Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Фото: Getty Images


Немає мови немає нації. Сьогодні, на фоні російської агресії, цей вислів набув вкрай важливого сенсу.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну вплинуло на мовну самоідентифікацію громадян. Так, однією з цілей російського нападу, яку ще з 2014 року декларує путін та оточення, є начебто захист прав російськомовного населення в Україні. Проте, своїми діями російські окупанти на чолі з Кремлем роблять усе, щоб все більше російськомовних українців свідомо відмовлялися від російської та переходили на українську мову спілкування.

Як свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», все менше українців говорять вдома виключно російською. Зокрема, у 2012 році близько 40% громадян України використовували російську в побуті, наприкінці 2021 року цей показник знизився до 26% і продовжує неухильно падати.

Так, на початку повномасштабної війни вже лише 18% людей спілкувались мовою окупанта, а наприкінці квітня показник опустився до 15%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних». Соціологи відзначають, що дві третини з 32% двомовних готові повністю перейти на українську та спілкуватися нею вдома.

Водночас для російськомовних українців створюють сприятливі умови, щодо вивчення державної мови та покращення мовних навичок. Зокрема, організовують безоплатні очні курси та навчання онлайн з української мови. Йдеться не лише про вивчення граматики чи лексикології, а й про й культурні, історичні, психологічні та інші аспекти. І, як бачимо, такі навчання мають попит.


Чому мова важлива – думка українського захисника


У мирному житті музикант, поет та громадський діяч, а сьогодні комбат Збройних сил України Павло Вишебаба, який захищає Україну на Донеччині, у мережі вкотре нагадав про важливість мови.

Так, за словами бійця, українська мова рятує життя на передовій, адже завдяки їй можна розрізнити, хто свій, а хто чужий.

«Розкажу вам одну історію для міркувань. Ви знаєте, що бійці одягають на рукав скотч певного кольору, щоб розрізняти „свій-чужий“. А що робити вночі, адже кольорів не розрізнити навіть за допомогою тепловізора. Що є оберегом, який захищає тебе від пострілів своїх?

Таким оберегом є українська мова. Навіть ті, хто вдень говорить російською, після заходу сонця переходить на українську. Бо це твоя безпека, бо це твоє життя.

Ну бо уявіть, що якщо хтось вночі буде йти на тебе і скаже: „Стой! Кто ідьот?“– то це, напевно, будуть його останні слова. Знаєте, тут вже трохи всі на нервах: ворог близько, виживають швидші та спритніші», — пояснює Вишебаба.

Захисник додав, коли по рації хтось звертається російською, всі напружуються, а головний черговий говорить: «Повтори державною». Тоді чутно — свій чи ні в ефірі.

Також він запропонував змоделювати ситуацію вже у післявоєнний час, коли українці відкинуть окупанта за кордон, але він все одно нікуди не зникне.

«Тому треба вже вчитися жити так, щоб використовувати всі інструменти, які послаблюють ворога, але посилюють Україну.

Я вважаю, що одним із таких інструментів є українська мова. Ми ні на кого не нападаємо, ми не катуємо та не ґвалтуємо. Єдине, що нас „єднає“ з ворогом — російська мова».

Водночас, на думку українського захисника, російська мова є інструментом ворога у війні, а тому закликає українців перейти на рідну мову.

До слова, Павло, який виріс у російськомовній сім’ї у Краматорську, декілька років тому перейшов на українську мову.

«Ми маємо позбутися цього. І зробити це легко. Повірте. Я не з-під Львова. Я з Краматорська, вчився у російськомовній школі, жив і ріс у російськомовному середовищі.

Я 28 років (Павлові 36 років, – ред.) розмовляв російською. А потім захотів перейти на українську. І зробив це — і це легко. Все інше — відмазки. Досить відмазок.

Перейти так перейти!», — закликав захисник.

Фото: Getty Images


Українізація війноюдумка культуролога


Про лагідну українізацію в час війни, чи варто вимагати переходити на українську та як полегшити перехід на державну мову – журналістка Фіртки розпитала у культуролога Євгена Савіська.

Так, за словами експерта, саме під час війни й доцільна лагідна українізація.

«Дуже багато російськомовних громадян України вже почали переходити на спілкування українською мовою. Хай з помилками — це минеться. Трохи більше мовної практики й все буде гаразд.

Найголовніше, що люди свідомо почали спілкуватися та листуватися державною мовою».

Євген Савісько відзначає позитивну тенденцію: російськомовні українці не лише масово переходять на українську мову, а й активно діляться цим на своїх профілях у соціальних мережах.

«Наприклад, багато вихідців з України, які давно живуть за кордоном, почали свідомо писати дописи у соцмережах саме українською мовою. Та що там дописи — значна частина з російськомовних поетів та прозаїків, які живуть або жили в Україні й стверджували, що не володіють досконало українською, почали публікувати твори державною мовою.

І що ми бачимо? Вони творять на гідному рівні. І мова творів — багата, мелодійна, розмаїта та цікава».

Також, за словами культуролога, не варто вимагати переходити на українську, але доцільно пропонувати переходити на державну мову та пояснювати, чому це важливо.

«Наводити доречні та переконливі аргументи. Потрібно розуміти, що люди мають переходити на українську не з примусу, а свідомо, з цілковитим усвідомленням правильності свого вчинку.

Водночас примусова українізація буде малоефективною. Про це свідчить й невдала спроба українізувати вітчизняний музичний радіо- і телепростір (законопроєкт українських посадовців про заборону музики російського окупанта — ред.)».

Фахівець підкреслює, що для того, аби подолати мовний бар’єр та перейти на спілкування українською мовою потрібне насамперед бажання.

«Також ключову роль відіграє підтримка оточення, моральна, психологічна чи матеріальна.

Зокрема, запитайте близьких, можливо, вони теж ніяк не наважаться перейти на українську? Якщо знайдете однодумців, то зможете спільно набувати знання з української мови завдяки системній мовній практиці».

Савісько рекомендує покращувати мовні навички, виписуючи найуживаніші слова, фрази та ідіоми, їхню транскрипцію та значення. Культуролог підкреслює, якщо є можливість, то варто порадитись з фахівцем, але, якщо такої можливості немає, то можна організувати процес самостійно.

«Вкрай важливо безпосередньо спілкуватись українською, адже так легше запам'ятовувати та вивчати невідомі слова.

Звісно, словниковий запас та рівень знань лексики в усіх різні, тому треба підбирати базовий словниковий запас індивідуально.

Розширити словниковий запас також допоможуть українська музика, кіно та література».

Фото: Getty Images


Уроки історії переконали, що добре захищена державна мова, про яку варто дбати насамперед, є одним з гарантів незалежності держави.  

Російська пропаганда навчилась вміло маніпулювати мовним питанням. Українцям же потрібно розуміти, що мова — зброя, яку століттями намагаються вибити з рук, аби безмовний народ швидко перетворити на покірну масу та повністю зросійщити.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2146
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1936
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1950
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5791 49
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2233 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1580

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

852

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

918

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1142

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

1093
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1849
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3767
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10388
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26265
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10277 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7801
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

979
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

357
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

376
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

455
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1369
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

971