Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни?

Сьогодні, кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає нашу країну від російсько-білоруських окупантів.
Фіртка публікує найцікавіші роздуми наших співгромадян, щодо вітчизняної війни з росією. До вашої уваги роздуми Юрія Лігоміни.
Далі пряма мова автора.
"Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни? Це не прояв хвороби російського емігранта в Україні, якщо що.
Існують російські ліберали та інтелігенти, що так заглибились в осмислення росії та долі загадкової душі російського ґвалтівника, що бачать Достоєвського в рускій бані з малолітніми дівчатками.
Розумієте, російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.
І знову, абстрактний ліберал, скажете ви. Але ж і інша росія – щось з абстрактних площин.
В росіян є певні схильності до колективізму. При чому цей колективізм дуже часто вимушений. Краще ніж кров'ю до себе не прив'яжеш. Найкраще росіян, що можуть ненавидіти одне одного і цілком не проти зарізати свого брата-росіянина за розпиттям дешевої горілки, єднають злочини.
От і путін прив'язав до себе цією війною всіх тих чиновників, що тремтячим голосом потурали його хворобливим забаганкам. Бо колективний злочин у свідомості росіян – це майже і не злочин. Це так... вимушена дія, здійснена під наказом. Це вибір між двома роками дисбату і виконанням злочинного наказу.
Сьогодні на території України колектив російської армії здійснює колективні злочини. Злочини проти українського народу. Злочини проти свободи, демократії та елементарної людяності. Їхні солдати цього зовсім не соромляться, що підтверджено (і не раз) їх перехопленими розмовами між собою.
І навіть цілий їхній міністр закордонних справ лавров не соромиться визнавати, що російські війська обстрілюють пологові будинки та житлові масиви. Їх військові не соромляться на очах всього світу, попри домовленості про зелені коридори, обстрілювати колони евакуації з Маріуполя та більше ніж тиждень блокувати доступ до міста гуманітарним місіям.
Вони цим хизуються.
Але пересічні росіяни жаліються не на те, що їхня армія, яку вони утримують своїми податками, вбиває дітей десь у Харкові.
Вони жаліються і навіть плачуть про те, що не можуть більше сходити в Макдональдс, чи полетіли в Париж.
Скаржаться на труднощі.
Якщо вони і хочуть зупинити війну, то тільки щоб повернути втрачені блага та доступ до послуг і ресурсів.
Ніякої емпатії до українців в них немає і близько. Якщо існують колективні злочини – існує і колективна відповідальність. І сьогодні пасивне російське суспільство, що продовжує плакатись про вихід брендів з їх ринку, цю відповідальність несе.
І несе у повному обсязі.
Вони ж ставлять запитання: "А чому я маю вибачитись перед українцями? Чому я маю страждати? Це ж не я вбиваю. І це все просто політика, а я проста людина..."
Знаєте, хто несе відповідальність за ті злочини, що вже два тижні коїть російська армія на території України? Кожен російський солдат. Кожен льотчик. Кожен політик. Кожен пропагандист. Кожен платник податків. Кожен німий обиватель. Кожна матір, що виростила таких синів. Кожен вчитель, що так наполегливо насаджував майбутнім мародерам і ґвалтівникам достоєвщину.
Це не поганий путін. Це колектив російської нації, що мовчки дивився на нацифікацію їх країни роками. Колектив, що мовчки споглядав геноцид в Чечні, агресію в Грузії та плескав в долині окупації Криму.
Ця війна, всі ці війни, цей терор, ці вбивства, насильство, кожна спроба реалізувати маніакальні ідеї сірого приниженого чекіста – за все це несе відповідальність російське суспільство.
Частушки про некрофілію – це також достоєвщина, така кохана російськими інтелектуалами. Де були ті інтелектуали всі ці роки? Ці злочини – не прикрі звірства путіна, – це бруд на тілі російської нації, бруд якого їй ніколи не змити.
Що мають робити забіткані росіяни? Допомогти відбудові України. Відбудувати все те, що знищили їхні солдати, яких вони утримували. Вони мусять це зробити навіть якщо не хочуть чи не розуміють чому вони мають.
Не розуміли вісім років злочинність власної влади та погодились на війну? Мовчки ковтнули, а дехто навіть зрадів. То мовчки маєте платити за відбудову Охтирки і Маріуполя, Сум і Харкова, Волновахи і Ірпеня, Бучі і Чернігова...
Злочинці мають бути піддані трибуналу. А прості росіяни їх люб'язно видати. І засуджувати кожну їх дію і свою ялову нікчемність. Провести нарешті декомунізацію, а тепер ще й денацифікацію чи дерашифікацію. Відмовитись від імперіалістичних замашок. Демілітаризувати території біля кордонів з Україною, Грузією, країнами Балтії. Вивести військовий флот з акваторії Чорного, Азовського, Балтійського, Каспійського, Баренцевого та Білого морів. Ліквідувати маргінальні квазідержави – російські окупаційні адміністрації та вивести свої війська з території інших держав.
Провести нарешті федералізацію російської федерації, з можливістю самовизначення для неросійських територій.
Визнати свої злочини перед іншими народами.
Відмовитись від ядерного статусу, терористи не мають навіть морального права на зброю масового ураження.
Знищити російську ударну авіацію – країна, що використовує бомбардувальники, щоб бомбардувати цивільні об'єкти, не має права на авіацію. А ще росіяни мають вибачитись і вибачатись далі, систематично і завзято – поки вас не пробачать. А тоді вибачатись знову".


11.03.2022 ЗСУ Солдат 14221 1
Коментарі (1)

Олег 2022.03.17, 20:46

Росіяни племя східнє які уповають на страрійшину. Східним народам притаманне солідарне співжиття тоді як західним субсидарне. Але головне питаня стоїть навіщо стріляти???  

25.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

10548
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

22076
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1810
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1651
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1818
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5607

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

634

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19701

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1587

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1816
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

5953
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

5490 1
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

2168
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3229 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

2442
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

2198
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

2004
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1647
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

946
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1088
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1384
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1668