Люди поволі звіріють?

Недавно у себе на сторінці у Фейсбуці кількома речення розповів, як в одній зі шкіл Івано-Франківська батько учня шостого класу після неприємного інциденту не опустився до дрібних розборок з дітьми, а навчив малих бути щедрими і великодушними.

Передісторія події, як для наших непокаянних часів, дуже банальна. Тато придбав синові планшет. Не найдорожчий, але і не найгірший. Але у хлопчика, який сидів з малим за партою і прийшов у шостий клас зі старим наплічником, не було і такого. Його чисто через дитячу заздрість заїло і він планшет під час чергової сварки між дітьми розбив.

Той хлопчина не злодій, не забіяка, навпаки, дуже замкнений і часто пропускає уроки. Він живе з мамою сам. Батько ніби існує, але він з антисоціальних. І тоді тато хлопчика, який залишився з розбитим планшетом, придбав малому новий. А малому, який розбив, придбав планшет і наплічник, бо він у нього був дуже старий.

Яким би не був складним сучасний світ, але добра у ньому теж не бракує. Інша справа, що добро або будь-що позитивне не завжди привертає великий інтерес серед широкої аудиторії. На відміну від негативної інформації, яка розбігається буквально на очах. Тому, на перший погляд, може здатися, що світ стає все гіршим і гіршим.

Якщо бути точним і чесним, то виглядає, що нинішній світ справді рухається у гірший бік. Але будемо надіятися, що не назавжди. Гарантом такої надії є той факт, що навіть у теперішньому, закоханому у негативізми, світі добро все одно не поодиноке.

Загалом, пост викликав позитивний інтерес. Здебільшого, люди ґратулювали вчинок батька і зичили йому всіх ніщаків. Але з’явилося кілька різко негативних безкомпромісних дописів. При чому один з дописувачів довго сперечався з автором у чаті, доводячи, що допомагати взагалі гріх. Мовляв, що би з людиною не трапилося, позитивне чи негативне – немає значення, - значить так вирішив Бог і ми не маємо права з Ним сперечатися.

Досить сумнівне твердження. Почнемо з того, що майже в усіх релігіях у тій чи іншій формі багато рекомендацій ділитися з тими, хто потребує. Більше того, якщо відштовхуватися, що карма розповсюджується аж на 7 майбутніх поколінь, то людина може нести покарання, навіть не відаючи за що. Але візаві виявився людиною, яку найточніше можна охарактеризувати словом фанатик. Вперто доводив, що допомога бідним – то спротив волі Творця, хоча так і не навів жодного прикладу, де саме написано, що допомагати заборонено.

Інша справа, що спершу богослови, а зараз психологи та аналітики, все частіше сперечаються, яка допомога є кращою – кілька рибин чи все-таки ефективніше дати людині вудку і навчити лапати рибу? Але то тема можливо однієї з наступних публікацій.

Інший дописувач доводив, що такі допомоги лише розбещують тих, кому допомагають, і навів приклад з особистого досвіду. Він з однодумцями допомагали вдові загиблого в АТО товариша. Старалися робити все: від ремонту у квартирі, до одягу дітям. Вдова тішилася, дякувала, завжди передавала список, що потрібно або просто вказувала суму, яка потрібна. А потім прийшла ковідна криза. Дрібні бізнеси у багатьох обнулилися, інші мусіли наскаку перезувалися, щоби вижити. Грошей стало у рази менше. Виявилося, що вдова тим часом пристрастилася до чарки. Не опустилася, але була помічена її активність у даному напрямку. І цей чоловік зі ще одним запропонували вдові працювати на їх фірмі. За що з його слів, були майже прокляті і моментально перетворилися на запеклих ворогів, які, тут він процитував вдову, допомагали лише для того, щоби піаритися. Хоча жодного разу не допомогли їй нічого під телевізійними камерами. Цей чоловік теж категорично проти того, що треба допомагати: «Як би ви не допомагали, все одно людині буде мало і в кінцевому результаті ти станеш ворогом номер один.».

Інша противниця допомоги заявила, що  такими речами має займатися держава, а якщо вона не опікується бідними значить таку державу треба валити, а чиновників гнати. Про валити державу – надто радикально, а от про чиновників згоден. От тільки пані забула прописну істину цивілізованого світу, що кожна людина, кожне приватне подвір’я, кожна квартира, навіть псяча будка чи дерево коло помешкання – то все і є держава. Совок навчив людей, що держава – то пихаті самозакохані чиновники, які часто, щоби підкреслити зверхність, демонстративно розмовляли чужою мовою і опиралися на репресивний апарат. Зрештою, держава у совку то і був набір репресивних інструментів, які ту державу тримали у купі. Такої держави боялися, її ненавиділи, старалися вкрасти, покепкувати, обгадити. Все це, позодягавши вишиванки, перенесли у відновлену державу Україна неілюстровані чиновники. То вони нав’язали образ держави–чужинця, у якій, щоби врятуватися, треба їхати кудись на заробітки, а, щоби вивчити дитину чи вилікуватися, треба добре підплатити привезеними з заробітків грішми.

Насправді держава то всі ми разом. Образ нормальної держави – то мурахівниця, де всі знають своє місце і виконують те, що вміють найкраще. Якість нашої держави залежить від нас. І цей чоловік, який придбав планшет не лише своєму синові, але і хлопчикові, чиї батьки не можуть йому таке придбати, довів дітям, що добро на світі існує, воно не бутафорне і не вигадане, що воно серед нас.

Звісно, що кожен з нас знає багато негативних прикладів. Досить заглянути у будь-який шкільний чат або чат якого-небудь УСББ, аби переконатися, що нам ще дуже і дуже довго треба вчитися розуміти один-одного.  Зрештою, а як мав поводитися батько? Прийти і влаштувати допити дитині? І так зрозуміло, чому це трапилося? Чи наробити криків перед кабінетом директора школи? Може мав сказати вчительці все, що про неї думає?

Найбільша користь від вчинку батька, що він показав дітям, що серед дорослих теж є мудрі люди. А добро існує не лише у казках. Все інше – прийдешнє. Коли автор був малим, то дуже любив філософствувати з ровесником своєї бабці, який жив через дорогу. Той дідо теж був не у захопленні від людей і якось на питання, а якими колись будуть люди, він відповів:

- Такими, як були колись. Стануть знову звірами.

- Ви брешете. – Сказав йому я.

- Та брешу-брешу, - погладив він мене по голові, - люди колись станут таким, якими вони схочуть бути.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги автора:

…щоби серед дітей не було боїв без правил

Зупиніть планету – я хочу поїсти цих сливок

У пошуках ідеального стейку. (Чи намахують нас у дорогих рестораціях?)

Першого вересня у нас починалося з Ролика


28.09.2021 Ущенко Олег 10094
Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

680
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1946 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1137 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

560
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6906 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11401 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

340

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1087

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1118

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1113
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

76
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

288
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1086
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

756
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2953
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4447
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18445
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

80
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

327
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

357
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

667