Коли спостерігається більша паніка: сьогодні чи у 2014 році — думка експертів

На тлі повідомлень про можливе російське вторгнення настрої серед українців неоднозначні. 

Фіртка поцікавилась думками політологів-міжнародників Миколи Волківського та Артема Олійника стосовно настроїв українців сьогодні та у 2014 році.

Так, Микола Волківський каже, що українцям важливо пам’ятати, що сьогодні – не початок 2014 року, наша влада проукраїнська, а за спиною стоять партнери з усього світу. Збройні сили України, територіальна оборона, ефективне західне оборонне озброєння, власні розробки та висока готовність співгромадян до опору щоразу більше переконують Москву відмовитися від реалізації агресивних планів.

Водночас, за словами фахівця, немає суттєвої різниці між 2014 і 2022 роками у вимірі ризиків. Так, Російська Федерація увесь цей час залишається для нас противником, тому загроза нікуди й не зникала.

«Але, як на мене, не можна сказати, що серед українців шириться паніка. Як бачимо, стабільність зберігається: немає соціальних рухів, виступів, посиленої міграції. Навпаки — зараз триває підготовка всіх громадян до непередбачуваних дій російської влади.

Також помічаю, що українці навчилися протистояти інформаційним атакам з боку Кремля та не вестись на маніпуляції та неправдиву інформацію», — додав Микола Волківський.

Політолог Артем Олійник зазначає, що у сучасних реаліях для українців важливо чути офіційну позицію української влади та не піддаватися на провокації агентур.

«Слова Президента чи Голови Уряду мають мати для нас більше значення, ніж чергова «сенсація» в іноземній газеті. Ми живемо тут і зараз, у влади є плани як діяти та політична воля, аби чинити опір.

Тож єдиним шансом для росіян залишається сіяти паніку серед українського суспільства та використовувати цю хвилю хаосу у своїх інтересах. У наших силах – не дати їм це зробити».

Та, пояснює політолог, чинна українська влада нерідко програє у комунікаціях. Це проявляється і в коментуванні новин, з якими українці встигають першими ознайомитися, і суперечливими заявами.

«Наприклад, коли спочатку кажуть, що все під контролем, а іноземному виданню заявляють про загрозу на Сході України. Очевидно, що це негативно впливає на всіх українців, сіє у соціумі сумніви та страх.

Тому-то потрібна одна чітка комунікаційна стратегія, спільна позиція та однорідність меседжів. Це пряма необхідність часу та масштабів виклику, щоб всі посадовці та політики стояли на своєму: були готовими воювати та перемагати».

Також, підкреслює політолог, українцям варто менше зважати на «сенсації». На жаль, навіть поважні західні ЗМІ сьогодні опускаються до рівня «жовтої преси», а боротьба російських і західних спецслужб виливається у такі неспокійні заяви та дії.

«Росія була нашим ворогом, вона ним і лишиться. Ми як воювали з росіянами, так і продовжимо, тож щодня очікувати на військову атаку Російської Федерації не потрібно — вона це вже зробила. І зупинила її не стільки консолідована західна позиція, скільки консолідовані дії українського народу», — підсумував Артем Олійник.

Більше читайте у матеріалі: «Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи.


Нагадаємо, у парламенті провели нараду через загрозу нового російського вторгнення під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова.

Крім цього, з 14 по 19 лютого особовий склад поліції переведений на посилений режим несення служби. Зокрема, збільшать кількість патрулів, які забезпечуватимуть публічну безпеку та порядок на вулицях та розгорнуть додаткові ситуаційні центри для цілодобового моніторингу оперативної обстановки в країні.

До слова,  Фіртка зібрала поради, як не піддаватись емоціям через загрозу російського вторгнення.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

День єднання, а не нападу. Зеленський запровадив 16 лютого нове свято


Коментарі ()

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

306
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

854
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6137
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1581
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1900
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3034 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

170

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

687

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

790

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1359
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

387
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1540
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1425
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3472
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3523
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7105
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1134
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

341
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

211
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

439
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

641
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

708