Голова івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк щойно повернувшись із відрядження в Сербію ексклюзивно прокоментував "Фіртці" про візит та його результати.
- Михайле Васильовичу, ви тільки приїхали з відрядження із Сербії, розкажіть про те за чим ви туди їздили і які результати вашого відрядження?
- В Сербію я їздив на запршення фірми "Tarkett Східна Європа"", яка вже довгий час працює у нас в Калуші, - їй належить завод "Вінісін", який виробляє коврове покриття, «Синтелон» – по виробництву шпалер і нещодавно відкрита фабрика по виробництву ламелі - скадника паркета. І зараз у них є бажання побудувати ще один завод, - це інвестиція близько 70 мільйонів євро. Зараз ведуться переговори, щоб вони викупили ліцензію у Німеччини - це ліцензія на німецьку технологію виробництва нового клею.
Ця ж компанія займається і виробництвом екологічно чистої сільськогосподарської продукції - молока, м'яса, переробкою плодів та овочів. А оскільки наша область теж є екологічно чистою, то сам Бог нам велів займатися виробництвом екологічно чистої продукції. Тому мені було цікаво розібратися з новітніми технологіями.
В найближчий час до Сербії буде направлена група наших фахівців - щоб вони вивчили ці новітні сільськогосподарські технології, щоб підняти їх на якісно новий, "європейський" рівень. Бо ми тут товчемося "у власному соку" на технологіях 60-70-х років минулого століття, тоді як світ далеко пішов вперед...
Взагалі ситуація зараз в Сербії є близька до ситуації в Україні – вони пережили війну і бомбардування, а ми – «революцію». Але те, як вони працюють – нам є багато в чому повчитися.
Також я мав зустрічі з віце-прем'єром і заступником Міністра економіки Сербії.
Сербія у цьому році ввела безвізовий режим для України і хоче з Україною укласти договір на вільну торгівлю, що надзвичайно важливо і для Сербії, і для України.
- Часто наші люди не розуміють, що представники влади кудись їздять за кордон, вважають що це влада так займається "туризмом" і "розважається". Скажімо у нас на ресурсі є така функція як "коментуванння" інформації читачами. І, для прикладу, коли мер Івано-Франківська поїхав в США підписувати договір про побратимство з Арлінгтоном, то дехто писав в коментарях - мовляв, нащо він туди їде? тут дороги не відремонтовані, а він поїхав в Америку, яка від того користь?
- Безперечно, що треба їздити. Той хто це заперечує можливо думає, що тут в нас на Прикарпатті - "Пуп Землі", і що в нас все найкраще - технології, фахівці...
Але після таких поїздок інколи стає дуже прикро за свою країну і за свій народ, - наскільки світ пішов вперед, а ми багато в чому пасемо задніх, особливо в технологіях.
- Українці прагнуть, щоб зростали зарплати, пенсії, щоб рослии соціальні стандарти, але не завжди розуміють як це досягається…
- Треба зрозуміти той «ланцюг», який може привести до покращення якості життя. Необхідні збільшення надходжень до бюджету. А це можливо за рахунок зростання економіки, а для цього в свою чергу потрібне інвестування і технології, створеннянових робочих місць. Це є закономірність. Тому їздити треба, бо за інвестиції і технології в світі йде боротьба - потрібно себе пропонувати, потрібно переконувати в інвестиційній привабливості нашого краю, потрібно багато вчитися.
На превеликий жаль ми більше "політизовані" як "економізовані":)). Економіка річ тонка. Світ зараз шалено глобалізується. І без взаємодії із світовою економікою ми будемо для світу сировинним придатком, як кажуть росіяни – «на всю оставшуюся жизнь»:)
Про технології – коли сказати нашим людям, що в корівниках повинні працювати кондиціонери і грати музика, то на тебе будуть дивитися мало не як на ідіота...
- Але в наших людей навіть вдома немає кондиціонерів і музика класична не грає…
- Так, але в Європі в корівниках ставлять кондиціонери, і часто в тих корівниках у них є чистіше як в деяких наших людей в хаті:))
Технології вже на стільки пішли вперед – процеси автоматизуються, праця стає продуктивнішою, весь світ воює за ринки. І якщо ми не будемо вчитися, не будемо їздити, не будемо йти в ногу з часом, то ми будемо постійним сировинним придатком і поставщиком дешевої робочої сили. І не дай Боже і в себе потім тут, на своїй землі, підемо в найми...
- В нас все частіше виникає питання щодо цін на сільськогосподарську продукцію – чомусь українська гречка в два рази дорожча ніж в’єтнамський рис, а чернівецькі яблука в два рази дорожчі як еквадорські банани…
- Знову ж таки – це є ситуація «кривого дзеркала». Тому що ми не управляємо цими процесами. Зараз от в нас буде нарада (в суботу, 18 червня об 11.00 – Фіртка) з головами райдержадміністрацій про формування ринкових відносин в продовольчому секторі. В нас на селі є надлишок продукції. От скажімо проста жінка має в тиждень кілька десятків яєць чи десять літрів фасолі. Але коли вона порахує витрати, щоб відвезти це відро фасолі чи мішок картоплі і продати на ринку, то це їй не окупається. То вона краще ці продукти згодує худобі. А от заготовити цю продукцію, щоб той пенсіонер зоробив 30-40-50 гривень, - немає кому. Колись цим «кооперація» займалася, але її розвалили. І на ринку зараз відбувається цінова змова. Ціни різняться на 5-10 процентів, що в Івано-Франківську, що в Донецьку чи в Запоріжжі…
- Але чому в нас не працює ринок як в Європі? Адже виробників яблук є тисячі, а ціна – дорожчі від бананів…
- Так, в Європі працюють ринкові механізми, а в нас працюють "мафіозні механізми". Я два роки тому хотів продати в Києві яблука господарства ім. Степана Мельничука – і не зумів продати. При тому, що ціна на голандські, польські яблука тоді була в Києві 12-16 гривень, а ми пропонували за 3 гривні… Тому, що ринкові механізми не працюють. Зараз на Кабміні розглядаються питання про те, як запустити ці ринкові механізми.
Ми будемо проводити ярмарки, де виробник або заготівельник буде продавати продукцію на 20-30 процентів дешевше, ніж «мафія».
Зараз також на нараді ми будемо розглядати питання про будівництво «Регіонального оптового ринку сільськогосподарської продукції».
Ми зіб’ємо ціни, в області ми зламаємо цінову мафію.
