обійти і Тігіпка, і Яценюка і навіть Тимошенко. А там – чиста, і, головне, справді чесна перемога – Янукович forewer.

Список ПРЕТЕНЗІЙ до демократіїї:...

90-ті роки минулого століття стали періодом становлення нового українського телебачення, в тому числі регіонального та місцевого. Друге десятиліття стало періодом бурхливого розвитку загальнонаціональних каналів, як у технічному, так і в творчому відношенні.

Так як отарі потрібен вівчар, так і народу потрібен провідник. Чи дочекаємося ми того, хто обере правильний вектор розвитку України? Чи не доведеться йому тоді по піщинках збирати націю? Чи й далі творитимуть закони вчорашні комуняки федорчуки, шлемки? Бозна…

Депутати Верховної Ради від Івано-Франківщини первитратили 193 исячі 161 гривню і 25 копійок бюджетних коштів на авіаперельоти. Що саме «налітали» нардепи від Івано-Франківщини подано в таблиці:...

Якось автор зауважив, що тема слов’янської єдності в розумінні її українських адептів трактується дещо однобоко. В якості обов’язкових атрибутів "слов’янства" неодмінно фігурують православ’я та кирилиця, а геополітичний вектор єдності спрямований в бік Росії. Так, ніби на захід та південний захід від українців мешкають якісь неправильні слов’яни.

Цінність Івано-Франківська як міста з оригінальною стародавньою архітектурою втрачається з кожним днем. І таке враження, що цей процес вже не зупинити. Будівлі, якими свого часу пишався Станиславів (історична назва Івано-Франківська), одна за одною йдуть у небуття. Натомість з’являються новобудови та торгові центри без жодного натяку на художній смак.

В той час як в Україні проходять масові акції протесту проти нового Податкового кодексу, багато підприємців припиняють свою діяльність, збільшується відтік інвестицій з реального сектору економіки, у Грузії спостерігається абсолютно протилежна картина.

Партійні прапори, намети, шалики та інша біжутерія, галантерея й пропагандистська макулатура стали в Україні чимось більшим, ніж просто атрибути політичного життя, маркери прихильності до певних сил і засоби агітації. Вони витіснили й замінили собою політичну реальність.

«Нам треба рухатися в Європу. Для оптимізації навчального процесу я пропоную створити європейську систему дослідницьких інститутів».

"Якщо вам хтось з депутатів скаже, що він ніколи не голосував "за товариша", то безперечно він злукавить. Можливо цього не робили тільки кілька депутатів: Ахметов, Мальцев.., які не відвідали жодного сесійного засідання".

Будь-яка суттєва зміна внутрішньої ситуації в ВНЗ здатна змінити духовний та освітній «клімат» в регіоні. Це знають і в кабінетах Білого дому, це відомо і штабам політичних партій. Тому навколо питання «Хто буде наступником Є. М. Нейка на посаді ректора Івано-Франківського Медуніверситету?» в регіональних ЗМІ зчинилася ціла інформаційна буря.

"Можна говорити про різні психологічно-філософські аспекти - як викорінити корупцію у вишах. Наприклад, що спочатку її треба викорінити в свідомості, і це було б ідеально. Але, як технократ, я не буду зачіпати цей бік..."

В середовищі закордонних політконсультантів стало модним згадувати про так званий «пояс націоналізму», який виник у Центральній і Східній Європі в останні п’ять-сім років. Цей «пояс» географічно окреслюють таким чином: Східна Польща, Моравія, Угорщина, Румунська Трансильванія, Галичина, Волинь...

Гарантії, які Кучмі давав Ющенко, не мають сили за Януковича... Можливо, це перше, за що варто подякувати чинному президенту. Хоча, якщо розібратися, ця ситуація з Кучмою не обіцяє нічого доброго ні нам, ні самому Януковичу.

Рік тому, 26 березня, Михайло Вишиванюк повернувся на посаду голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації після п'ятирічної "помаранчевої" перерви. Як прожили рік з новим-старим головою прикарпатці?

Івано-Франківськ незабаром буде відзначати свій ювілей – 350 річницю з дня заснування. Міська та обласна влада намагаються широко відзначити цю подію. Виконавчим комітетом міськради прийнято рішення «Про оголошення конкурсу на виконання проектних пропозицій символічного знаку на місці першої української церкви в м. Івано-Франківську» у скверику поруч з площею Ринок. Цікаво, що саме на цьому місці ніякої церкви (в тому числі й української) ніколи не було...

ЗМІ вкупі з блогосферою та «фейсбуківщиною» потроху перетворюються на інкубатори ненависті. Тобто не самі перетворюються. Їх перетворюють. В телешоу вже не кричать, а б’ють одне одного і рвуть сорочки. Ведучий шоу з кривуватою посмішкою дивиться на ці бійки і не зупиняє. Інтелектуали натягують на обличчя суворо-агресивні вирази і обіцяють, що виконають заповіт Шевченка та окроплять кров’ю сподівану волю.

