Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».
Водночас поки Збройні сили України женуть окупантів, а немобілізовані готуються стати на захист країни, цивільним рекомендують відновлюватись та продовжувати жити звичним життям там, де це можливо.
Навчатись, ходити на роботу, виховувати дітей, займатись хатніми справами, гуляти, волонтерити та жертвувати (за можливості) кошти на українську армію, яка воює, щоб українці могли дозволити собі продовжувати жити.
Психологи та економісти наголошують, що кожна людина має своє місце у цій війні й повинна вести оборону насамперед на своєму рубежі.
Що таке «синдром вцілілого», як його розпізнати та як з ним упоратись — журналістка Фіртки розпитала у психологині Наталії Мирошніченко.
Так, психологиня пояснює, що синдром вцілілого — це сильне почуття провини, сорому і жалю, коли людині вдається зберегти собі життя. Також такі почуття можуть виникати, коли життя людини триває легше і простіше, ніж у близьких людей.
Страх, смуток, горе і почуття провини — це поширені почуття під час війни. Це нормальна реакція людини на трагічні події.
Також цілком нормально почуватися щасливим, якщо вдалося вижити після чергового обстрілу, навіть, якщо не всім це вдалося. Це природна реакція людини на удачу. Не варто себе за це картати.
Наталія Мирошніченко запевняє, що наразі немає жодного «достатньо». Сьогодні — це ілюзія.
«Абсолютно кожна людина працює на сто відсотків.
І навіть, якщо сьогодні всі ваші сили пішли на те, щоб просто бути гаразд і посміхатися — вже добре.
Зрештою, ви живі — це вже найбільше „достатньо“ яке може статися».
Психологиня підкреслює, що тим, хто відчуває сором перед іншими, важливо розуміти декілька ключових речей.
По-перше, ті, кому зараз гірше, хто переніс втрату, втратив житло, однозначно не потребують підживлення горя та примноження страждань.
А, по-друге, ті, хто загинув, захищаючи нас, робили це заради свободи.
«Полеглим бійцям України точно не хотілося б бачити, як люди продовжують страждати, перебуваючи у безпеці.
Тому, якщо вам, як і раніше, доступні прості радості життя або ви змогли організувати своє життя так, що у вас тепер це є, то скористайтеся цим. Обов'язково наповнюйте себе ресурсом.
Адже — тільки таким чином у вас будуть сили на підтримку та допомогу іншим.
Залишайтеся в позиції сильної і стійкої людини, тому що тільки зі стану сили та достатку ми можемо підтримувати тих, хто цього потребує.
А потребують сьогодні багато», — зауважує фахівчиня.
Більше читайте у матеріалі: «Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Війна: як пережити смерть рідних
«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?
«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни
Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії