ЖИТТЯ В ЧАСІ ВІЙНИ. Тиждень другий…

Життя в часі війни – це думати по-новому, розмовляти по-новому, займатися справами з новими пріоритетами, це посвячувати час на інші справи, на які, можливо, в звичайний час і не зверталося великої уваги.

Життя в часі війни – це особливий час, який всі люди переживають по-різному: одні кажуть, що їх «не береться ніяка робота» і вони сидять по своїх домівках, стривожені і перелякані; інші кажуть, що вони би «гори перевертали» і таким чином, беруть участь у різних волонтерських акціях, заходах і хочуть допомогти державі, військовим захисникам тим способом, яким вміють і можуть.

Одні посвячують достатньо часу для молитви, інші визнають, що і молитися їм важко, що краще для них щось робити фізично, бути чимось зайнятими.

Як священник, я також поводжусь по-новому – більше часу для молитви і більше часу для розмов з людьми, більше часу для заспокоєння потребуючих і більше часу для приділення уваги людям, які в даний час потребують твоєї уваги, твого часу, твого погляду, твого слова, твоїх обіймів… і це є особлива ділянка, якій ми покликані посвячуватися.

І так хотілося на початку, щоб та жахлива диявольська війна закінчилася якнайшвидше і щоб майбутні історики писали, що ця московсько-українська війна 2022 року тривала один тиждень чи кілька днів, однак минає другий тиждень, а кінця краю не видно, це жахіття продовжується.


СУМНО І БОЛЯЧЕ

СУМНО, бо помирають військові і мирні люди, і їх дійсно багато.

Помирають військові росіяни, бо ж вони або ж з власної волі, ідеологічно спотворені і в цьому переконані, чи зі злочинного наказу їхнього керівництва, будучи підневільними рабами свого, так званого «демократичного» суспільства, прийшли загарбати нашу землю і вести кровопролитну війну. Їх вже понад 12 тисяч чоловік, померлих і смертельно ранених.

Помирають військові наші українські хлопці, чоловіки і жінки, які на своїй рідній, Богом даній землі, встали захищати нашу Батьківщину, залишивши своїх рідних, свої сім’ї і в зимово-весняному (лютий-березень) холоді, заради свобідного і щасливого майбутнього своїх рідних, часто віддають своє життя, помираючи від ворожої кулі.

Помирають мирні люди, мирне населення – діти, жінки, чоловіки, молоді і літні люди: це ті, які померли від бандитських обстрілів. Є багато людей, чиї будинки зруйновані через бомбардування і вони залишилися просто під відкритим небом.

Є люди, які не витримують цього тиску війни, цього стресу і помирають, такі особи не будуть залічені до жодної статистики, вони померли, бо просто не витримали…

читайте також: Як світові зірки підтримують Україну не лише словом, а й ділом 

БОЛЯЧЕ, бо ця кровопролитна і брехлива війна, проходить у 2022 році, у ХХІ столітті, в часі розвитку технологій і шаленого прогресу всього людства.

Боляче, бо брехню і зокрема брехню про цю жорстоку війну в Україні представляють як правду і багато людей цього світу, як впливових світових політиків, так і звичайних простих людей в це вірять або ж просто зі страху мовчать, не реагують і живуть «своєю правдою».

Боляче, бо є журналісти, які покликані говорити правду, а вони відверто брешуть на замовлення і так формують фальшиву думку слухачів і глядачів: вони з такою інтенсивністю обманюють, що і самі вже починають в це вірити. Обманюють і роблять це агресивно і без журналістської етики.

Боляче, бо є люди, які схвалюють війну, аргументують і оправдують її необхідність, закривають очі і неправдиво свідчать, що мирне населення не помирає. Про ці речі виходить багато відео сюжетів в Росії і це поширюється на світ. І тут згадуються моменти з об’явлення Богородиці у Фатімі у 1917 році, коли Діва Марія казала:

«Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та закінчення війни» (13.05.1917), а також просила молитися за навернення Росії, щоб її помилки не поширювалися по всьому світі.

Боляче, бо є люди-зрадники, які за «тридцять срібняків» зраджують загально-людські та християнські цінності, прикриваючись своєю агресивною поведінкою, декларуючи себе «істинно православними» чи просто заробляють копійку, ставлячи мітки для ворога-агресора. Це так звані формальні співпрацівники агресора, а відповідно і співвідповідальні.

