Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни?

Сьогодні, кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає нашу країну від російсько-білоруських окупантів.
Фіртка публікує найцікавіші роздуми наших співгромадян, щодо вітчизняної війни з росією. До вашої уваги роздуми Юрія Лігоміни.
Далі пряма мова автора.
"Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни? Це не прояв хвороби російського емігранта в Україні, якщо що.
Існують російські ліберали та інтелігенти, що так заглибились в осмислення росії та долі загадкової душі російського ґвалтівника, що бачать Достоєвського в рускій бані з малолітніми дівчатками.
Розумієте, російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.
І знову, абстрактний ліберал, скажете ви. Але ж і інша росія – щось з абстрактних площин.
В росіян є певні схильності до колективізму. При чому цей колективізм дуже часто вимушений. Краще ніж кров'ю до себе не прив'яжеш. Найкраще росіян, що можуть ненавидіти одне одного і цілком не проти зарізати свого брата-росіянина за розпиттям дешевої горілки, єднають злочини.
От і путін прив'язав до себе цією війною всіх тих чиновників, що тремтячим голосом потурали його хворобливим забаганкам. Бо колективний злочин у свідомості росіян – це майже і не злочин. Це так... вимушена дія, здійснена під наказом. Це вибір між двома роками дисбату і виконанням злочинного наказу.
Сьогодні на території України колектив російської армії здійснює колективні злочини. Злочини проти українського народу. Злочини проти свободи, демократії та елементарної людяності. Їхні солдати цього зовсім не соромляться, що підтверджено (і не раз) їх перехопленими розмовами між собою.
І навіть цілий їхній міністр закордонних справ лавров не соромиться визнавати, що російські війська обстрілюють пологові будинки та житлові масиви. Їх військові не соромляться на очах всього світу, попри домовленості про зелені коридори, обстрілювати колони евакуації з Маріуполя та більше ніж тиждень блокувати доступ до міста гуманітарним місіям.
Вони цим хизуються.
Але пересічні росіяни жаліються не на те, що їхня армія, яку вони утримують своїми податками, вбиває дітей десь у Харкові.
Вони жаліються і навіть плачуть про те, що не можуть більше сходити в Макдональдс, чи полетіли в Париж.
Скаржаться на труднощі.
Якщо вони і хочуть зупинити війну, то тільки щоб повернути втрачені блага та доступ до послуг і ресурсів.
Ніякої емпатії до українців в них немає і близько. Якщо існують колективні злочини – існує і колективна відповідальність. І сьогодні пасивне російське суспільство, що продовжує плакатись про вихід брендів з їх ринку, цю відповідальність несе.
І несе у повному обсязі.
Вони ж ставлять запитання: "А чому я маю вибачитись перед українцями? Чому я маю страждати? Це ж не я вбиваю. І це все просто політика, а я проста людина..."
Знаєте, хто несе відповідальність за ті злочини, що вже два тижні коїть російська армія на території України? Кожен російський солдат. Кожен льотчик. Кожен політик. Кожен пропагандист. Кожен платник податків. Кожен німий обиватель. Кожна матір, що виростила таких синів. Кожен вчитель, що так наполегливо насаджував майбутнім мародерам і ґвалтівникам достоєвщину.
Це не поганий путін. Це колектив російської нації, що мовчки дивився на нацифікацію їх країни роками. Колектив, що мовчки споглядав геноцид в Чечні, агресію в Грузії та плескав в долині окупації Криму.
Ця війна, всі ці війни, цей терор, ці вбивства, насильство, кожна спроба реалізувати маніакальні ідеї сірого приниженого чекіста – за все це несе відповідальність російське суспільство.
Частушки про некрофілію – це також достоєвщина, така кохана російськими інтелектуалами. Де були ті інтелектуали всі ці роки? Ці злочини – не прикрі звірства путіна, – це бруд на тілі російської нації, бруд якого їй ніколи не змити.
Що мають робити забіткані росіяни? Допомогти відбудові України. Відбудувати все те, що знищили їхні солдати, яких вони утримували. Вони мусять це зробити навіть якщо не хочуть чи не розуміють чому вони мають.
Не розуміли вісім років злочинність власної влади та погодились на війну? Мовчки ковтнули, а дехто навіть зрадів. То мовчки маєте платити за відбудову Охтирки і Маріуполя, Сум і Харкова, Волновахи і Ірпеня, Бучі і Чернігова...
Злочинці мають бути піддані трибуналу. А прості росіяни їх люб'язно видати. І засуджувати кожну їх дію і свою ялову нікчемність. Провести нарешті декомунізацію, а тепер ще й денацифікацію чи дерашифікацію. Відмовитись від імперіалістичних замашок. Демілітаризувати території біля кордонів з Україною, Грузією, країнами Балтії. Вивести військовий флот з акваторії Чорного, Азовського, Балтійського, Каспійського, Баренцевого та Білого морів. Ліквідувати маргінальні квазідержави – російські окупаційні адміністрації та вивести свої війська з території інших держав.
Провести нарешті федералізацію російської федерації, з можливістю самовизначення для неросійських територій.
Визнати свої злочини перед іншими народами.
Відмовитись від ядерного статусу, терористи не мають навіть морального права на зброю масового ураження.
Знищити російську ударну авіацію – країна, що використовує бомбардувальники, щоб бомбардувати цивільні об'єкти, не має права на авіацію. А ще росіяни мають вибачитись і вибачатись далі, систематично і завзято – поки вас не пробачать. А тоді вибачатись знову".


11.03.2022 ЗСУ Солдат 13551 1
Коментарі (1)

Олег 2022.03.17, 20:46

Росіяни племя східнє які уповають на страрійшину. Східним народам притаманне солідарне співжиття тоді як західним субсидарне. Але головне питаня стоїть навіщо стріляти???  

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1222
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1074
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6381
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1676
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2009
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3206 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

211

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

742

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

844

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1414
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

473
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1588
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1479
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3498
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3580
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7165
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1188
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

430
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

302
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

518
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

688
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

753