"Від Віктора Януковича Україна чекає чуда переродження гонителя Савла на апостола Павла, переконаного в істині християнства. В іншому випадку йому суджено підтвердити істину, що історія не визнає повернення в минуле".
Євген Сверстюк, "Президенти України"
Частина І. Мазепа і Янукович
На перший погляд, зіставлення Януковича й Мазепи виглядає недоречним.
Про освіченість та доброчинність Мазепи написано од і панегіриків не менш ніж нині аналітичних статей про вертоліт та коштовний унітаз Януковича.
За виразом Євгена Маланюка, "саме ім'я гетьмана Мазепи прошиває ворога, як жагуча стріла, змушує тремтіти його, як ту євангельську осику, на якій Юда повісився, сама згадка про Мазепу кидає ворога в холодний піт".
І все ж, що спільного в житті та діяльності Івана Степановича та Віктора Федоровича?
Гріхи молодості: трофейні шапки й обідраний зад. Ті, хто не перестає повторюватися про трофейні шапки Януковича, забувають, що й оголеному Мазепі, прив'язаному обличчям до кінського хвоста, довелося мчати щодуху навмання на схарапудженому коневі через чагарники, за наказом зневаженого дружиною пана Фальбовського. Тоді навіть власна прислуга заледве впізнала подряпаного й скривавленого майбутнього батька української незалежності.
Скарби Полуботків – Ахмедових. За останні півтора року за даними абсолютно всіх рейтингів статки новоспеченої "старшини" подвоїлися при одночасному зубожінні решти українців. Саме така політика була наріжним каменем і за часів правління Мазепи.
Покупкою пентхауза в лондонському Гайд-парку відгукнулася майже через 300 років легенда (?) про вивезені до Англії скарби Павла Полуботка...
За сприяння гетьмана старшина, шляхта й монастирська влада збагачувалися шаленими темпами, різними способами перетворюючи козаків на своїх підданих. Майнова нерівність козацтва була узаконена в 1698 році.
Хоча Мазепа пожертвував на благодійні цілі величезні особисті кошти – більше мільйона золотих дукатів та мільйон злотих, 186 тисяч карбованців – він так і не здобув прихильності простого люду. Його вважали панським, старшинським гетьманом, вірним прислужником московського уряду, а духовенство прокляло свого покровителя за першим закликом Петра.
Москвофільська політика. Протягом 21 року свого гетьманування Мазепа усіляко догоджав Москві: тисячі українців були відправлені за межі України на будівництво фортифікаційних споруд, копання каналів, гинули в Північній війні, воюючи на боці Москви. Зрештою, сам Петербург збудовано на кістках козацьких зюдвестарбайтерів.
Частина ІІ. Перед вибором
 |
І все ж, Мазепа був першим, хто зробив рішучий крок.
Усі його попередники, від Брюховецького до Самойловича, безславно закінчили, догоджаючи Москві.
Сьогодні, як і кожен з українських гетьманів і президентів, Янукович постав перед вибором: остаточна здача національних інтересів чи європейський вибір із можливою "анафемою" від Москви в найближчому майбутньому.
Європейський вектор?
"Янукович зразка 2011 року – це кардинально інша людина в порівнянні з Януковичем-2004. Так, він гомосоветікус, так, він совок чистий, але він не беззастережний васал Росії… Навколо нього люди, які хочуть бути громадянами вільної Європи, а не совка російського, і з цим нічого зробити не можна". Борис Березовський
Віктор Ющенко свій перший візит у ранзі президента здійснив до Москви.
Віктор Янукович спочатку вирушив до Брюсселя, де, як і в Берліні та Вашингтоні, "ніхто так зневажливо й очевидно не вказує йому на його місце, як у Москві", за словами Юлії Мостової
На думку Олега Кашина, російська пропаганда вже шкодує, що культивувала уявлення про Януковича як про проросійського політика.
А "православна громадськість", яка активно підтримувала його на президентських виборах, закликає припинити інтегрувати Україну в "чужу й ворожу західну цивілізаційно-державну структуру – Євросоюз".
Співпраця з НАТО
"Будучи в опозиції до Ющенка, Янукович робив усе, щоб навчання НАТО на Україні не проходили, а тепер вони не просто проходять, а проходять у провокаційному форматі. Для нас дії України на натовському напрямку не до кінця прозорі. Вони нам говорять одне, а роблять інше".
Костянтин Косачов, голова комітету Держдуми РФ із міжнародних справ
Де поділися кримські бабусі з дідусями, котрі за президентства Ющенка не допускали американських моряків у кримські порти?
Віктор Янукович узяв курс на зближення з НАТО – незважаючи на оголошений ним позаблоковий статус України – і нарощує співпрацю з альянсом активніше, ніж його попередник.
"Парламентська Асамблея НАТО в Києві, "круглий стіл", присвячений 20 рокам Євроатлантичного партнерства в Дипломатичній Академії, візит Грищенка в штаб-квартиру НАТО, ... візит до Києва делегації НАТО на чолі з Джеймсом Ставрідісом до Києва – і все це впродовж якихось двох-трьох тижнів" – пише Альона Гетьманчук.
Через навчання Sea Breeze-2011 і заходження в Чорне море ракетного крейсера ВМФ США Monterey, оснащеного багатоцільовим зенітно-ракетним комплексом Aegis МЗС Росії виступило з жорсткою заявою на адресу України й США, назвавши "загрозою безпеці" Росії "появу в безпосередній близькості від російських кордонів елементів стратегічної інфраструктури США".