Боляче, бо багато людей є байдужих: як в Україні з думкою аби «мене це минуло», «головне, щоб я і мої близькі не постраждали» і «треба то перечекати», так і за кордоном, думаючи що та війна «десь там далеко, в Україні», а насправді це є війна всієї Європи, всього правдиво християнського континенту, та й цілого людства загалом – війна-боротьба за правдиві європейські цінності – ці, які пов’язані з Божими і загальнолюдськими законами, такими як гідність людини, цінність людського життя від зачаття аж до природної смерті, недоторканість людського життя, повага і пошана до інших народів та їхніх земель.

Це боротьба проти диявола, ворога людини, це війна проти зла і проти впливу сил зла на цілий світ і на кожну людину зокрема. Християнин не може бути байдужим…

Це боротьба правди проти брехні, батьком якої є диявол і про це чітко читаємо в Євангелії і саме ці слова Ісуса Христа відображають внутрішню суть цієї війни, яка викликана гордістю, брехнею, насиллям, хитрістю і зневагою:

«Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі. Мені ж, що правду вам каже, ви не вірите. Хто з вас може довести гріх мені? То чого, коли я правду кажу, ви мені не вірите? 47 Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте, бо ви не від Бога» (Ів 8,44-47).  

Війна – це нові виклики для Церкви і для нас священників, семінаристів, монахів і монахинь, вірних і активних членів Церкви і для всіх християн.

Що ж я можу зробити для моєї землі в такий непростий час воєнного стану?

Це запитання, яке кожен українець і кожна українка повинні собі ставити, бо дуже часто ставлять питання навпаки: що мені дала наша держава?

Війна – це нагода для утвердження нашого народу у його самобутності, особливості, у рідній культурі і традиціях, це тест на любов до Батьківщини, тобто на патріотизм, це тест на національній ідеї, любові до своєї землі і своєї нації – українців; це тест на любов до рідної мови, хоча ми всі усвідомлюємо, що є частина наших українців російськомовні; це тест на культуру життя, поведінки, ставлення одні до одних, готовності згуртуватися і допомогти.

Саме війна показала, як велика частина наших людей піднялися, зорганізувалися і виявили готовність конкретно допомогти одні одним.

читайте також: Що корисно знати вимушеним українським переселенцям?


МОЛИТОВНЕ СТОЯННЯ

Ми у нашій парафії перейшли на новий графік богослужінь. Попри великопосні богослужіння, в нас триває щоденне молитовне стояння від 15 години до 20 години, і ця молитва включає читання Псалтиря, молитву на Вервиці, Божественну Літургія і Літургію напередосвячених дарів, Хресну Дорогу та інші молитовні практики.

Це головний і святий обов’язок духовенства, воїнів Христових, які покликані воювати духовним способом – посвячувати багато часу на молитву, молитися невтомно і організовувати різні нагоди для молитви для своїх вірних.

Також транслюємо всі ці молитви, богослужіння як і щоденне відео-звернення нашого Блаженнішого Святослава з нагоди війни через онлайн засоби (соціальні мережі та YouTube).

Саме молитва є підтримкою і розрадою для наших воїнів захисників та захисниць. Саме молитва є засобом заспокоєння та врівноваженого сприйняття реальності, в якій ми опинилися (в стані війни).

Всі, хто моляться – поручають Богові своїх рідних, близьких, свою державу і її провідників, свою Церкву та її провідників. Так як воїни мають святий обов’язок захищати свою землю від агресора, так і духовенство має святий обов’язок не втікати, а бути на передовій свого народу, своїх громад – супроводжувати у молитві своїх братів і сестер.


ПОХОРОНИ ВІЙСЬКОВИХ

Ще один виклик війни – це поминальні богослужіння та захоронення полеглих у війні.

За цей короткий час, за останній тиждень, я відправляв один похорон покійного воїна Валерія, полеглого в Одесі від ворожої кулі і якого ми захоронили на івано-франківському міському кладовищі на «Алеї Слави» та один парастас за покійного родича нашої парафіянки – воїна Сергія, який загинув у Чернігові від кулі ворожої і тіло якого важко забрати і ми збиралися на поминальну молитву без присутності тіла у нашому храмі.

Попри похоронні богослужіння, важливим елементом є духовна праця з родичами полеглих, які стали захисниками і віддали своє життя за спільне добро. Тут є біль втрати рідної людини, але тут є і радість, що наша земля має таких сміливих захисників, які йдуть воювати і помирають за те, що не бояться захищати незалежність і недоторканість нашої Батьківщини, виявляючи таким чином свою любов до цієї землі.

