Покоління сервантів (Легкі ностальгійні нотки)

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

І називався він не посудом, а – сервіз! При чому, сервізом його називали навіть тоді, коли справжнього сервізу там не було. У багатьох тодішніх помешканнях все, що складали у серванті, автоматично отримувало статус сервізу. Посуд з серванта старанно мили та пуцували до блиску перед святами, щоби знову туди гарно поскладати. Він призначався виключно на випадок важливих гостей чи подій.

Тих часів серванти нагадували щось середнє між складом та виставковою вітриною за скляними дверцятами. У менш заможних родинах там  тулилася велика риба з кількома малими рибками, а з іншого боку красувалися акуратно викладені за ростом слоники. Між ними можна було побачити кілька кришталевих салатниць та розеток, і з десяток теж кришталевих склянок для горілки та води. Якщо серед цього скарбу були склянки на ніжках або горнятка для кави, то вони вважалися ознакою розкоші, яку пощастило вистояти у чергах або придбати по блату. Іноді там ще могла лежати або стояти, то залежало від наявного місця, коробка цукерок, подарована до якоїсь оказії, яку довго не відкривали аж до наступної оказії.

Заможніші викладали у сервантах теж салатниці, розетки, склянки, але вже з «чеського» богемського кришталю, на яких неодмінно мали блищати крихітні фірмові етикетки, які вказували походження. За втрату цієї етикетки, наприклад, під час миття, можна було добре отримати по руках.

Парад дефіцитів продовжували срібні або мельхіорові виделки або ложки у спеціальних коробочках, які відкритими клали на ребро, приперши до дзеркала задньої стінки серванту. В іншому випадку така коробка закритою слугувала підставкою у центрі для найоб'ємнішого предмета. Бо у центрі могла стояти велика салатниця з кришталю, який у цих хащах з дефіцитів навіть намагався блистіти, або животата порцелянова супниця. З неї неодмінно мав стирчати теж порцеляновий черпак. 

Здебільшого на стінках тих сервізів возлежали античні герої та героїні, які гладили звірів або цілилися кудись з луків, а іноді не соромилися показати оголені перса і тягнули руки до золотої канви, якої на тих сервізах було щедро багато всюди. Ті самі малюнки повторювалися на салатницях, тортівницях чи тарілках.

читайте також: Кінематограф Китаю: від совка до глобального лідера

Якось на дні народженні іменинник, якому тоді виповнилося 6 років, з’ївши пляцок, почав апетитно облизувати такий таріль. На ньому вже не залишилося сліду від пляцка, а він продовжував лизати.

- Ти, що робиш? – спитала його мама.

- Цілую тьотю, - пояснив він.

Посуд з серванта - був фетишем, як страшенно бідних, так і немислимо багатих. Бідних, бо часами мусіли перед такими, як вони, показати, що вже не зовсім бідні. А страшенно багаті зберігали у сервантах ознаки тодішньої статусності. Приміром у сусідки тьоті Ліди жив сервіс на 12 персон, який налічував понад 100 предметів. І все це вона ухитрилася засунути у сервант, а між ним блищав чеський кришталь та столові прибори.

Серванти існували віддавна, але совок змінив їх роль. Якщо до совка у сервантах просто зберігали потрібний посуд, яким користувалися, то у совку сервант отримав роль домашньої музейної вітрини.

Трішки цінних ложечок, таці, склянки, а між ними, якщо не було книжкової шафи, фотографії рідних і тимчасово на найвиднішому місці вітальні стояли приперті  до посуду вітальні поштівки з Новим роком. Пам'ятаєте рожевих дідів морозів, які обіймали юних щокатих хлопчиків, що символізували Нові роки або танцювали зі Снігурками.

Тексти привітань з відкриток щоразу урочисто зачитувалися впродовж Різдвяних святкувань, як тільки приходили нові гості. Після них здебільшого починалися декламування дітьми новорічних та різдвяних віршиків. («Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.» - Ще не забули? За такий куплет можна було отримати навіть мегадефіцитну цукерку "Метеорит".)

