Організована група з Івано-Франківська, за даними слідства, протягом 2023–2024 років здійснила майже п’ять тисяч незаконних втручань у Єдиний державний реєстр транспортних засобів.
Йдеться про 4 994 несанкціоновані операції та близько 4 500 фіктивних договорів купівлі-продажу авто, пише Фіртка.
Слідчі встановили, що учасники схеми працювали через мережу фірм-«прокладок», використовували підроблені документи та клоновані ключі доступу до системи. Масові операції проводили на станціях техобслуговування й авторинку Івано-Франківська. Прибуток організаторів оцінюють у більш ніж у п'ять мільйонів гривень.
Досудове розслідування за фактами незаконного втручання в роботу державних систем (статті 361 та 361-2 ККУ) розпочали у 2023 році за номером 12023091180000476. До суду обвинувальний акт скерували лише восени 2025-го. Справу розглядає Івано-Франківський міський суд. Обвинувачені, за матеріалами провадження, намагаються оскаржувати юрисдикцію.
Події розгорталися в умовах воєнного стану, коли захист державних реєстрів має критичне значення. Розслідування виявило технічні вразливості, що створювали ризики витоку конфіденційних даних автовласників.
Матеріал підготовлено на основі відкритих судових документів. Вироки у справі наразі не ухвалені, однак слідство вже зібрало значний масив деталей цієї схеми.
Як саме працювала схема: крок за кроком
Схема була ретельно вибудувана й базувалася на технічному доступі до державних реєстрів. За правилами, працювати з Єдиним державним реєстром транспортних засобів через комплекс «Торгівля КТЗ» можуть лише акредитовані суб’єкти торгівлі — компанії, які проходять перевірку МВС та отримують офіційні електронні ключі.
Однак, за даними розслідування, організована група зуміла обійти цю систему. Потенційних клієнтів вони шукали на авторинку Івано-Франківська, на станціях техобслуговування або через знайомих посередників.
Людям пропонували «швидку реєстрацію» автомобіля та «оформлення без черг», що ставало першим кроком до подальших маніпуляцій з реєстром.
Тут реалізували схему:
.jpg)
.jpg)
Далі, за даними слідства, запускався технічний етап схеми. Один з учасників перевіряв автомобіль у державних реєстрах — чи не перебуває він у розшуку та чи не накладені на нього арешти. Для цього використовували клоновані електронні ключі — копії офіційних носіїв, виданих акредитованим компаніям.
Після перевірки готували пакет документів. Це були акти технічного стану, акти огляду реалізованого транспортного засобу, інформаційні картки та договори купівлі-продажу. Формально — повний набір для законної операції. Фактично — підроблені записи та фіктивні підписи.
Готові документи сканували та завантажували в комплекс «Торгівля КТЗ», звідки вони автоматично надходили до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Система обробляла дані, і сервісний центр МВС отримував команду на перереєстрацію. На екрані все виглядало законно — є договір, є акт, є підпис. Насправді ж відбувалася підміна.
Маніпуляції проводили масово. Печатки, бланки й шаблони договорів були підготовлені заздалегідь. Частину угод оформлювали просто на СТО: клієнт приїжджав на техогляд і «реєстрував» авто за лічені хвилини. Інші — на авторинку, у приміщенні з назвою «Троянський кінь».
З матеріалів судової справи 344/5970/24:
.jpg)
З позиції слідства, це призводило до кількох проблем. По-перше, витік конфіденційної інформації: дані власників, VIN-коди, історія авто. По-друге, підробка офіційних документів.
По-третє, незаконний збут доступу до захищеної системи. Усе це порушувало не лише Кримінальний кодекс (ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2), але й постанови Кабміну про торгівлю та реєстрацію транспортом, а також закон про захист інформації.
Хто входив до групи: вісім ключових фігур
.jpg)
Слідство встановило причетність щонайменше шести осіб. Кожна мала свою роль.
- Координатор — умовно Андрій. Він складав план, розподіляв завдання, стежив за ключами, контролював гроші. Без його схвалення жодна операція не починалася.
- Основна виконавиця — Марія. Вона сиділа за комп’ютером і вносила дані в реєстр. Готувала бланки, ставила електронні підписи, завантажувала файли.
- Коли Марія була відсутня, її замінювала Олена. У жовтні 2023 року Олена кілька разів приїжджала на авторинок в Івано-Франківську.
- На станціях техобслуговування працював Сергій. Дві СТО розташовані на земельних ділянках його матері. Там же діяла ТОВ «АВТО ВІК». Сергій, можна припустити, зустрічав клієнтів, укладав договори, пропонував «послуги».
- Технічну частину забезпечував Олег — він клонував ключі доступу до ЄДР ТЗ МВС України, які були видані ТОВ «ВЕСТ СЕРВІС» та іншим підконтрольним фірмам.
- Документацію, можна припустити, вів умовний Ігор (або зберігав у себе).
У будь-якому випадку, з доступних судових документів важко чітко визначити кількість учасників групи і їхню роль, треба чекати офіційних вироків.
Компанії: «прокладки», прикриття, вивід коштів
У схемі фігурувало понад п’ятнадцять компаній. Кожна, за версією слідства, могла мати свою функцію:
- ТОВ «ВЕСТ СЕРВІС» і ПП «АВТОТРЕЙДИНГ-ВОЛИНЬ» — основні. Через першу отримували офіційний доступ до реєстру. Ключі видавалися саме їй, а потім клонувалися. Можна припустити, що таку ж роль виконувало й ПП.
