Про Мукачево і тероризм... чи бандитизм

 

 

У звязку з інцидентом у Мукачевому:

1. Зрозуміло, що почалися вибори. І крові буде багато.

2. Зрозуміло, що режим Путіна по максимуму включає механізми внутрішньої дестабілізації України.

3. І найнеістотніше, що зрозуміло – бізнесмен "Х", спонсоруючи організацію "Y" в силу своєї глибокої привязаності до російських газу та нафти не міг не послати своїх нукерів з гранатометами, скажімо так, вибивати якісь там борги зякихось там мукачівських братів-бандитів. Могли з хмельницьких чи луцьких. Не в тім проблема. Важлива картінка.

Це так, для жарту.

Хоча всі, крім кількох вбитих і України, – в прикупі.

А, якщо серйозно, то рекомендую розібратися, що таке тероризм. Дуже актуально. Бо зараз кинуться коментувати, навіть не розуміючи що. Цей інцидент не кінець історії, а її початок. Чи продовження, якщо пригадати історії з Укрнафтою. Тут знову смердить газом та нафтою. Російськими, звісно. Хоча бандюки свої. Тому маємо нарешті визначитися, чи ми і далі толеруватимемо солянку справжніх добровольчих батальйонів та патріотичних організацій і перефарбованої гопоти та приватних армій оскаженілих бізнесюків. І при тому не впасти у доморощений авторитаризм, коли держава розчавить все живе.

А для тих, хто хоче визначитися з дефініціями пропоную цілий плік текстів на цю тему.

Найцікавішим є те, що тероризм виникає саме в ліберальних чи ослаблених суспільствах, як от у Франції чи в Україні.

Про це, як на мене, цікаві судження Максиміліана Стрміски:

"Події минулих десятиріч переконливо показали, що демократичні політичні системи не імунні щодо субверзивного політичного тероризму. З'явились погляди, що саме у цих системах сучасний політичний тероризм знайшов найвигідніше середовище для свого розвитку. Таке становище було зазвичай засноване на припущенні, що експансія терористичних практик була і є можливою передусім завдяки недостатній репресивній потужності сучасних демократичних режимів. Камінь спотикання такої арґументації лежить у надмірному спрощенні усієї проблеми, від якого прямою дорогою можна потрапити до рафінованої непрямої реабілітації авторитарних режимів. З іншого боку, потрібно припустити, що таке становище має усталене раціональне ядро. Приблизне визначення можливих репресивних реакцій теж, без сумніву, важливий момент калькуляції потенційних прибутків та втрат зі сторони підбурювачів терористичних кампаній, і зовсім не єдиний момент. Експансію тероризму все ж не можна пояснювати лише непрямо, на основі того, що він просто не був вчасно рішуче подавлений. У зв'язку з цим неможливо далі за своїм методом ставити клопіткі запитання. Передусім можна запитувати, чи у сучасних ліберально-демократичних системах не знаходить "сприятливе середовище" інтеракція саме такого виду, яку потребує для свого оптимального функціонування політичний тероризм, чи хоча б деякі його типи. Це момент, який дослідження тероризму не може проминути: лише констатація факту наявности угрупувань, охочих схилитись до випадкового чи систематичного тероризму, а водночас констатація дійсности, що ці угрупування не були вчасно знищені, сама по собі не може служити засобом для пояснення, чому тероризм, у даному випадку, почав – чи навпаки не почав – більш чи менш "успішно" функціонувати.

Якщо ми залишимось у звичайній площині, то у зв'язку з цим вигідно звернути увагу на деякі основні риси політичного тероризму, притаманні, в принципі, усім його типам. Тероризм – принципово неконвенційний метод боротьби, який може – особливо на ранніх стадіях свого розвитку – знайти найліпше застосування там, де екстремальне насилля "на порядку денному" не стоїть. Неконвенційність тероризму не означає лише неповагу до даних правил і звичаїв, що побутують в певній соціально-політичній системі використання насилля і погрози насиллям. Логіка тероризму включає момент неповаги до жодних конвенцій; і у цьому, певним чином, полягає його дієвість. Важлива не так грубість терористичних нападів сама по собі, як те, що конкретні терористичні акти одночасно пов'язані з евокованням попередніх можливих і правдоподібних з боку потенційних жертв непередбачених і неконтрольованих жорстокостей, що будуть наступати, екстремального насилля, не обмеженого жодною складовою частиною конвенції. Навіть якщо це може виглядати парадоксально, у ліберально-демократичному суспільстві з низькою мірою толерантности щодо насилля тероризм саме тому може бути для певних угрупувань винятково дієвим неконвенційним засобом для досягнення політичної мети."

 

Далі тут


11.07.2015 Тарас Возняк 2897 4
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

687
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2910
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1719
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2949
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2115
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2133

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

418

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

796

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

904

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2196
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5832
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29559
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11456 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1208
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1443
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23685
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1909
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43810 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

404
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1152
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1462
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2446