Першого вересня у нас починалося з Ролика

Зараз у то важко повірити, але до школи нам хотілося приблизно так само, як не хотілося прощатися з літом.

Ну з літом все зрозуміло. Губи ще не забули смак суниць. І тих, що з росою, які рвав, коли пасли під лісом корови бабусь, і тих суниць, які бабця розколочувала з цукром та сметаною і намащувала на байду, або врізала немислимо здоровенний штат хрумкого домашнього хліба з гігантськими дірками у м’якуші.

Ще не вивітрився запах грибів у сметані, чи смак слив’янки або япчинки з молодими барабольками.

Ще пахли розкладені на обрусі сушениці, якими на пару з бабцею опікувалися бджоли, оси, джмелі та інша крихітна літаюча живність, від якої бабця ті сушениці ревниво оберігала. Тут були і кільця яблук, і половинки великих грушок та слив, і грушки-дички.

Ще не забувся смак поцукрованого хліба з парним молоком.

Ну і, не будемо цього приховувати, але задниці, литки та стегна ще пам’ятали прути, батоги або кропиву за те, що без дозволу втікали на ріку або стави. У голові крутилися перші незрозумілі фрази від ровесниць, з якими вдавалося поцілуватися.

І крізь усе це нагромадження здебільшого дуже позитивних емоцій все одно тягнуло до школи. Аби бути до кінця чесним, то маю повісти, що вчитися зовсім не тягнуло. Від слова взагалі. Але дуже хотілося побачити однокласників і хлопців з двору. Всі з’їжджалися з мішками вражень і, зібравшись у різних схронах, які тоді модно називалися штабиками, кожен розв’язував свій мішок.

Школа, якщо говорити теперішніми термінами, була лише майданчиком для зустрічей. Іншого або кращого майданчика не було. Тому першого вересня туди сходилися всі. І ті, хто не пропускав жодного уроку, і ті, кого вилапувала по вокзалах міліція, привозила до школи і силою примушувала сісти за парту.

Першого вересня першокласників і учнів молодших класів можна було розпізнати за букетами та нарядно одягнутими коло них батьками. На шкільній лінійці вони завжди стояли напроти президії, бо їх вигляд відповідав типовій совковій уяві про школу. Поки-що чемні хлопчики у старанно випрасуваних костюмах і такі ж поки-що чемні дівчатка зі здоровенними бантами на головах. (Я половину свого дитинства задавався питанням, чи важко дівчатам ходити з цими здоровенними бантами, поки не попросив сусідку зав’язати бант у мене на голові. Вона похихикала, але зав’язала. Про мене, то ходити з бантом незручно.)

Нам, учням п’ятих, шостих, сьомих класів батьки теж давали букети. Силою примушували брати їх з собою. Але у багатьох учнів на ту пору були вже свої рахунки з певними вчителями. Тому до школи мало хто букети доносив. Особливим шиком вважалося зірвати з букета обгортку, зламати квітконоси, а, що лишилося засунути собі до кишені штанів і смішити однокласниць, піднявши лацкан блюзи, щоби похвалитися, де твій букет.

Тим часом передовики навчання у супроводі передовиць навчання виносили прапор школи. Біля мікрофону промовляли вчителі, директор, першокласник або першокласниця, партійні, комсомольські та піонерські боси і неодмінно якась чемна старшокласниця. Теж з передовиць навчання, якій не вистачило місця супроводжувати прапор.

А, ще на такі заходи неодмінно кликали бодай одного ветерана. Здебільшого, приходили російськомовні старші люди з великою кількістю різних орденів та медалей. Вони розповідали про війну і нагадували, як нам добре живеться у Країні Рад та кому мусимо за всі блага, які нас оточують, дякувати.

У нашій школі №13 був свій ветеран Андрій Прохорович Ролик, вчитель математики. Учасник параду перемоги у Москві. Чомусь так випадало, що першого вересня, після лінійки, він приходив у наш клас, як гість, і ще 45 хвилин розповідав про війну. Ролик був високим, повним і дуже яскраво посміхався своїм великим обличчям. Він виглядав прототипом щасливої радянської людини, яка прожила ідеологічно правильне життя, а зараз насолоджується заслуженою славою. Якщо у класі був програвач, то його виступи починалися з прослуховування «Я люблю тєбя жізнь» або «Журавлі» у виконанні Марка Бернеса. Але ми ще були замолоді, щоби усвідомити зміст тих пісень, тому, опустивши голови, просто чекали, коли вона закінчиться і Андрій Прохорович скаже: - Можете сісти.

Слухали ми його розповідь погано, бо мізки ще були завітрені анархією літа. Тому найсміливіші піднімали руки і вибігали за школу. Там збиралися, м’яко кажучи, альтернативна еліта і старшокласники, які супроти нас виглядали здоровенними вуйками. Вони могли пити вино або битися, але між собою. Нас не чіпали. Навпаки, давали поради. Зрештою, нас не дуже цікавили старшокласники. Треба було терміново похвалися, що ти вже навчився цілуватися, наприклад, «взасос» (тоді воно саме так називалося), що вмієш пускати кулка з диму, коли куриш, знаєш, як скласти гармошку на «біломорі» або продемонструвати власноруч зроблений самопал. Ну і стежити, щоби не пропалити від іскри з цигарки піонерський галстук.


01.09.2021 Ущенко Олег 10013
12.05.2022
Алла Павлуцька

Фіртка поспілкувалася із прикарпаткою Мар’яною Гнот, аби дізнатися про її досвід волонтерства у центрі допомоги біженця та особливості цієї роботи у Польщі.  

1405
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

2191 1
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

2881
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

3785
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

5378
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

4669 1

Війна стала поштовхом для пришвидшення трансформації в газорозподільній галузі. З початку бойових дій Прикарпаття прихистило близько 140 тисяч людей.  Вони тимчасово оселились в містах і селах Івано-Франківської області, тож стали споживачами газу. Тому перед АТ «Івано-Франківськгаз» постало завдання забезпечити стабільний розподіл газу більшій кількості споживачів. І газовики виявились готовими до такого технологічного виклику.

332

Становище в країні зараз дуже складне, тому Сергій Марченко, міністр фінансів України, прогнозує болючі заходи: різке підвищення податків та різке скорочення витрат.

192

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

4807

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

6694
21.05.2022

Фахівці з правильного харчування нерідко рекомендують у перший денний прийом їжі вживати каші, проте деякі з них можуть завдати більше шкоди організму, ніж користі.   

546 1
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

3324
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

5594
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

1482
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

2010 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

2749
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

4295
25.05.2022

До Європейського дня парків провели просвітницьку прогулянку для франківчан та гостей міста.

113
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

2680
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

4616
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

4656 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

6333 1