Історія напруги в стосунках України з Південною Кореєю почалася з виступу президента України Володимира Зеленського на засіданні 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року.
У своєму виступі Володимир Зеленський заявив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, полонених українцями в Курській області в січні 2025 року.
Ця заява згодом викликала дипломатичну суперечку між країнами. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в недотриманні нібито домовленостей про конфіденційність такої передачі полонених. Про вимогу корейців вибачень і пояснень від України зокрема писала агенція Reuters в кінці вересня.
Також глава Південної Кореї звинуватив українську сторону навіть в спробі спровокувати війну між двома Кореями.
В Україні заперечили факт існування таких домовленостей. В Офісі президента України заявили, що Київ не обіцяв не розголошувати факт передачі полонених.
Представник Офісу президента Південної Кореї повідомив, що Україна заздалегідь попередила Сеул про намір Зеленського згадати полонених у виступі на Генасамблеї ООН.
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Цікаво, що ще до виступу Зеленського в ООН інформація про полонених вже була публічною. Ще 19 лютого 2025 року південнокорейське агентство Yonhap повідомило про полонених.
Того ж дня українські ЗМІ, посилаючись на інтерв’ю полонених для Chosun Ilbo, називали їх як: Рі (Ri) — 1999 року народження, снайпер-розвідник та Пек (Baek) — 2003 року народження, військовослужбовець КНДР.
В травні 2025 року ці ж прізвища — Рі та Пек — офіційно фігурували в повідомленнях Yonhap із посиланням на південнокорейського депутата Ю Йон Вона.
19 лютого 2025 року МЗС Південної Кореї офіційно повідомило Україні, що Сеул готовий прийняти будь-якого північнокорейського військовополоненого, який сам хоче переїхати до Південної Кореї. Підставою Сеул називав Конституцію, за якою громадяни КНДР розглядаються як громадяни Південної Кореї.
Це було зроблено після того, як полонений Рі в інтерв’ю заявив, що хоче отримати притулок у Південній Кореї.
24 лютого 2025 року уряд Південної Кореї ще раз підтвердив: готовий прийняти всіх північнокорейських полонених в Україні, якщо вони висловлять таке бажання, і повідомив, що цю позицію вже передано українській стороні.
В червні 2026 року, вже безпосередньо перед передачею, Сеул знову заявив про готовність прийняти полонених. Україна й Південна Корея домовлялися розв'язати питання з урахуванням їхньої вільної волі та міжнародного гуманітарного права.
Переговори щодо передачі полонених південній Кореї тривали понад рік.
ХТО ТАКИЙ ЛІ ЧЖЕ МЬОН?
.jpg)
Ще під час президентських дебатів, що відбулися 25 лютого 2022 року, Лі Чже Мьон (президент Південної Кореї з червня 2025 року) заявив, що Володимир Зеленський, «якому бракує знань у політиці та дипломатії, спровокував Росію. Президент України несе відповідальність за початок війни».
На теледебатах Лі про вторгнення Росії в Україну висловився, що події відбуваються «на іншому кінці Землі й не мають до нас ніякого відношення». Проте, він попередив про економічні наслідки для Південної Кореї під час нестабільності. «Чого не повинні робити політичні лідери, так це розпалювати військову кризу», — сказав він. «Що повинні робити політичні лідери, так це зберігати мир».
Ці висловлювання викликали критику як у Південній Кореї, так і за її межами. Багато хто вважав їх недоречними та такими, що перекладають провину за агресію з Росії на Україну.
Тоді у відповідь на обурення громадськості Лі Чже Мьон висловив «глибокий жаль» з приводу вторгнення Росії та наголосив на необхідності поважати суверенітет України.
ПРЕЗИДЕНТСЬКА ПОСАДА В ПІВДЕННІЙ КОРЕЇ «ПРОКЛЯТА»?
Президент Південної Кореї є главою держави та уряду Республіки Корея, а також Верховним головнокомандувачем Збройних сил. Обирається на п'ять років загальним прямим голосуванням, без можливості переобиратися на другий і наступні терміни.