"Таємні" зміни в ставленні до церкви
Впадає в око різниця зустрічі під час візиту Кирила в 2010 та 2011 роках. Не минуло й року, як організаторам зустрічі, щоб надати значимість візиту патріарха до Харкова, довелося у фотошопі домальовувати натовп присутніх прочан.
А останній візит в Україну, за повідомленням прес-служби РПЦ, взагалі погіршив стан здоров'я предстоятеля, оптимізм якого й без того підупав через чутки про автокефалізм "групи митрополита Володимира Сабодана", на якого ремствує Олександр Чаленко.
"Давно назрілим прийняттям Московським патріархатом рішучих заходів проти нетрадиційного оранжево-бандерівського меншини в УПЦ МП" лякає завідувач відділом України і Криму Інституту країн СНД, прес-секретар Союзу православних громадян Кирило Фролов.
А Філарет, який ще в січні геть занепав духом і плакав про намір влади ліквідувати УПЦ КП до червня, схоже, нині дещо підбадьорився. І тепер уже заявляє, що ця ж-таки влада крадькома підтримує Українську православну церкву Київського патріархату. "Тільки таємно, щоб ми не афішували", – повідав патріарх.
Про карамельки й закінчення "медового місяця"
"Він, як був губернатором Донецької області, не дозволяв жодних російських інвестицій. Він хотів там бути господарем. Про це, може, багато людей не знає".
Богдан Гаврилишин
На думку Віктора Ющенка "медовий місяць Києва й Москви вже пройшов, і здоровий глузд бере гору".
"Певну роль у газоформульних переговорах із Росією порушення справи проти Юлії Тимошенко відіграло: Москва сіла за стіл переговорів", – вважає Юлія Мостова.
"Газова" справа опосередковано стосується і російського прем'єра Путіна, з яким стосунки в Януковича, здається, складаються ще гірше ніж з Медведєвим.
Майбутній президент Росії із вдячністю поспіхом захрумкав цукерку, люб'язно запропоновану Януковичем на трибуні під час параду, від якої Путін, скептично посміхнувшись, відмовився.
Провал київської спроби Володимира Путіна, який схоже, через рік балотуватиметься в президенти Росії, переконати українське керівництво приєднатися до Митного союзу, лише загострює стосунки.
Гіперпасивність на інформаційному фронті
"Свою політику Мазепа вів у такім секреті, що навіть козацьке військо, яке він вів з собою до короля, не знало про його замисли і довідалося тільки на дорозі. Про союз Мазепи з Карлом довідався цар Петро скорше, ніж українське громадянство".
Михайло Грушевський
В умовах, що склалися, основні баталії розгортатимуться насамперед в інформаційному полі. Тому, підписуючи закон про "червоний прапор", граючись з іншими совковими атрибутами, як то пам'ятник Сталіну в Запоріжжі тощо, – Янукович повторює помилки Мазепи, повстання якого було програним ще до його початку.
Лояльність до промосковського зомбування українців – ось головна ознака, що уподібнює політику Януковича й Мазепи.
Десятиліттями гетьман позиціонував себе другом царя, а русинів-українців – союзниками московитів, тим самим ретельно закладаючи підвалини майбутньої поразки.
Змінити світогляд нараз Мазепі не вдалося. Він просто не зміг у стислі терміни довести свою позицію до народу.
Наслідки більш як 20-літньої пропаганди не ліквідовуються одним розчерком пера гетьманського Універсалу.
Не варто думати, що Росія відмовилася від ідей об'єднання "Газпрому" і "Нафтогазу", спільних підприємств в авіапромисловості, залучення України до складу ЄЕП, Митного союзу.
"Офіційному Києву потрібно врахувати, що формула "3+1 Москву не влаштовує, оскільки залишає для України можливість самостійних дій. Якщо переконати українців повернутися до "братнього" формату відносин не вийде по-хорошому, у хід підуть технології інформаційної війни. Протистояти тиску наша країна не зможе. В інформаційному просторі України росіяни почуваються як удома, і запросто зможуть донести потрібні повідомлення до мільйонів споживачів", – зазначає Євген Магда.
Чи вистоїть Янукович?
"Той, хто вважає, що країна перебуває на піку репресій і вже віддала Росії все, що могла, може помилятися".
Юлія Мостова
Однією з можливих причин відмови приїзду Медведєва до Севастополя, директор російського фонду "Інтеграція" Сергій Морозов назвав те, що російська сторона зовсім не бачить реального руху України вперед у переговорах по знакових для Росії – і особливо, Путіна – темах.
"У Москві затаїли образу на те, що уряд Януковича з такою шаленою активністю йде до ЄС і готовий іти на майже всі умови Заходу... Тому вибрано тактику – взяти Україну змором", – додав експерт.
За допомогою антидемпінгових мит та інших санкцій, російський уряд розв'язав в останні місяці торгову війну проти України з відвертим політичним підтекстом.
Отож, незважаючи на завзяте дипломатичне мовчання Януковича, схоже, вибір, як і обачливому Мазепі в жовтні 1708-го, зробити таки прийдеться...
"...Цар рушив на Україну і Мазепі звелів прибути до нього самому. Настала страшна хвиля, де треба було рішитися в той або другий бік", – пише Михайло Грушевський.
Чи вистачить мудрості, сил і рішучості Януковичу розрубати назавжди колоніальне ласо, котрим уже четверте століття заарканюють Україну?
Роман Ревчук, спеціально для УП
