«Волонтерство стало антистресом під час війни», - франківчанка про досвід допомоги біженцями у Польщі

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну кожен свідомий громадянин почав боротися з окупантом на своєму фронті. До перемоги докладають зусиль усі – ЗСУ, медики, «інформаційні війська», волонтери та багато інших.

Фіртка поспілкувалася із франківчанкою Мар’яною Гнот, аби дізнатися про її досвід волонтерства у центрі допомоги біженця та особливості цієї роботи у Польщі.  


На які організації ти працювала та що входило у твої обов’язки?  


Я волонтерила спочатку зі своїм хлопцем в штабі "Варшавський фронт". Ця організація займалася гуманітарною та медичною допомогою для України. У перші тижні ми шукали помешкання для українців, які приїжджали у Польщу.

Потім я волонтерила в центрі "Arena Torwar". Там я реєструвала переселенців, пояснювала, як легалізуватися в Польщі. У "Arenie TORWAR" українці могли поїсти, пожити декілька днів, взяти медикаменти, одяг, продукти, поспілкуватися із психологом, отримати корм та все необхідне для домашніх улюбленців.

Кожен із волонтерів на своєму столику мав роздруковані флаєри із поясненням: як діти з України можуть навчатися в Польщі, як отримати допомогу від держави, номери телефонів юристів тощо. Також волонтери відповідали за логістику: були дні, коли збирали людей в автобус, аби відправити в інші міста Польщі, або ж в інші країни, Португалію чи Чехію.

Я відповідала за реєстрацію переселенців. За день могло бути понад 100 людей, але найбільше українців приїздило вночі, тому у цей період доби потрібно було залучати величезну кількість волонтерів.

Ще один центр, в якому я волонтерила разом із хлопцем - це Dworzec Centralny. Мій хлопець, якого звати Назар, допомагав людям отримувати безкоштовні квитки в касах у різні країни. "Купити" такий квиток означало підійти в касу із паспортом українця та отримати безплатний квиток. У такі центри набирали волонтерів, які знали і українську, і польську мови.

Тільки уявіть, що за один день на цей вокзал приїжджало двісті тисяч українців, які або очікували на рейси в інші країни, або пробували легалізуватися у Польщі. У цьому центрі я допомагала в дитячій кімнаті: спілкувалася із дітьми, дивилася за ними поки їхні батьки розв'язували питання із документами або транспортом.  Це був також дуже цікавий досвід, адже діти завжди розповідають веселі історії, із ними ніколи не нудно. 


З яких регіонів України переважно приїздили люди?


У такі центри приїжджають люди із різних регіонів. На моїх волонтерських змінах найбільше було із Київської області та Харківської.

Люди не могли стримати сльози, коли розповідали про те, як декілька діб добиралися до Польщі, як їхали в переповнених поїздах, у яких не вистачало свіжого повітря та місця.

Траплялися випадки, що люди навіть на стоячи спали, коли їхали у Польщу три доби, адже дороги в Україні були понищені й доводилося витрачати чимало часу, щоб доїхати в пункти призначення. 


Чи проводили вам тренінг, як спілкуватися з біженцями?


Чесно кажучи, не було як таких тренінгів, як спілкуватися із переселенцями, адже щодня приходили нові волонтери, і їх просто вводили в курс справи, як допомогти українцям. Єдине таке правило - не запитувати, звідки люди приїхали. Це може їх ранити...

З нами волонтерили також білоруси, які розповідали, що були випадки, коли після таких запитань в постраждалих від війни ставалися нервові зриви.


Що тобі найбільше запам'яталося за час волонтерства?


Це історія подружжя, яке вже разом 50 років. Вони три доби добиралися із Харкова до Варшави. Замучені, зі сльозами на очах розповідали про те, яке гарне місто Харків і як їм сумно, що доводиться їхати за тисячі кілометрів від свого дому.