- ТОВ «АВТО ВІК» — прикриття на СТО. Діяла відкрито, укладала договори з клієнтами, виглядала як звичайний автосервіс.
Решта компаній могла бути мережею «прокладок» або якось інакше пов'язана з фігурантами, принаймні на їхню документацію наклали арешт в межах кримінального провадження. Згадуються: «ІНТЕРНЕШНЛ ІНВЕСТ ГРУП», «Автолігагруп», «ЕНГРІ МОТОРЗ», «АВТОЛІГАТРАНС», «АВТО ЕРІДАН ПЛЮС», «СТЕЛЬВІО», «ДАЛМАТ ГРУП», «ХЕППІБРОКСЕРВІС», «АРТ АВТОБОК», «ВЕСТ КОМЕРД ЛІМІТЕД ГРУП», «КОНТИНЕНТ СА», «ІМЕКС ЗАХІД ПЛЮС».
.jpg)
Усі ці фірми, за даними слідства, могли бути підконтрольні групі. Проте їхню роль все одно складно визначити — у судових документах мало конкретики, а матеріали слідства закриті.
Обшуки: що виявили в квартирах
Наприкінці березня 2024 року поліція провела два масштабні обшуки в Івано-Франківську.
У квартирі Ігоря слідчі працювали з 8:23 до 13:27. Там вилучили сім захищених носіїв електронного підпису — фактично ключі доступу до реєстру. Знайшли печатки дев’яти компаній, серед них «ВЕСТ СЕРВІС» і «АВТОТРЕЙДІНГ ВОЛИНЬ». Документації було настільки багато, що її рахували аркушами — понад сімсот. Матеріали стосувалися діяльності п’ятнадцяти фірм.
Окрім цього, вилучили телефон Samsung Galaxy A31, ноутбук Lenovo, принтер HP LaserJet, роутер Tp-Link, вісім банківських карток і два диски CD-R. На дисках, за даними слідства, зберігалося програмне забезпечення з паролями та назвами компаній — зокрема, «ВЕСТ СЕРВІС, ANNA».
Другий обшук провели в іншій квартирі, де проживала одна з підозрюваних. Він тривав з 7:27 до 14:00. Там знайшли десятки готових документів: 33 акти технічного стану, 91 акт огляду, 149 договорів купівлі-продажу та 179 довіреностей.
Також вилучили печатки різних підприємств, три ноутбуки — Lenovo, Asus і eMachines — та три телефони, серед них iPhone 12 Pro Max. З техніки — принтер і роутер. І готівку — 46 010 гривень і 50 доларів. За версією слідства, усе це використовували у щоденній роботі схеми.
2 і 3 квітня 2024 року Івано-Франківський міський суд наклав арешт на всі вилучені речі — їх заборонено використовувати, продавати чи знищувати.
Судовий процес і гра на юрисдикцію
Обвинувальний акт надійшов до Івано-Франківського міського суду 29 вересня 2025 року. Підсудність визначили за місцем закінчення розслідування — Івано-Франківськ. Це передбачено КПК, особливо під час воєнного стану.
Але один з обвинувачених подав клопотання до Верховного Суду. Просив перенести справу до Франківського районного суду Львова. Аргумент: останній злочин нібито стався у Львові, а його власні дії — в селі Угринів Івано-Франківської області, яке не підпадає під юрисдикцію міського суду.
14 жовтня 2025 року Касаційний кримінальний суд відмовив. Судді пояснили: точне місце злочину встановити неможливо – операції були віддаленими, через інтернет. А підсудність за місцем розслідування — законна альтернатива. Питання про перенесення в межах одного апеляційного суду мала б вирішувати апеляція, а не касація.
Така спроба зміни юрисдикції могла мати дві мети. Перша – затягнути процес. Чим довше триває розгляд, тим ближче спливання строків давності. Друга — перенести справу до суду, де може бути лояльніший суддя чи менш прискіпливе ставлення до доказів.
Справа залишається в Івано-Франківську.
В останні місяці учасникам групи обрано запобіжні заходи, наприклад, одна з підозрюваних повинна прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора чи суду, не виїжджати з населеного пункту без дозволу, уникати спілкування з іншими підозрюваними та здати закордонний паспорт.
Судовий розгляд триває.
Нагадуємо, що згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою доти, доки її вину не буде доведено та встановлено обвинувальним вироком суду.
Схема несанкціонованого доступу до ЄДР ТЗ продемонструвала критичну вразливість державних реєстрів. Слідство встановило, що навіть акредитовані ключі можна клонувати, а підроблені документи — масово «легалізувати» завдяки автоматизованій обробці даних.
Втім, ключовий висновок — не лише в масштабі збитків чи кількості фігурантів. Докори системі очевидні: поки доступ до реєстру залежить від фізичних носіїв та формальної акредитації, подібні схеми можуть повторюватися.
До ухвалення вироку всі підозрювані залишаються невинуватими за принципом презумпції. Однак суспільство вже відчуло наслідки — втрату довіри до державного реєстру, яку відновити значно складніше, ніж зламати.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Куди йдуть гроші платників податків на Івано-Франківщині: перевірки та корупція
