УВАГА! ВЧОРА МЕНЕ ЗБИЛА МАРШРУТКА

 

Все нормально – я живий. Навіть, лежачи на засніженому асфальті, встиг згадати анекдот: «На щастя вдарився головою, отже нічого серйозного собі не пошкодив». Чесно кажучи, не дуже й хотілось вставати. Але, як людина відповідальна, я мусив перевірити: 1. Чи не розбився телефон? – ні. 2. Чи не вилетів гаманець? – ні. 3. Чи ключі від хати на місці? – так. ОК. Чи всі органи функціонують – так. Чи щось болить? Болить спина, права рука, дупа (але це можливо геморой) – тобто все те, що боліло б, якби я просто послизнувся і впав на «свою, Богом дану мені землю».

Отже, поки небайдужі громадяни (шо вони, бля, роблять на сраній сихівській хуторівці о 18.45???) підходили несміливо, щоб глянути, чи чувак живий, чи ні, я думав, що це було? Пішохідний перехід, означений, освітлений. Водій легковушки (не знаю, чи крута, бо відрізняю машини тільки за кольором) в лівому ряді зупиняється, щоб мене пропустити. В правому жене маршрутка №40 і, бля, збиває мене за крок до тротуару. Я хотів би встояти як супермен, але лечу і думаю – ніхрінасобі: яких ще сигналів – означений, освітлений, справамашинастала – треба водієві громадського, маршрутного транспорту?
Карочє – я встаю. Підходить молодий симпатичний чоловік і питає, як питають в американських фільмах переїханих поїздом напополам чуваків: «З вами все добре (Are you O`K)?». Я не даю йому сатисфакції (Yes, I`m OK), кажу по-людськи: «Не знаю, може щось не в порядку, але я не відчуваю через шок». Моя відповідь збиває йому матрицю і він мовчки стоїть, очікуючи, як буде розвиватись ситуація.
І тут нарешті виходить водій. Я спочатку аж злякався – невисоке, трохи сивувате створіння (десь мій ровесник, або зважаючи на шкідливу професію – молодший): обличчя сіре, плечі коло вух, на яких безпорадно баламкаються кволі рученята. І дивиться на мене, як на (прости Господи) Воскреслого. Я аж злякався: зомбі, думаю, або в останній стадії алкогольного сп`яніння. Але воно, ось це (майже убівєц праклятий) вішається кволими рученятами мені на шию і заїкаючись лепече: «Брат, ти живий!». «Поїхали зі мнов, там всьо порішаєм». В якийсь момент мені навіть захотілось його обійняти і поцілувати в чоло. Але слово «брат» мене зупинило. Я тверезо подумав – якийятобісукабидлобрат.
А потім я зробив щось нелюдське, негуманне – я звернувся до нього на «ви» і досить м`яким, як на ситуацію голосом – «Ви що, хочете закінчити життя у тюрмі?». Так, це було жорстоко з мого боку, він до цього не був готовий: рученята обвисли, погляд потупився, уста ображено стиснулись у мовчанці. Незручну ситуацію спробувала вирішити старша пані, яка якраз підійшла зі своїм ще старшим чоловіком: «Візьміть його телефон». «Нахріна мені телефон цього придурка – досить різкувато і, здається, образливо для пані відповів я – що я його буду вітати з днем народження кожного року?».
Ясно, що після цього зі мною не було, про що говорити. Пан і пані мовчки відійшли за своїм маршрутом, молодий чоловік переконався, що зі мною «все ОК», і теж пішов. Самотній, покинутий, принижений водій понуро повернувся до своєї маршрутки і включив двигун. А я теж пішов спокійно до трамвайної зупинки.
Маршрутка № 40 проминала мене повільно і урочисто, як жалобний кондукт. Пасажири дивилися на жертву ДТП, як мені здавалося, трохи зі співчуттям, а трохи з осудом. Я теж подумав: от, чувак, ти преш, ніби нічого не сталося, а ти ж мало не поліг щойно під колесами (ні, не під градами терористично-російських збройних формувань, не від вибухового пристрою ІДІЛ) простого галицького рагуля, який не дивиться на дорогу, бо – або рахує гривни, або триндить з молодицями, або говорить по телефону, або…..
Та, на щастя, в мені все ще живе той огидний, ненависний багатьом Павлів. «Ну і що, - каже він зі своєю пацаватою ухмилкою - на пішохідному переході у Львові загинув великий поет Римарук, бо повільно йшов. А у Києві загинув на веловипеді великий перекладач Перепадя, бо зашвидко їхав. Ну і що? А ти хто? Кожного дня в цій вашій святійбля Україні гинуть десятки пішоходів. І що? Іди, блін, додому і дякуй Богові, і не тринди. Живий? – Живий. Ну і всьо.
Будь я німцем чи шведом, так би і зробив. Але ж це прокляте словянство каже: йди чувак випий за те, що живий. Іду, п`ю, не сам, багато. А потім невідомо як долажу додому, кладу черевики на стіл, шкарпетки в мікрохвильову, течку з документами в шафу для одягу… і засинаю.
А вранці (ну, дуже рано) прокидаюся і думаю: знаєш, чувак, краще б ти вчора поліг під тією засраною маршруткою № 40.
PS Не дзвоніть і не пишіть, не питайте, чи зі мною все ОК. Так, я живий.
PS1 Не дзвоніть і втішайте, що буває і що не всі в цій країні придурки. Не переконаєте – для мене це країна придурків.
PS2 Не пишіть і не дзвоніть, щоб порадити взяти з водія бабла. Його засрані 300-500 гривень не дадуть мені можливості звалити з цієї країни. А все решта не має значення.
І ВЗАГАЛІ – СПРИЙМАЙТЕ ЦЕЙ ДОПИС, ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ ТВІР МАЛОЇ ФОРМИ


26.01.2017 Володими Павлів 1698 1
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

278
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

930
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2315
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

844
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1060
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2066

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

814

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1348 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1587

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1711
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

233
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

441
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

757
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

473
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

416
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

620
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1138
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

95
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

209
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

351
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

747
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

690