Я не знаю про що цей допис…

Ми живемо у часи, коли всім і завжди катастрофічно бракує часу – від студента у велошоломі, який привіз замовлену піцу, до майновитого хлопаки зі спорткару. Бо хворіємо на однакове захворювання – не встигаю! На світі все менше людей, яким щастить виконати все, що розпланували. У потоках з недоробленого і недовиконаного нам так ніколи виринути, щоби поспілкуватися з рідними чи близькими, що настає момент, коли ми ту можливість втрачаємо назавжди.

Як правило, ми мчимо, поки не наступає, як кажуть психоаналітики, «ситуація гострого горя» - раптова смерть близької або рідної людини. Тільки це примушує зупинитися або хоч перевести подих.

Приятель розповів, що після смерті матері видалив з записника у мобільному  понад сотню нагадувань  на різні теми, на які планував порозмовляти з мамою. Інший товариш, відомий лікар-фахівець, зізнався, що після смерті батька півтора року плакав, що так і не знайшов часу заїхати до тата, поки він лежав хворий. Він забезпечував батьків, піклувався про них, але запланував приїхати до тата, коли він одужає. Відома співачка якось зізналася, що після смерті хресної у неї дуже часті напади суму, бо не може пробачити, що не відвідала її, поки та ще жила..

Важливо зазначити, що згадані випадки окреслюють не статистичний тиждень чи місяць. Йдеться про довгі роки. Зрештою, що там роки? Ми все життя кудись поспішаємо. То наш природній стан. Звикле середовище. А потім наступає вже згадана «ситуація гострого горя», коли приходить усвідомлення, як багато було не зроблено для людини, яка відійшла. І найбільше образа душить від того, що зробити було зовсім неважко.

Кілька років тому до мене серед ночі зателефонував товариш і спитав, чи можу я забрати його з Борисполя. Забезпечена людина, з бізнесом нехай не гігантським, але на трьох континентах. Що ж могло трапитися, що ця вічно зайнята людина, спілкуватися з якою можна виключно через мессенджери, бо він відповідає, коли звільнюється, і раптом у Борисполі, і серед ночі, а це значить, що вилітати мусів  раптово, інакше підібрав би собі зручніший рейс, та ще і просить привезти його.

Вже у Києві на квартирі розповів свою історію. Для мами у Львові він влаштував повний пансіон. З ремонтом квартири на її смак, з окремою кімнатою для гувернантки, у якій вона мешкала, щоби ближче до мами, з іншою кімнатою, де зібране медичне обладнання, яке потрібне для моніторингу та підтримування маминого здоров’я. Мама для нього була святою, тому для неї не шкодував нічого. Напередодні того приїзду йому приснилося, що до кабінету його офісу у Новому Йорку залетів лютий тато, який помер дуже давно, вирвав у нього з рук лептоп, кинув його на підлогу і почав кричати:

- Йоб твою мать, поки ти тут цокаєш, мама плаче, переживає, думає про тебе. А тобі ніколи не приходило у голові, що ти так вкорочуєш їй життя?

- Що я маю зробити? – Спитався він у тата.

Але тато крикнув, що довше йому тут бути не можна, а, коли почав на очах розчинятися, то знову крикнув:

- Думай, як маєш голову!

Я дуже довго не розумів смислу його сну. Поки не пережив власну «ситуацію гострого горя». Коли зателефонував до своєї мамулі. Я завжди набирав її мінімум три рази на день. Кілька коротких фраз - мамуля так просила. Телефонував, щоби не давати підстав її фантазіям вимальовувати різні апокаліптичні картини, що зі мною трапилося.

Того дня мамулька, як завжди, жартувала, розповіла, що готується сідати їсти. Потім, щоби уникнути корків, я пірнув у метро і, коли мчав на заплановану зустріч, до мене зателефонував брат, що мами більше немає. Почала їсти, відкинула голову назад і все. З того часу дуже шкодую, що так і не навчив мамулю користуватися планшетом. Вона переживала, що не буде вміти, а я не проявив впертість.

Між іншим, подорож згаданого вище товариша теж не дала результатів. Він побув біля мами майже місяць. Змінив на нову техніку, відвіз маму до Варшави на обстеження, а потім пояснив, що не може кинути працю і запропонував переїхати у будь-яку з його квартир у Новому Йорку, Сіднею або у Ризі. Мама відмовилася і через певну кількість років померла у своїй квартирі у Львові.

Я не знаю про що цей допис.

Розповім про все по порядку аби було зрозуміліше.

У ще доковідні часи я почав роботу над документальним фільмом про Марка Паславського. То був унікальний патріот з енциклопедичними знаннями, економіст від Бога і фаховий військовий, який закінчивши Вест Пойнт, будучи офіцером елітних військ США, пішов воювати за Україну рядовим і там загинув. Передбачається зйомка у трьох штатах Америки, де ріс, вчився і служив Марко. І возити знімальну групу мав мій майже однокусник Юрко, який давно кинув якір в Америці і непогано там прилаштувався. Майже, бо він був на курс молодший. Під час студентства ми жили душа в душу – могли однією килькою пляшку горілки закусити.

Але Ковід змінив всі плани. А після Ковіду у тих, хто готовий був профінсувати цей фільм, погіршали фінансові можливості. Зйомки відкладалися. А ми з Юрком стільки напланували. Щоби хоч якось втішити наші старечі душі, Юрко у Штатах придбав дві пляшки бурбону. Одну залишив у себе, а другу переслав мені. У якийсь момент мало відбутися застілля тисячоліття через Вайбер. Він мав наливати у Детройті, а я у Києві або Івано-Франківську. Але за рік, від коли у мене ця пляшка, ми так і не знайшли можливості зістикуватися. Чесно кажучи, ми того зістикування і не шукали, бо страшенно хотіли зустрітися наживо. А все інше – забавки дорослих вуйків, коли у них є час.