Тут пригадуються мені слова Ісуса Христа:

«Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів 15,13).

Ці люди віддали своє життя за Батьківщину і вони заслуговують на гідне і достойне поховання, і в цьому лежить велика відповідальність на керівниках держави всіх рівнів і на нас, священниках.

Дивно звичайно є чути, коли керівництво нашої держави просить країну агресора забрати своїх померлих військових, а вони цим нехтують і залишають тіла на полях бою.

Це, дорогі браття і сестри, ХХІ століття. Якщо ми, українці, хоронимо наших захисників зі священником, молитвою, то в країні агресора померлих стараються не помічати, їхню наявність заперечувати.

Боляче, бо ці померлі також люди, сотворені на образ і подобу Божу і мають безсмертну душу, за спасіння якої треба молитися.

читайте також: Медичний Центр святого Луки продовжує надавати безкоштовні послуги (ФОТО)


БУТИ «ГОЛОСОМ» ПРАВДИ ПРО ВІЙНУ У СВІТІ

Сьогоднішній світ наповнений незрозумілими і дивними речами, які, інколи, не підлягають раціональному поясненню. Тому християни, саме зараз у 2022 році, мають особливе покликання – бути «голосом правди» у пустелі сучасного самовпевненого і брехливого світу.

Цей голос можуть слухати або ж не слухати, чути або ж не чути, однак християни мають цей голос піднімати і не мовчати, ані на зло, ані на брехню, ані на злобу і ненависть, якими заполонюють наші загарбники вуха і серця слухачів, котрі нездатні аналізувати, читати, перевіряти інформацію.

Сьогодні, кожен християнин, де би він не проживав – чи в Україні чи в іншій країні світу, ким би він не був – чи українцем по крові чи іноземцем, який має якесь відношення до нашої держави, повинен бути «ГОЛОСОМ» у пустині сучасного світу.

Кожен має святий обов’язок виступити за правду і захищати її. Кожен має обов’язок захищати життя людини, від її зачаття і до природної смерті, кожен має захищати людське життя, як цінність, даровану нам від самого Господа, кожен має захищати правду, а вона є одна, а не як ми звикли казати «в своїй хаті своя правда».

Правда є Божа, одна і незмінна, і ніхто не може назвати себе християнином «істінним», якщо не захищає правду Божу, а толерує зло і гріх, ніхто не може назвати себе учнем Ісуса Христа і благословляти вбивство чи мовчати на вбивство, бо прийде час, коли кожен отримає заплату за свої вчинки, чи в цьому житті чи у вічності.

Сьогодні кожна здорово мисляча людина повинна підняти свій «голос» і сказати тим способом, яким може і тим людям, кого знає, що в Україні йде велика кровопролитна війна і на це християни не можуть мовчати.

Якщо наші українці, брати і сестри рідні по крові, розсіяні по цілому світі, то вони покликанні говорити на мовах тих країн, у яких живуть, що в Україні помирають українці і що на це світ ХХІ століття не може мовчати.

Бо мовчанка на зло і байдужість до біди нашого ближнього робить мене «формальним співпрацівником», а, отже, і співвідповідальним за вчинене зло. Будьте всі здорові, цінуйте життя, кожну людину і не мовчіть на зло. Помоліться за нас, українців, щоб ми чинили Божу волю у цьому житті…

З нами Бог, бо ми на своїй землі і хочемо жити мирно на своїй рідній, Богом благословенній  і багато страждальній землі… Дякую всім, хто за нас молиться і нам допомагає вистояти у цій боротьбі. Божого Вам благословення і після війни чекаю Вас в гості.

о. Йосафат Бойко, ВС

Священник з країни, в якій йде велика війна…


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Люди для України": онлайн платформа для оперативної допомоги ЗСУ

Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни?

Репортаж з оточеного Херсону: окупанти планують криваві провокації та зміну влади

ЖИТТЯ В ЧАСІ ВІЙНИ. Тиждень перший…

Дерматолог розповіла про вплив коронавірусу на стан шкіри 


Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

573
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1766 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1093 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

526
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6874 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11329 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

303

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1034

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1089

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1082
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

243
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1050
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

816
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

689
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2913
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4414
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18407
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

265
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

327
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

636
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

738