Якщо є можливість: чи доречно відзначати свята, коли в країні війна

Через повномасштабне російське вторгнення на територію Україну, втрати близьких, повітряні тривоги, вибухи та відімкнення електроенергії чимало українців не планують відзначати різдвяно-новорічні свята.

Разом з тим тисячі відважних захисників та захисниць зустрінуть 2023 рік на фронті, женучи підступного окупанта з нашої землі, а не поруч із рідними.

Думки українців щодо відзначення свят під час війни розділилися. Одні вважають, що святкування не на часі, інші — навпаки стверджують, що сьогодні людям необхідні тихі та сімейні відзначення свят, які є частиною життєвої рутини.

Як свідчать результати дослідження, яке провела комунікативна агенція Postmen, близько третини українців (34%) не святкуватимуть новорічні свята цьогоріч.

На противагу — переважна більшість українців (66%) святкуватиме Новий рік та Різдво попри війну в Україні. Серед них 94% планують провести свята вдома, в оточенні близьких родичів, решта — на роботі. 

Більшість респондентів (60%) планує зустріти свята з близькими родичами, 19% — зі своєю коханою/коханим, 12% — у невеликій компанії друзів, 3% — наодинці, 2%  — на службовому/бойовому місці.

Лише 2% опитаних відзначатимуть свята у великій компанії друзів.


Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Наталією Сігурйонссон та культурологом Євгеном Савіськом про те, чи доречно відзначати свята та як найкраще це зробити в умовах повномасштабної російсько-української війни.

«Почуття провини та сорому за те, що ми живі та з нами ще трапляється щось добре, зараз знайоме багатьом українцям. Але ми ні в чому не винні. Життя триває і під час війни.

Погодьтеся, що якби насправді наша аскеза принесла разом із собою мир, аби хоча б якось допомогла в цьому, ми б з вами вже давно перестали б і їсти, і пити.

Але як би ми не намагались “перестати жити”, це не тільки не допоможе змінити ситуацію, а навпаки, — знесилить нас ще більше.

Особливо зараз, коли відбулась переоцінка цінностей, нам важливо “жити життя”, радіючи кожному новому дню і не відкладаючи життя на потім», — пояснює психологиня Наталія Сігурйонссон.

Крім цього, за словами фахівчині, складати плани на наступний рік — не лише доречно, а й необхідно.

«Щодо доречності планування, то, звичайно, плануйте. Нехай це буде не довгострокове планування, а планування на найближчий час.

Таким чином ви зможете гнучко реагувати, якщо умови щодо досягнення планів зміняться та вчасно скоригувати їх.

Також планування корисне для того, щоб знизити тривожність мозку. Тому, що нам тільки здається, що ми можемо щось контролювати. Насправді це — тільки ілюзія, і останні декілька років нам це довели.

Але, коли ми плануємо, мозку здається, що він все ще контролює і тому тривога зменшується», — уточнює Наталія Сігурйонссон.

Водночас, за її словами, українцям також важливо думати стан, в якому ми зустрінемо перемогу, та відповідно дбати про себе.

«Нам потрібні сили вже зараз, щоб відразу почати діяти у цей день, а якщо ми станемо виснаженими вже зараз, нам потрібен буде зайвий час, щоб спочатку набратися сил і тільки потім почати діяти.

Ми живемо, щоб жити. Тому не картайте ані себе, ані інших. Будьте чутливими до себе і до оточуючих.

Звичайно, не потрібно нехтувати почуттями інших, але дозвольте жити й собі, і їм», — резюмує фахівчиня.

Поділяє думку психологині культуролог Євген Савісько. За його словами, для підтримки України та наближення перемоги вкрай важливо міцно триматись в тилу, який забезпечує чимало потреб фронту. 

«Потрібно навчитися цінувати кожну мить життя. І жити. Жити щосили. Та треба пам'ятати: людина не може жити та працювати без відпочинку. Потрібні паузи.

Необхідно себе цінувати й поважати. Тішити маленькими радощами. Вони перемикають мізки й тіло на щось інше. І саме це буде стимулом, аби рухатися далі. Працювати.

Допомагати тим, кому важче. Жертвувати гроші на Збройні сили України.

Зрештою, яка користь буде нашим захисникам, якщо в тилу земляки почнуть падати від перевтоми? Тил має міцним і надійним», — зазначає культуролог.

Євген Савісько додає, що саме тому, якщо є можливість, то потрібно святкувати, без галасу і надмірностей.

«Вітати рідних, близьких, колег. І звісно тих, хто на фронті. Дарувати їм невеличкі приємні подарунки.

Зокрема, подаруйте трохи тепла свого серця і душі. Проявіть своє милосердя. І ви отримаєте набагато більше, аніж навіть можете собі уявити», — підкреслює фахівець.

Разом з тим, за його словами, жодної підстави картати себе, за те що ви в тилу, а не на фронті, немає.

«Якщо, звісно, все у межах закону. Триває війна і кожен робить те, що має.

Фронт не тільки на передовій: економіка, наука, освіта, культура. Без них не буде розвитку країни. Армія не матиме нової зброї та техніки. Без правильного виховання діти не виростуть справжніми українцями.

Живіть. Плануйте. Не зупиняйтесь. Життя іде. Україна переможе», — підсумовує Савісько.


Різдвяно-новорічні свята: що вирішили в Івано-Франківську?


Цьогоріч через повномасштабне російське вторгнення на територію України святкові заходи, або ж скасували повністю, або ж відчутно скоротили. Зокрема, в Івано-Франківську цьогоріч відмовились від традиційного новорічного дерева. Відтак, замість традиційної ялинки встановили «Ялинку Перемоги».

Як повідомили в Департаменті освіти та науки Івано-Франківської міської ради, у час війни вирішили не втрачати нагоду подарувати радість малечі. Цьогорічна «Ялинка перемоги», яку розмістили на стометрівці, створена з малюнків дітей.

До створення інсталяції долучились вищі професійні училища, здобувачі освіти усіх закладів.

Фото: зі сторінки Руслана Марцінківа

Також  цьогоріч вздовж стометрівки не встановлюватимуть новорічні арки зі світлодіодною ілюмінацією, а також не проводитимуть ярмарків.

«Наша позиція — не витрачати кошти цього року, тому що триває війна. Зважаючи, що на стометрівці знаходиться Алея Слави Героїв,  я думаю, що це — логічно.

Ми встановили символічну «Ялинку перемоги» з малюнків дітей, щоб показати, як вони бачать перемогу України.

Багато є думок, але я вважаю, що наша ялинка чудова. Діти намалювали малюнки про те, як вони бачать українську перемогу. Віримо в неї. А коли вона настане — тоді святкуватимемо з ілюмінацією.

Однак, зараз нам потрібно бути максимально уважними і скромними. Але діти повинні відчувати радість свята», — розповів міський голова Руслан Марцінків.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

393
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1538 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

30097
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8004
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3262
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

10287

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

438

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1688

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1282

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1950
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

286
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5952
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

869
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

339
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

670
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19881
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8559
30.10.2025

В Івано-Франківському драмтеатрі покажуть другу прем'єру сезону й першу режисерську роботу акторки Надії Левченко «Квіти під руками диявола».

606
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

349
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1127
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1299
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

2704