Люди поволі звіріють?

Недавно у себе на сторінці у Фейсбуці кількома речення розповів, як в одній зі шкіл Івано-Франківська батько учня шостого класу після неприємного інциденту не опустився до дрібних розборок з дітьми, а навчив малих бути щедрими і великодушними.

Передісторія події, як для наших непокаянних часів, дуже банальна. Тато придбав синові планшет. Не найдорожчий, але і не найгірший. Але у хлопчика, який сидів з малим за партою і прийшов у шостий клас зі старим наплічником, не було і такого. Його чисто через дитячу заздрість заїло і він планшет під час чергової сварки між дітьми розбив.

Той хлопчина не злодій, не забіяка, навпаки, дуже замкнений і часто пропускає уроки. Він живе з мамою сам. Батько ніби існує, але він з антисоціальних. І тоді тато хлопчика, який залишився з розбитим планшетом, придбав малому новий. А малому, який розбив, придбав планшет і наплічник, бо він у нього був дуже старий.

Яким би не був складним сучасний світ, але добра у ньому теж не бракує. Інша справа, що добро або будь-що позитивне не завжди привертає великий інтерес серед широкої аудиторії. На відміну від негативної інформації, яка розбігається буквально на очах. Тому, на перший погляд, може здатися, що світ стає все гіршим і гіршим.

Якщо бути точним і чесним, то виглядає, що нинішній світ справді рухається у гірший бік. Але будемо надіятися, що не назавжди. Гарантом такої надії є той факт, що навіть у теперішньому, закоханому у негативізми, світі добро все одно не поодиноке.

Загалом, пост викликав позитивний інтерес. Здебільшого, люди ґратулювали вчинок батька і зичили йому всіх ніщаків. Але з’явилося кілька різко негативних безкомпромісних дописів. При чому один з дописувачів довго сперечався з автором у чаті, доводячи, що допомагати взагалі гріх. Мовляв, що би з людиною не трапилося, позитивне чи негативне – немає значення, - значить так вирішив Бог і ми не маємо права з Ним сперечатися.

Досить сумнівне твердження. Почнемо з того, що майже в усіх релігіях у тій чи іншій формі багато рекомендацій ділитися з тими, хто потребує. Більше того, якщо відштовхуватися, що карма розповсюджується аж на 7 майбутніх поколінь, то людина може нести покарання, навіть не відаючи за що. Але візаві виявився людиною, яку найточніше можна охарактеризувати словом фанатик. Вперто доводив, що допомога бідним – то спротив волі Творця, хоча так і не навів жодного прикладу, де саме написано, що допомагати заборонено.

Інша справа, що спершу богослови, а зараз психологи та аналітики, все частіше сперечаються, яка допомога є кращою – кілька рибин чи все-таки ефективніше дати людині вудку і навчити лапати рибу? Але то тема можливо однієї з наступних публікацій.

Інший дописувач доводив, що такі допомоги лише розбещують тих, кому допомагають, і навів приклад з особистого досвіду. Він з однодумцями допомагали вдові загиблого в АТО товариша. Старалися робити все: від ремонту у квартирі, до одягу дітям. Вдова тішилася, дякувала, завжди передавала список, що потрібно або просто вказувала суму, яка потрібна. А потім прийшла ковідна криза. Дрібні бізнеси у багатьох обнулилися, інші мусіли наскаку перезувалися, щоби вижити. Грошей стало у рази менше. Виявилося, що вдова тим часом пристрастилася до чарки. Не опустилася, але була помічена її активність у даному напрямку. І цей чоловік зі ще одним запропонували вдові працювати на їх фірмі. За що з його слів, були майже прокляті і моментально перетворилися на запеклих ворогів, які, тут він процитував вдову, допомагали лише для того, щоби піаритися. Хоча жодного разу не допомогли їй нічого під телевізійними камерами. Цей чоловік теж категорично проти того, що треба допомагати: «Як би ви не допомагали, все одно людині буде мало і в кінцевому результаті ти станеш ворогом номер один.».

Інша противниця допомоги заявила, що  такими речами має займатися держава, а якщо вона не опікується бідними значить таку державу треба валити, а чиновників гнати. Про валити державу – надто радикально, а от про чиновників згоден. От тільки пані забула прописну істину цивілізованого світу, що кожна людина, кожне приватне подвір’я, кожна квартира, навіть псяча будка чи дерево коло помешкання – то все і є держава. Совок навчив людей, що держава – то пихаті самозакохані чиновники, які часто, щоби підкреслити зверхність, демонстративно розмовляли чужою мовою і опиралися на репресивний апарат. Зрештою, держава у совку то і був набір репресивних інструментів, які ту державу тримали у купі. Такої держави боялися, її ненавиділи, старалися вкрасти, покепкувати, обгадити. Все це, позодягавши вишиванки, перенесли у відновлену державу Україна неілюстровані чиновники. То вони нав’язали образ держави–чужинця, у якій, щоби врятуватися, треба їхати кудись на заробітки, а, щоби вивчити дитину чи вилікуватися, треба добре підплатити привезеними з заробітків грішми.

Насправді держава то всі ми разом. Образ нормальної держави – то мурахівниця, де всі знають своє місце і виконують те, що вміють найкраще. Якість нашої держави залежить від нас. І цей чоловік, який придбав планшет не лише своєму синові, але і хлопчикові, чиї батьки не можуть йому таке придбати, довів дітям, що добро на світі існує, воно не бутафорне і не вигадане, що воно серед нас.

Звісно, що кожен з нас знає багато негативних прикладів. Досить заглянути у будь-який шкільний чат або чат якого-небудь УСББ, аби переконатися, що нам ще дуже і дуже довго треба вчитися розуміти один-одного.  Зрештою, а як мав поводитися батько? Прийти і влаштувати допити дитині? І так зрозуміло, чому це трапилося? Чи наробити криків перед кабінетом директора школи? Може мав сказати вчительці все, що про неї думає?

Найбільша користь від вчинку батька, що він показав дітям, що серед дорослих теж є мудрі люди. А добро існує не лише у казках. Все інше – прийдешнє. Коли автор був малим, то дуже любив філософствувати з ровесником своєї бабці, який жив через дорогу. Той дідо теж був не у захопленні від людей і якось на питання, а якими колись будуть люди, він відповів:

- Такими, як були колись. Стануть знову звірами.

- Ви брешете. – Сказав йому я.

- Та брешу-брешу, - погладив він мене по голові, - люди колись станут таким, якими вони схочуть бути.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги автора:

…щоби серед дітей не було боїв без правил

Зупиніть планету – я хочу поїсти цих сливок

У пошуках ідеального стейку. (Чи намахують нас у дорогих рестораціях?)

Першого вересня у нас починалося з Ролика


28.09.2021 Ущенко Олег 11235
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1634
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

936
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1423
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2639 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3728
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3214 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

777

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

420

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

985
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5140
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10520 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8990
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7530
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

815
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1009
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1290
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15770
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

182
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1337
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1741
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1638