Термін, механізм обрання (загальними виборами чи в парламенті) та можливість переобрання в південній Кореї часто змінювалися.
З 1948 року в Південній Кореї було 14 президентів, з яких п'ять були засуджені та ув’язнені на багатолітні тюремні строки, три президенти піддавалися імпічменту, з яких двоє були остаточно усунені через імпічмент. Один з експрезидентів покінчив життя самогубством під час розслідування.
Отже, список президентів Південної Кореї вражає тим, як деякі із президентів завершили свою політичну кар’єру:
Лі Син Ман, 1948–1960 роки, пішов у відставку та емігрував.
Юн Бо Сон, 1960–1962 рр., відставка.
Пак Чон Хі, 1963–1979, вбитий.
Чхве Гю Ха, 1979–1980, відставка.
Чон Ду Хван, 1980–1988, засуджений і ув’язнений.
Ро Де У, 1988–1993, засуджений і ув’язнений.
Кім Йон Сам, 1993–1998, завершив каденцію.
Кім Де Чжун, 1998–2003, завершив каденцію.
Ро Му Хьон, 2003–2008, був під слідством, помер до завершення справи (самогубство).
Лі Мьон Бак, 2008–2013, засуджений і ув’язнений.
Пак Кин Хе, 2013–2017, імпічмент, усунена, засуджена й ув’язнена.
Мун Чже Ін, 2017–2022, завершив каденцію.
Юн Сок Йоль, 2022–2025, імпічмент, усунений, засуджений і ув’язнений.
Лі Чже Мьон, з 2025 року, чинний президент.
Детальніші історії кількох президентів
Найдовше президентом був Пак Чон Хі, який обіймав посаду 18 років від державного перевороту 1961 року до свого вбивства в 1979 році.
Президенти Південної Кореї Чон Ду Хвана (на посаді з 1980 по 1988 рік) і Ро Де У (1988-1993 роки) після завершення президентських термінів засуджені за заколот, державну зраду і корупцію.
У жовтні 1995 року Ро Де У публічно просив вибачення за те, що за час свого президентства незаконно накопичив сотні мільйонів доларів. Його звинуватили й він постав перед судом за корупцію, а також за заколот і підбурювання до заколоту та за участь у перевороті 1979 року.
У серпні 1996 року Ро Де У визнали винним за всіма пунктами звинувачення, його засудили до 22,5 років ув'язнення, пізніше термін скоротили до 17 років зі штрафом у понад 300 мільйонів доларів.
Чон Ду Хван також був звинувачений у багатьох злочинах, зокрема у державній зраді та засуджений до смертної кари, але потім вирок пом'якшили на довічне ув'язнення.
Лище в 1997 році Ро Де У та Чон Ду Хван були помилувані рішенням президента Кім Де Чжуна і випущені з в'язниці.
Но Му Хйон у 2009 році опинився під слідством за зловживання і корупцію його і членів його родини та вчинив самогубство.
Після президентства Но Му Хьон був замішаний в корупційному скандалі — його звинуватили в хабарництві. Експрезидента підозрювали в тому, що він узяв у бізнесмена хабар у розмірі понад шість мільйонів доларів.
23 травня під час походу в гори Но Му Хьон впав зі скелі. Він отримав серйозні поранення і незабаром помер. Одразу було висловлено припущення про самогубство. У знайденій незабаром передсмертній записці колишній президент Південної Кореї написав, що переживає важкі часи і «ускладнив життя дуже багатьом людям».
Лі Мйон Бак (2008-2013 роки на посаді) отримав 15-річний тюремний строк за розкрадання. Прокуратура вимагала для експрезидента 20 років в'язниці. Крім цього, експрезиденту призначили штраф у розмірі 11,5 мільйонів доларів.
Суд постановив, що Лі Мьон Бак є реальним власником компанії з виробництва автомобільних запчастин DAS, яка за документами належить його брату. За даними слідства, Лі Мьон Бак використовував цю компанію для формування таємних фінансових рахунків.
