Готуючись до дискусії про 70-ліття єврейських погромів у Галичині, я намагався зрозуміти логіку і відчуття погромників. Я цього не розумію. Звичайно, ми всі дивимося на ті події очима людини початку ХХІ століття, яка, Богові дякувати, не пережила війн, геноцидів і т.д. Але я ще не зумів знайти переконливих доводів на те, що мої контраргументи є слабшими від аргументів сучасників і «адвокатів» тих ганебних подій.

В Івано-Франківську шукають кандидатуру на посаду головного міського архітектора. Кого ж призначать: "свою людину" для контролю за "касою" забудівників чи людину для міста? Який взагалі потрібен головний архітектор Івано-Франківську?

За останні кілька років ми вже не вперше, на жаль, характеризуємо місто Болехів таким невдячним словосполученням, як «місто-септик». Два попередні обласні керівники болехівців не почули, бо не спромоглися допомогти місту визволитися із багаторічного полону нечистот.

Кожного разу, коли світ вступає у смугу геополітичної нестабільності, з’являються розробки сценаріїв «розмінів» територій та «зон впливів» між провідними гравцями планетарного військово-політичного поля. Теперішня ситуація у тому плані не стала винятком. Серед тих територій, які згадуються у цих прогнозах, часто-густо виникає і Західна Україна, зокрема та її частина, яка окреслена особливими політичними та релігійними уподобаннями – Галичина.

"Я два роки тому хотів продати в Києві яблука господарства ім. Степана Мельничука – і не зумів продати. При тому, що ціна на голандські, польські яблука тоді була в Києві 12-16 гривень, а ми пропонували за 3 гривні… Тому, що ринкові механізми не працюють...  Але ми зіб’ємо ціни. В області ми зламаємо цінову мафію".

Увага громади маленького міста Івано-Франківська знову прикута до пам’ятників. Востаннє таке спостерігалося на початку дев’яностих, коли відбувалася фронтальна заміна радянської символіки на національну.

Кільканадцять років тому, коли Галичина ще гордилася своєю особливою роллю у розвалі Радянського Союзу, провідною роллю в побудові Української держави і формуванні національної ідеї, окремі інтелектуали наважувалися якось остудити запал цієї гордості.

Менше року залишилося до знаменної дати - 350-річчя міста Франкового. У травні наступного року франківчани та гості міста святкуватимуть ювілей. Головою організаційного комітету з підготовки та святкування буде міністр культури Михайло Кулиняк.

Імена оманливі. Чарівний малюк з лялькою і маніяк зі швайкою, на якого малюк перетвориться за 30 років, носять одне ім‘я Міша, проте другого нам не хотілося б погладити по голівці. Ім‘я «Росія» викликає в нас веєр асоціацій, але не варто забувати, що під цим ім‘ям являлися до нас геть різні малюки і маніяки.

Після виборів до Івано-Франківської обласної ради пройшло вже більше ніж сім місяців. Всі політичні баталії притихли і почалася рутинна робота, влада зміцнює свої позиції, готуючись до парламентських перегонів підтасовує закон про вибори, коригує округи.

Екс-президент Віктор Ющенко в останні півтора року рідко виходить на публіку. Хоч поразка національно-демократичних сил на минулих президентських виборах негативно позначилася на його рейтингу. В. Ющенко дав інтерв’ю, в якому йдеться про найактуальніші проблеми українського сьогодення.

Верховна Рада ще до кінця літа вирішила прийняти Житловий Кодекс, який зробить мільйони українців безправними у власних помешканнях та узаконить комунальне рабство. Кодекс написаний так, аби кожен українець платив кабальні побори і при цьому не мав іншого вибору.

Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ міському голові Івано-Франківська, голові обласної федерації футболу Віктору Анушкевичусу

Коломийська міська влада із дев’яти питань інформаційного запиту  шість проігнорувала. Вкотре переконуюсь, що відкритість влади – вигаданий міф, причому ж нею самою.

Вже близько року в Івано-Франківську влада намагається втілити проект «Муніципальна аптека», яка повинна була б забезпечити всім без винятку івано-франківцям доступ до дешевої фармацевтичної продукції.

