«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

Фото: ілюстративне


Війна впливає на психологічний стан і дорослих, і дітей. Зокрема, діти — одна з найуразливіших та беззахисних категорій цивільного населення під час бойових дій. 

Саме тому з дітьми потрібно говорити про все. Війна — не виняток.

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як говорити з дітьми дошкільного віку про війну, не нашкодивши їм.

Так, психологиня пояснює, що до 5–6 років дитина має бути під наглядом дорослого — і бути керованою. 

«Це означає, що у разі небезпеки необхідно керувати його поведінкою за допомогою коротких команд та заохочень. 

Краще не залякувати дитину можливими пораненнями чи смертю, оскільки дитина спонтанно фантазуватиме про це і боятиметься», — каже фахівчиня. 

Водночас, продовжує експертка, якщо відбувається якась подія, що завдає травм, дитині потрібна втіха і тілесний контакт. А коли небезпека минула — якомога більше уваги та ласки (як у тварин — вилизування дитинчат).

Олена Коструб підкреслює, що дітям постійно потрібно пояснювати, що відбувається. 

«Старшим дітям 7–12 років можна пояснити небезпеку та правила поведінки. Але вони також потребують тілесного контакту з дорослим.

Описуючи можливу небезпеку, краще обійтися без подробиць та епітетів. Оперуйте логічними категоріями, щоб вмикалось мислення, а не фантазія.

Важливо, щоб діти знали правила поведінки та дотримувалися їх».

Проте, додає психологиня, є речі, які точно не варто говорити. Зокрема, за її словами,  не варто стимулювати дитячу фантазію та описувати можливі руйнування, травми та моторошні перспективи війни. 

«Найважчі психологічні травмування отримують діти, які бачать поранені або мертві понівечені тіла. Тому потрібно заплющувати їм очі, якщо є небезпека побачити це або почути стогін, крики тощо. 

Якщо все ж таки травмування сталося, критичні перші години та дні. Необхідно дати дитині розповісти, що вона побачила чи почула, спрямовуючи її запитаннями та дати можливість плакати, якщо необхідно.

Тримайте дитину за руки або обіймайте за плечі, гладьте та заспокоюйте, кажіть, що все вже закінчилося, «я з тобою», «все буде добре», «тепер ти в безпеці».

Крім того, каже Олена Коструб, з віком змінюються прояви психологічної травми від війни. Реакція дитини та підлітка на аналогічні речі відрізняється. 

«Підлітки, через специфіку вікової фази, що включає прагнення ризику, можуть порушувати правила і робити ризиковані вчинки.

Щоб хоч трохи захистити їх, необхідно залучити їхню енергію на допомогу слабшим або давати їм корисні доручення. Щоправда, і травмуючі дії у них проходять легше, ніж у дітей молодшого віку.

Хоча вони також потребують участі дорослих, але вже на більш ціннісному рівні (на рівні розуміння що правильно, справедливо, добре), що формує образ особистості, якою підліток може стати в майбутньому. Він також може розуміти, що таке «ворог», що таке «герой», що таке робити щось заради інших або суспільного блага».

Пам’ятайте, що дорослі можуть допомогти дітям впоратися з травмою війни — підсумувала психологиня.

«Насамперед — підтримкою та раціоналізацією того, що відбувається. Будьте поруч, обіймайте та підтримуйте свою дитину».

Що було раніше?
21 лютого президент росії володимир путін заявив про визнання росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей. Згодом він оголосив про введення регулярних російських військ на ці окуповані території для «підтримки миру».

24 лютого російський президент оголосив про початок «військової операції» проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій ліній кордону з росією та Білоруссю.

Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Перелік корисних чатботів, які допоможуть під час війни

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

07.10.2024
Тетяна Сорока

Про те, як змінилося життя після повномасштабного нападу окупантів у 2022 році, мету встановлення світового рекорду та ставлення до сучасних методів мобілізації, ветеран Степан Савчук поділився з журналісткою Фіртки.

746
04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

5212 5
28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

1695
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1718
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2851
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2493

Протягом місяця на різноманітних інтернет-ресурсах та соцмережах розкручується тема «гоніння на православних і заборона УПЦ». Почався цей галас відтоді як Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у росії.

426

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1634

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

2364

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

3105
07.10.2024

Макаронні вироби бувають різних форм та розмірів, і кожен з них ідеально підходить для конкретних типів страв.  

190
01.10.2024

Ягідництво на Прикарпатті, завдяки сприятливим особливостям регіону, набирає дуже серйозних обертів.  

738
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи дають поради про особливості харчування після операції.

918
04.10.2024

Від початку повномасштабного вторгнення Росії 1 123 релігійні громади перейшли з Української православної церкви московського патріархату до Православної церкви України.  

493
30.09.2024

Згромадження Сестер Пресвятої родини виникло у 911 році, засновницею є сестра Теклі Юзефів.  

680
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

16152
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

3035
08.10.2024

У програмі концерту — добре знайомі та незабутні пісні Володимира Івасюка, Мирослава Скорика, Богдана Весоловського, Кузьми Скрябіна, Ігоря Білозіра, Володимира Якимця, Ярослава Нудика, повідомили організатори.   

318
30.09.2024

Оксана Савчук заявила, що йдеться про постанову Центральної виборчої комісії України від 20 вересня щодо впорядкування та зміни виборчих дільниць.  

1155
27.09.2024

Пропозиції Асоціації міст України до проєкту Держбюджету-2025 підтримав Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 26 вересня 2024 року.  

1006 2
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

805