Також суд дійшов висновку, що Лі Мьон Бак брав хабарі від компанії Samsung Electronics, яка намагалася уникнути розслідування у справі про ухилення від сплати податків.
Раніше Лі Мьон Баку пред'явили обвинувачення за 16 пунктами, зокрема в ухиленні від сплати податків, зловживанні своїми службовими повноваженнями та довірою.
Жінка-президент Пак Кин Хє (2013-2016 роки) отримала звинувачення у розголошенні державної таємниці, здирництві, зловживанні владою й отриманні хабарів.
31 березня 2017 Пак заарештували й ув'язнили без доведеного звинувачення під приводом «запобігання можливому знищенню доказів». Її камера мала розміри лише 6,5 м2, як і в інших в'язнів. Режим дня і харчування такий же, як і в інших. 6 квітня 2018 року Пак Кин Хє визнали винною в корупційній змові зі своєю подругою Чхве Сун Сіль, отриманні хабарів у розмірі близько 7 млрд вон кожною з них від корпорацій Samsung і Lotte, а також вимаганні хабаря у розмірі 8,9 млрд вон від корпорації SK, її засудили до 24 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 18 млрд вон.
Юн Сук Йоль вступив на посаду 10 травня 2022 року. 14 грудня 2024 року Національні збори оголосили йому імпічмент.
27 грудня 2024 року прем’єр-міністру Хан Док Су оголосили імпічмент, його замінив віцепрем’єр-міністр Чхве Сан Мок, який став в.о. президента. 24 березня 2025 року Конституційний суд відновив Хан Док Су на посаді.
ЧОМУ СТАВСЯ СКАНДАЛ. ВЕРСІЇ
Положення чинного президента Південної Кореї є нестійким. В останні дні в Південній Кореї відбуваються масові протести.
.png)
Зокрема, найбільші останні акції відбулися 3 жовтня в Сеулі:
- головна опозиційна консервативна партія «Сила народу» (PPP) провела великий мітинг проти президента Лі Чже Мьона, партія заявляла про близько 200 тис. учасників,
- окремий мітинг «Ліберальної партії об’єднання», за оцінками поліції, зібрав близько 28 тис. людей.
Основні вимоги протестувальників — відставка Лі Чже Мьона, критика його політики щодо КНДР, реформ прокуратури (послаблення її повноважень) та питання національної безпеки.
Тим часом Україна змогла підтвердити, що Південна Корея використовує підсанкційні танкери, щоб постачати пальне до Росії.
Про це під час брифінгу заявив спікер МЗС Григорій Тихий:
«Я можу підтвердити, що в межах закритого дипломатичного спілкування корейська сторона озвучила цей факт, який ми побачили і в пресі, але ми маємо також і свої власні дані про таку діяльність».
Він додав, що Україна висловила корейській стороні свою стурбованість і попросила пояснень.
.jpg)
6 жовтня видання The Guardian написало, що у липні та серпні в кількох портах Південної Кореї на сім танкерів завантажили понад 176 000 тонн дизельного пального — вони прямували до Росії. Три з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС, а загалом танкери здійснили 14 рейсів до Далекого Сходу Росії.
Водночас Григорій Тихий додав, що наразі тривають закриті перемовини для покращення відносин між Україною та Південною Кореєю. Зокрема, відбувається нормалізація риторики через інцидент з розкриттям інформації про передачу Південній Кореї військовополонених.
«Ми вважаємо, що причиною обміну критичними публічними заявами стала різниця у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності. З моменту початку обміну критичними коментарями відбувається непублічна дипломатична робота, закритими каналами», — додав речник МЗС.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Війна рф з Україною наближається до завершення: про що нова заява Трампа
Рубіо після зриву переговорів «наказав» іранській делегації покинути США
Польща та Румунія відмовляються допомагати Україні із вивезенням зерна,– Politico
Ємен оголосив про початок масштабної військової операції проти хуситів