Політики в Україні шукають нові інструменти для керування ситуацією. «Чиста» політика все більше підпадає під підозру електорату як поле суцільних маніпуляцій. Потенційні виборці вже не довіряють гаслам і акціям, проведеним суто у політичному форматі.

Картина є така: велика сінгапурська фірма Keppel виготовила морську бурову установку, продавши її компанії Seadrill. Та своєю чергою заробила на її перепродажу 18 млн. дол., оскільки «британський покупець, який побажав залишитися невідомим», придбав установку за 248,5 млн. дол. Тобто в Keppel вона коштувала 230,5 млн. дол. У свою чергу британська компанія виграє тендер «Чорно­морнафтогазу», продавши йому установку вже за 400 млн. дол. (!!!). Поштовхом до розслідування став сайт компанії Highway. Виявилося, що його створено в Україні за два тижні до проведення тендера.

Цієї середи невеличке село Лани Галицького району вирувало екологічним протестом. Десятки людей прийшли до майданчика, на якому ТзОВ «Даноша» й далі продовжує розпочате в травні будівництво великого свинокомплексу, незважаючи на різко негативне ставлення ланівчан до перспективи мати такого сусіда.

 Багатьом колегам Павла Федорука, очевидно, здається, що він — не тільки улюбленець долі, а й протеже самого бога інтелектуальних технологій. Бо інакше чим пояснити стрімке, як метеорит, входження молодого прикарпатського вченого у «верхні шари» наукових інтернет-еліт: вітчизняної (тут іще можна було б натякати на якісь кулуарні симпатії) та міжнародної (а ось там зустрічають і проводжають лише по розуму).

Закон проти корупції може стати ефективним тільки тоді, коли члени нашого суспільства змалечку будуть виховані в дусі чесної поведінки.

Уявіть собі, що сталася фантастична катастрофа: невідомо чому земля обвалилася по кордонах України і її поглинув океан. Що ж буде далі? На цьому величезному острові понищиться життя?

Як значиться у доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини, "обвинувачення проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка виглядають дещо надуманими і мали б призвести радше до політичної, а не кримінальної відповідальності".

В лютому 2012 року Прикарпатський національний університет обиратиме ректора. В колективі закладу вже точаться розмови про передвиборчі розклади й обговорюються прізвища з "неофіційного списку" кандидатів на посаду. Кампанія, підготовка до якої фактично розпочалася, обіцяє бути гарячою: надто спокусливий трофей чекає на переможця.

У селі Пшеничники Тисменицького району з початку травня знайшли приблизно 50 скелетів людей, які стали жертвами НКВД.

В Івано-Франківську відбулась довгоочікувана подія – місто нарешті отримало увіковіченого у бронзі Кобзаря. 22 травня з пам’ятника Тарасу Шевченку зняли біле покривало і представили на осуд публіки. А осуд був…

Інтернетом розлетілася інформація про те, що під час виступу перед лікарями Калуша заступниця мера В.Радецька наговорила їм різних образливих слів.

Завтра, 27 травня, в усіх школах України пройде свято останнього дзвінка, що символізує успішне завершення навчального року. Особливість шкільних буднів 2010/2011 н. р. — тенденція до зменшення числа учнів по всій Україні.

На відміну від щирих любителів середньовічної історії, поетів та начитаних бізнесменів, батьки ВО «Свобода» спиралися на Орденську традицію. Це була традиція українського «Пласту», який, у свою чергу, був «ідейно-методологічним спадкоємцем» британських скаутів, що вели свою традицію від право-консервативної масонерії Туманного Альбіону. А точніше, від її шотландської, «якобітської» гілки...

Анничці 17 років, вона навчається в Інституті мистецтв. У неї велика родина – дідусь, бабуся, батько, тітка, двоє молодших сестричок. Батько Ані помер, коли їй було лише вісім, а мати через рік поїхала до Англії на заробітки.

23 травня патріотична громадськість України в черговий раз відзначатиме Свято Героїв, свято, яке не має державної підтримки, відбувається за байдужого споглядання і без будь-якого сприяння діючої державної влади. 

Напередодні вступної кампанії кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ директору Івано-Франківського муніципального коледжу, кандидату політичних наук, Ігору Макаруку.

Події Дня перемоги цього року у Львові продемонстрували у всій красі, що так званий середньостатистичний галичанин живе в полоні власних оман та ілюзій... (мовою оригіналу).