До сервантів не віталося підходити дітям. Відкривати їх мали право навіть не всі дорослі. Поява якого-небудь криворукого члена родини поблизу серванту на тривалий час спричиняла занепокоєння сімейного масштабу. Якщо не дай Бог хтось з якихось причин брав щось з серванта у руки, то ту річ відразу старанно витирали та повертали назад.

Слід окремо повісти, що взяти щось з серванта страшенно хотілося. Бо для дітей все, що там лежало, несло у собі загадковий і навіть магічний зміст. Склянки чи горнятка з серванта не такими були на дотик, не так пахли. Вони так манили, що поки мама чи котрась з бабусь старанно їх мили, хотілося стояти поруч і зачудовано дивитися. Сам процес приносив насолоду. У сучасної дитини така ж ейфорія наступає хіба тоді, коли мама чи батько дають побавитися своїм айфоном.

читайте також: Я не знаю про що цей допис…

Коли я почав їздити за кордон, то перші рази щиро дивувало, як на пропозицію пригостити кавою, людина досягала з серванта горнятка і наливала у них. Може тому, що я гість, крутилося у моїй голові. Але до хати забігав малий і, щоби попити соку, теж брав горнятко з серванту.

Потім настала черга немислимих відкриттів. Виявилося, що у побут середньостатистичних американців і європейців не інстальована культура посуду з серванта. Звідти щодня беруть горня чи тарілку, коли потрібно. Але то ще не все. У середньостатистичних сім'ях і серванту, як такого немає. Точніше, сервант може бути, але виключно для того, щоби там зберігалися ужиткові речі, а не у ролі музейного прилавка.

Схожі на наші серванти можна побачити у заможних родинах, де вони, як ознаку статусності, зберігають колекційний посуд, пляшки з якимись немислимо дорогими винами та коньяками. І не завжди, бо для вин та інших спиртних напоїв у заможних є спеціальні приміщення чи бодай шафи, де регулюється температура.

Траплялося, що радянський сервант наповнювало кілька поколінь. В них ще у підперезаних гімнастерках порцелянові піонери розглядали античних героїнь на сервісах, а за всім цим, скрививши на бік дзьоби, меланхолійно спостерігали дерев’яні орли.

Кондові сучасні покої більше не обтяжені сервантами. Давайте не давати цьому оцінку. Інші часи – інші реалії. Дефіцитів більше не існує – були б гроші. А то означає, що відпала основна причина існування тих домашніх виставкових вітрин - потреба хвалитися «у мене є». А, коли щось є, то тим можна швидко похвалитися, виклавши фото у соцмережі.

Зрештою, все складніше уявити картину, коли після смерті батьків, де зі сварками, а де без сварок, діти та дорога родина ділять зібране у серванті й кожен несе додому на пам’ять якусь річ, щоби покласти у своєму серванті, як дорогу реліквію.

Тепер скло на сервантах здебільшого витирають старенькі батьки, роздумуючи, як там їх діти, які у месенджерах шлють вісточки з далеких і ближчих країв.

І поїхали вони точно не для того, щоби наповнити сервант. З часом слово сервант постане поруч з таким словами, як касета, бобіна, рахівниця. І будуть малюки нависати зі своїми «а чому», «а для чого», а батьки, розгублено посміхаючись, не зможуть пояснити дітям, для чого люди все життя скуповували різні предмети та розкладали їх у сервантах за склом лише для того, щоби всі бачили, що вони у них є.

Зрештою, а ви пробували логічно пояснити теперішнім дітям, що таке касети та для чого їх треба було крутити на олівці?


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги Фіртки:

Для неї, для нього і для малого

Коронавірус: проблеми, з якими ми зіштовхнулися у зв'язку з епідеміологічними вимогами та обмеженнями

Вартість Tesla дуже завищена


18.11.2021 Ущенко Олег 13023
Коментарі ()

17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2644
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

20503
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1792
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1284 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2302
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3934

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

535

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2053

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

743

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1347
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

416
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

940
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24439
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

681
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

634
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

780
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1673
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8122
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

599
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

816
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2103 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

771