Інтернет занадто швидко увійшов до нашого медіа-життя. Тому виникає питання, що має із нього вийти? На думку дослідника ЗМІ Філіпа Майєра, це будуть традиційні газети. Він так і назвав свою книгу "Зникнення газет"... 2010 став переломним на ринку реклами США, адже "нет-газети" зібрали 25,8 мільярдів доларів (більша частина грошей осідає не у виробників контенту, а у пошукових систем), а старі газети – 22,8.

Чи не варто міській раді, замість того, щоб влазити в аферу з нібито відродженням футбольного клубу «Прикарпаття», просто на просто продати на аукціоні 12,25 га землі і на виручені гроші, а це від 80 млн. грн. (800 тис. доларів за га), добудувати західну трибуну міського стадіону?

Метою надрукованого є публічне обговорення логотипу та «легенди» туристичного Івано-Франківська.

Нещодавно серед кандидатів у мери Івано-Франківська значилося прізвище Юрій Соловей. З телеекрана лідер Громадського форуму Ю.Соловей вчив нас як потрібно жити: бути чесним, декларувати доходи і видатки і т.д. Йому можна, він - молодий розумний, успішний бізнесмен. Виявляється відомий бізнесмен, власник і президент «Парк готелю», що на вул. Г.Мазепи 146, оформляє землю за адресою Г.Мазепи, 144 на родичів. Крім того, виявляється не такий він вже і успішний, якщо значиться серед боржників міської ради.

В 2008 році за ініціативою Фонду комунальної власності м.Івано-Франківська відбувається конкурс на право укладення договору оренди об’єкта комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська на 262,1 м.кв. приміщень по вул. Мельничука, 14. Бажаючих орендувати дану будівлю було багато та у конкурсі перемогла Івано-Франківська обласна організація «Батьківщини»...

В останні місяці Івано-Франківська облдержадміністрація опинилась в ситуації жорсткого протистояння з багатоешелонною опозицією, організованою як у класичні структури інституціонального та неінституціонального типів (партії, громадські організації, родинно-політичні корупційні клани, бізнес-спільноти), так і у мережеві структури сучасного типу (опозиційна інтернет-спільнота політизованих блогерів, гуртки інтелектуалів, спільноти соціальних мереж тощо).

"Хто там опівночі по лісу блукає? То опришко Довбуш легінів збирає"... Сьогодні гуцульська народна пісня звучить як знущання. Минув час, коли карпатські ліси належали борцям за народну свободу. Нині не опівночі, а вдень по лісу відкрито роз'їжджають люди з бензопилами й валять дерева. Нелегальний промисел розквітнув у буремні 90-ті та не припиняється дотепер.

Мета даних роздумів - спонукати небайдужих людей до формування Івано-Франківська як туристичного міста.

Письменник Юрій Андрухович запропонував усім небайдужим українцям зібрати для автора історичного роману «Чорний Ворон» Василя Шкляра суму Шевченківської премії, яку той відмовився отримати від влади. Є, як на мене, у цій пропозиції щось принизливе для самого Шкляра.

Революції на піску свідчать за те, що будь-яка авторитарна влада збудована на піску. Коли українці боролися з Ющенком, вони боролися з актуальними загрозами та загрозами завтрашнього дня: з бюрократичним інтернаціоналом, безособовою диктатурою демократії, з глобалізмом, політкоректністю тощо. Поборюючи Януковича, ми вирішуємо завдання, які...

Тепер, коли світові процеси набувають нових і незвичних форм, навіть досвідчені аналітики намагаються мислити через призму подібності. Політичні заворушення у Тунісі та Єгипті порівнюють з подіями в Україні шестирічної давності.

55 років тому Хрущов розвінчав культ Сталіна. Почалася так звана «хрущовська відлига». Про ті події згадує багатолітній політв’язень і дисидент з Івано-Франківська Богдан Ребрик. Він відсидів 16 років в радянських таборах, був депутатом Верховної ради України першого демократичного скликання 1990-1994 років, зараз працює викладачем київської філії Університету Соломона по темі ГУЛАГ.

Каддафі - тиран, повстанці - за свободу.  Звичайно, душею я з повстанцями. Але побачила виступ Каддафі по ТБ - прониклася до нього щирим захопленням. Ні слова про політику. Тільки про Бога, Велику Лівію, життя і смерть. Тобто - сугубо по справі. Наші так не те що не вміють - просто фізично, здається, не зможуть так сказати. Президент України - чиновник. Президент Лівії - герой. З того ж ряду, що Че Гевара, Фідель Кастро, та іже з ними... "Я - простий бедуїнський воїн, який зробив Лівію великою".

Вже сьогодні можна з впевненістю сказати, що четвертому за ліком президенту за один рік в багатьох аспектах вдалося досягти того, чого його попередник не зумів за цілих п’ять.