Епохальний історичний Державний візит Глави Держави Ватикан Івана Павла ІІ до України, у червні 2001 року, незважаючи на безпрецедентно шалені політичні та релігійні контрзаходи відвертого спротиву і тиску, погроз і шантажу Кремля-Загорська проти довгоочікуваного візиту...

Ну й чого вони домоглися своїми червоними прапорами Білоруського фронту! Було в нас два конфронтаційних свята: 14 жовтня (День УПА) і 7 листопада (день більшовицького перевороту). А 9 травня всі їли шашлики. Причому починаючи ще з першотравня.

Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ народному депутату України від «Партії регіонів», прикарпатцю Ігорю Зваричу.

Наперед спланована парламентською більшістю Партії регіонів, комуністів та литвинівців цинічна провокація з поділу країни на дві антагоністичні частини, зі штучного нав’язування кремлівським маріонетковим режимом з Банкової українському суспільству ідеологію та філософію т.зв. «руского міра», одним з елементів якого є популяризація червоних прапорів, відтворення і вшанування «єдиної» історії, культури, цінностей великого СРСР, обернулося  9 травня у Львові у криваве силове протистояння.

9 травня набув чинності закон "Про доступ до публічної інформації", а також новий закон "Про інформацію". Вони стартують не в найкращих умовах: подвійна мораль політиків і чиновників, звичка ховати найважливіше за грифом "не для друку", наше невміння стояти за свої права – все це може звести європейський закон до революції лише на папері. Але цей закон може і повинен стати зброєю для тих, хто на практиці готовий кидати виклик Системі.

Незважаючи на те, що нова редакція закону "Про вибори народних депутатів України" ще навіть не внесена до парламенту, ажіотаж навколо цього закону лише зростає.

Батько моєї дружини, Микола Васильович Кривошей, мав 14 років, коли потрапив під вивезення на примусові роботи до Німеччини. Це сталося восени 1941 року, невдовзі після того, як німецькі частини окупували його рідне селом Лозоватку. На примусових роботах у руднику він перебував три роки і сім місяців. Наприкінці війни американці передали його та багатьох інших українських остарбайтерів совітам, він - правдами й неправдами - зумів повернутися...

Не хочеш бути лузером – не будь юзером. Тоталітаризм обмежував доступ до інформації. Нині, в умовах інформаційної  надмірності, зросла кількість не розумних, рішучих людей, але невротиків та ідіотів. Демократія переповнила файли тим самим, що й полиці магазинів – двома категоріями товарів: шкідливими і зайвими. Не читайте новин, а якщо читаєте – не вірте.

Здається, івано-франківці внутрішньо примирились з думкою, що саме у Львові виникають певні ТЕМИ, а ми тут лише надаємо тим темам певного «покутсько-гуцульського» колориту. Звідки взялася ця приреченість на вторинність? Певно, з часів, коли Станіслав програвав у «центральності» навіть Коломиї.

Навіть свято Великодня, до якого ми звикли віками (з діда-прадіда святкуємо), перетворюється у нас на празник пуза – ковбаса, шинка, горілка, яйця й хрін на столі, дурні розмови за столом і п’яний спів невлад: «Україно, Україно, я за тебе потерпів…». Якщо й потерпів мій народ – то, видно, серйозно й надовго…

Друга світова війна залишила глибокий кривавий слід і на Прикарпатті.  Цю землю від фашистської навали 66 років тому визволяли і частини Радянської армії, і партизанське з’єднання Сидора Ковпака, і загони УПА.

Вже півроку діє новий склад Івано-Франківської міської ради. Хотів би декількома реченнями проаналізувати роботу нового депутатського корпусу і певні відмінності в роботі з попередниками.

Свобода слова, вільне вираження поглядів та переконань належать до базових принципів демократичного суспільства, виконання цих завдань покладені на владу.в Україні Конституційні положення з питань свободи слова та інформаційної діяльності прописані у більш як 110 нормативно-правових документах...

На вихідних у місті Калуші з’явилися листівки, спрямовані проти політики міського голови Ігоря Насалика. Важливо, що за останній місяць це — вже друга листівка із протестом проти Ігоря Насалика. Тож, можливо, у місті назріває масовий і системний опір владі.