Ця пара жила в центрі "Arena Torwar" тиждень, а тоді вони поїхали на автобусі в Португалію, де на них чекала дочка, з якою я спілкувалася весь цей час. Вона дуже переймалася, як батьки перенесуть таку дорогу, адже їм 75 та 73 роки. Але, на щастя, все вирішилося і подружжя в безпеці.

Я завжди пам'ятатиму, як попри втому та відчай, вони підійшли до мого столика, як Василь, так звали чоловіка, тримав за руку свою дружину, Ольгу, і заспокоював її. У той момент я думала, що наші люди – непереможні.


Чим годували вимушених переселенців у Польщі?


Кожного дня для них готували гарячі обіди: перше, друге та салати. Вони також мали можливість з'їсти йогурти, різні види печива, фруктові пюре, які дуже популярні в Польщі. Також мали можливість пити каву, чай, воду або соки.

Голодними люди точно не були, бо і ми, волонтери, також обідали або вечеряли в таких центрах. Усе було дуже смачно. 


Як ви вирішували конфліктні ситуації?


Коли я волонтерила, то не було майже жодних конфліктів. Усі люди, які приходили в центр, були дуже скромними та вдячними за будь-яку допомогу. Був тільки один випадок, коли в центр прийшла інтернаціональна сім'я. За правилами, ми повинні заселяти сюди тільки українців, але, звісно, ми хотіли допомогти усім, хто про це просить, а тому сказали, щоб уся родина їхала в інший центр, де їх зможуть прийняти.

Не знаю чому, але сім'ю це образило, тому вони продовжували впродовж 30 хвилин «намотувати кола» біля наших столиків реєстрації та вимагати, щоб вони ночували саме в "Areni Torwar".

Зрештою нам вдалося пояснити, що місця не вистачає, тому їм слід поїхати в інший центр. Зазвичай таких історій не багато. Ми розуміємо, що під час війни стрес у всіх, тому на такі суперечки не звертаємо увагу. Намагаємося вирішити конфлікт, як тільки він починає виникати. 


Що тобі найбільше сподобалось у твоїй роботі?


Волонтери, які за декілька днів ставали для тебе сім'єю. Переселенці, які розповідали історії, дякували за допомогу, обнімали. Це все дуже цінно у волонтерській роботі. Мені подобалося, що в таких центрах вирує життя, і люди стають хоч на мить впевненішими та щасливішими.

Вони вірять, очікують та творять зміни у своєму житті. Після того, як я поволонтерила в декількох центрах, до мене телефонували незнайомі люди із проханням знайти житло або просили поради, як правильно легалізуватися в Польщі, і я докладала зусиль, щоб їм допомогти.

Волонтерство для мене стало своєрідним антистресом під час війни, бо я усвідомила, що можу допомагати й змінити життя хоча б декількох людей на краще. 


Наостанок, порадь, як стати волонтером у Польщі.


Для цього варто підписатися на групи про життя в певному місті Польщі. Наприклад, я підписана на сторінку "Warsaw.here", у якій постійно розповідають про події у Варшаві, про зміни в законодавстві, які стосуються іноземців, публікують вакансії роботи та варіанти помешкання. І, звісно, саме на цій сторінці ви можете довідатися, де саме шукають волонтерів.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

“Важлива сильна мотивація до перемоги”, — психотерапевт Ірина Сафронова про те, як жити під час війни

План Маршала: чому відновлення економіки України буде економічним двигуном для Європи?

Репортаж з оточеного Херсону: окупанти планують криваві провокації та зміну влади

"На Лівому березі - спокійніше": історія дівчини з Прикарпаття про ситуацію у столиці

Тридцять кілометрів пішки з собакою та молодшим братом: як українці тікають від обстрілу своїх домівок

"Жили без комунікацій, їжу ділили по порціях": історія біженки з Київщини, яка транзитом на Прикарпатті


16.05.2022 Алла Павлуцька 8303
Коментарі ()

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.

2455
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

2003
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3063
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2290
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2206
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2410

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

333

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1239

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6164

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

719
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5621
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10247
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11042 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1482
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8161
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1073
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13380 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3236
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

375
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

791
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

656
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1090