А зранку у неділю, що минула, до мене зателефонував зі Львова товариш і притишеним голосом спитав:

- А, що було в Юрка, що він помер?

Я кілька разів перепитував, про якого Юрка йдеться. Мені страшенно не хотілося вірити, що це саме про нього. Мені легше було припустити, що реальністю стала якась фантастика, але не вкладалося у голові, що помер саме той Юрко.

Але він таки помер…

Я неодмінно розкоркую цю пляшку з прекрасним бурбоном і наллю… щоби випити за упокій душі Юрка.

Люди, не шкодуйте часу на рідних і близьких – всієї роботи все одно не переробите, всіх грошей не заробите, а ми на цім світі не вічні.


09.11.2021 Ущенко Олег 9221
Коментарі ()

26.11.2022
Тіна Любчик

Цьогоріч в рамках проєкту «Прикарпаття – регіон для релокації», який розпочався в Івано-Франківській області, організували серію круглих столів, тобто зустрічей, де підприємці релокованого бізнесу мали можливість познайомитися з підприємцями Прикарпаття.

714
19.11.2022
Уляна Мокринчук

Як харчуватись під час війни, аби не нашкодити своєму здоров’ю, а також, як підготувати свій організм до зимового періоду та запобігати вірусним захворювання Фіртка поцікавилась у лікарки-терапевта, дієтологині Тетяни Чевалюк.  

932
18.11.2022

Фіртка поспілкувалася з Олегом Доскачем, директором з розвитку девелоперської компанії про те, чим «живе» ринок первинного житлового будівництва на заході України та Івано-Франківська, зокрема? З якими викликами стикнулася компанія і як їх вирішила? Як ефективно вести управління під час війни, економічної кризи та шаленої конкуренції?

1086
14.11.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка підготувала актуальну інформацію про пошуки зниклих безвісти в Україні та що не варто робити, щоб не нашкодити зниклому.

1380
10.11.2022
Тіна Любчик

Своєю історією поділився Василь Джердж, військовий, який служив у 75 батальйоні територіальної оборони, при цьому маючи громадянство росії та тимчасове посвідчення громадянина України.

2475 7
31.10.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поїхала на Косівщину, аби дізнатись тонкощі роботи ферми, рецепти екологічно чистих, натуральних сирів, на власні очі побачити кіз елітних порід та пройти справжню козячу терапію.

2842

Останні свої публічні виступи Урсула фон дер Ляєн символічно проводить в синьо-жовтому вбранні, або в сорочках з українською вишивкою. Її виступи в підтримку України викликають дуже хвилюючі емоції. Хотілося б ще раз їх пригадати...

1019

Останнім часом з наближенням зими в українському суспільстві серед християн східного обряду підіймається «календарне питання», а саме - дата святкування Різдва Христового: традиційно (за юліанським календарем) – 7 січня, чи за григоріанським календарем – 25 грудня.

1939

Скільки вивісок на храмах не міняй, чи не проводь псевдосиноди для замилювання очей, все одно, зайшовши до храму і почувши, якою мовою моляться духовенство і віряни, починаєш розуміти, в якій церкві дійсно знаходишся і якому народу Церква належить.

1419

Зовсім скоро вітрини крамничок потроху будуть прикрашати стиглими гарбузами із зловісною усмішкою, де-не-де з’являться відьомські капелюшки з мітлами, і таким чином нам нагадають про прихід абсолютно чужого нашій культурі і народу свята - Гелловін.

2497
25.11.2022

Раціональне харчування – це харчування, що забезпечує зростання, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє поліпшенню його здоров’я і профілактиці захворювань.  

255
23.11.2022

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19 та гострих респіраторних захворювань та  грипу Фіртка дізнавалась у лікарки-терапевта, дієтологині Тетяни Чевалюк.  

414
18.11.2022

Зовсім скоро настане зима, а це значить, що зараз потрібно максимально запастися вітамінами та мікроелементами.  

677
28.11.2022

У результаті огляду комплексу приміщень правоохоронці виявили проросійську та антиукраїнську агітаційну літературу, у якій заперечується існування українського народу і мови та право України на державність.

130
20.11.2022

Сьогодні в Україні триває чимало дискусії з приводу, коли святкувати Різдво. Чимало громадян хотіли б перенести святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня, щоб відзначати свято за григоріанським календарем – разом з усім християнським світом.  

5617
14.11.2022

Парафія села Криворівня Івано-Франківської області вирішила перенести святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня, щоб відзначати свято за григоріанським календарем – разом з усім християнським світом.  

1019
06.11.2022

Найвищий рівень довіри до Церкви в західному регіоні (86%), у центральному регіоні їй довіряють 72%.    

1164
14.11.2022

Історія сюжету заснована на реальних подіях. Захід присвячений 80-річчю створення УПА.  

754
27.11.2022

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що поразка Росії у війні проти України матиме позитивні наслідки для всього світу.  

216
19.11.2022

Білий дім заявив, що тільки президент України Володимир Зеленський може прийняти рішення про початок мирних переговорів з Росією, відкинувши думку про те, що США тиснуть на Київ для переговорів.

625
14.11.2022

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви Росії, яка "не сприймає попередніх умов щодо України.  

752
06.11.2022

Адміністрація президента США Джо Байдена приватно закликає українську владу заявити про свою готовність вести переговори з Росією.  

1065