Чи варто святкувати перемогу у війні, коли варто було б святкувати настання миру? Як ставитися до червоного прапора, якщо ті, хто воював під ним, не тільки звільняли, а й розстрілювали? І чи повинна держава, яка все ще подає ознаки життя, вивішувати прапори загиблої держави?

«Класичними підставовими умовами для початку революції є: «лідер», «мученики» і «фінансові потоки». В нашій сучасній реальності те, що ми називаємо ТВІТТЕР – в перекладі з англійської, - "потік, що зносить", виключає потребу в «лідері». Саме інформаційний потік в соціальних мережах стає тим віртуальним обезособленим «лідером».

Згідно з "індексом борщу", мешканець Станиславова сто років тому міг за місячну зарплату зварити у вісім разів більше борщу, ніж сьогоднішній мешканець Івано-Франківська.

В день останніх відвідань Києва Путіним на вулицях міста виконували незрозумілі функції так багато міліціонерів у формі, що екстремістські висловлювання безвідповідальних націоналістів про те, що Україну окуповано, здавалися правдивими.

Час від часу ця давня історія знову вилазить на перші шпальти таблоїдів. Історія про інопланетян, космічний корабель яких в ніч на 2 липня 1947 року гепнувся біля ранчо Фостера, де орендар Брейзел пас вівці. Цього разу історію згадали у зв’язку із розсекреченим звітом агента ФБР, який підтверджує факт катастрофи «тарілки».

Уряди посилають у відставку щоб відповідальність за погіршення взяли на себе відставні, а плодами їхньої діяльності скористалися ті, хто залишиться (президент). Але «погіршення життя вже сьогодні» — не ціна модернізації, а результат бездіяльності. Критична точка суспільної довіри ще попереду. Викидати найбільший козир у таких умовах просто необачно. Треба жертвувати кимось менш значущим. З огляду на це, якщо когось звільнять, то, швидше за все, Дмитра Табачника.

Час лікує рани, та не повинен розгладжувати закутків нашої пам’яті. І нехай спомини про страшну квітневу ніч 1986 року, боротьбу з наслідками катастрофи стануть останніми жахливими сторінками в нашій історії…

«Ви можете сто життів блукати цим світом, але вам не стомити Аллаха», — писав арабський поет на світанку Халіфату. Абсолют не відає про занепад сил і ніколи не втрачає бадьорості. Це варто пам’ятати тим, хто вперто просуває себе на чоло епохи. Перед величчю Творця всі людські потуги бути великими виглядають доволі смішно.

В середньому зміна міри запобіжного заходу в цьому суді коштує 20 тис. доларів. По 5 тисяч на кожного з трьох суддів і 5 тисяч «на гору», за кілька хвилин «роботи». Подібних справ за день вони розглядають, гадаю, до десяти. Не з кожної одержують гроші, але з деяких беруть значно більше за середню таксу. Сміливо можна стверджувати, що кожен із цих суддів має 30-50 тис. доларів за робочий день...

У мене немає дочки, але є син, і було б непогано, щоб він мав багатство і славу, проте хай він краще буде політв‘язнем, аніж суддею, прокурором чи міліціонером, хай збереже свою душу.

Влада всіма силами "підтягуватиме" "Свободу" на виборах до Верховної Ради 2012 року до 8-10% голосів, щоб потім докинути на президентських виборах з свого адмінресурсу якихось 2-3% (бо ж Донбас теж за Тягнибока) і обійти і Тігіпка, і Яценюка і навіть Тимошенко. А там – чиста, і, головне, справді чесна перемога – Янукович forewer.

Список ПРЕТЕНЗІЙ до демократіїї:...

90-ті роки минулого століття стали періодом становлення нового українського телебачення, в тому числі регіонального та місцевого. Друге десятиліття стало періодом бурхливого розвитку загальнонаціональних каналів, як у технічному, так і в творчому відношенні.

Так як отарі потрібен вівчар, так і народу потрібен провідник. Чи дочекаємося ми того, хто обере правильний вектор розвитку України? Чи не доведеться йому тоді по піщинках збирати націю? Чи й далі творитимуть закони вчорашні комуняки федорчуки, шлемки? Бозна…