«Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи

Влада закликає українців не піддаватися на дезінформацію, зберігати спокій та переконує, що жодних причин для паніки немає.

Так, 12 лютого Президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона аналізує інформацію розвідки стосовно загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну найближчим часом. Водночас головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та Міністр оборони Олексій Резніков запевнили, що українська армія готова дати відсіч ворогу у разі наступу.

«Наразі інформаційний простір наповнений схожими повідомленнями про війну з Росією, про те, що вторгнення може початися просто завтра. А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність вже вісім років? Хіба вторгнення розпочалося не у 2014 році? Хіба загроза війни з'явилася лише зараз?

Ці ризики існують не один день — і сьогодні вони не збільшились, зріс лише ажіотаж навколо них. Зараз не час панікувати, нагнітати ситуацію, скуповувати гречку та сірники», — стверджує Зеленський.

Проте, на тлі повідомлень про можливе російське вторгнення настрої серед українців неоднозначні.

З огляду на тривожні часи, журналістка Фіртки вирішила з’ясувати, які настрої домінують серед українців, чи присутня паніка перед загрозою наступу Росії та як зменшити рівень тривоги, інформаційного тиску та страху.


Чи вірять українці у можливий наступ з боку Росії?


Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова з 28 по 31 січня 2022 року, 44,9% українців сприймають накопичення російських військ на кордоні з Україною як реальну загрозу вторгнення на територію України взимку-навесні 2022 року.

Аналогічно — 44,9% респондентів відповідають, що готові долучитися до захисту країни у будь-який спосіб, зокрема готові захищати Україну зі зброєю в руках.

Крім того, 55,6% респондентів вважають, що влада докладає недостатньо зусиль для запобігання повномасштабному російському вторгненню. Заразом 55,7% опитаних українців стверджують, що в разі повномасштабного російського вторгнення Володимир Зеленський не здатний ефективно спрацювати як Верховний Головнокомандувач та організувати оборону країни.

Заразом, відповіді на запитання: «Як на вас впливають звернення Зеленського із закликами не панікувати?» розподілились наступним чином: 21,5% респондентів ці звернення заспокоюють; 10,6% опитаних  навпаки, лякають; а більшість — 62,0% — не звертають на них уваги.


Коли спостерігається більша паніка: сьогодні чи у 2014 році?


Політолог-міжнародник Микола Волківський каже, що українцям важливо пам’ятати, що сьогодні – не початок 2014 року, наша влада проукраїнська, а за спиною стоять партнери з усього світу. Збройні сили України, територіальна оборона, ефективне західне оборонне озброєння, власні розробки та висока готовність співгромадян до опору щоразу більше переконують Москву відмовитися від реалізації агресивних планів.

Водночас, за словами фахівця, немає суттєвої різниці між 2014 і 2022 роками у вимірі ризиків. Так, Російська Федерація увесь цей час залишається для нас противником, тому загроза нікуди й не зникала.

«Але, як на мене, не можна сказати, що серед українців шириться паніка. Як бачимо, стабільність зберігається: немає соціальних рухів, виступів, посиленої міграції. Навпаки — зараз триває підготовка всіх громадян до непередбачуваних дій російської влади.

Також помічаю, що українці навчилися протистояти інформаційним атакам з боку Кремля та не вестись на маніпуляції та неправдиву інформацію», — додав Микола Волківський.

Політолог Артем Олійник зазначає, що у сучасних реаліях для українців важливо чути офіційну позицію української влади та не піддаватися на провокації агентур.

«Слова Президента чи Голови Уряду мають мати для нас більше значення, ніж чергова «сенсація» в іноземній газеті. Ми живемо тут і зараз, у влади є плани як діяти та політична воля, аби чинити опір.

Тож єдиним шансом для росіян залишається сіяти паніку серед українського суспільства та використовувати цю хвилю хаосу у своїх інтересах. У наших силах – не дати їм це зробити».

Та, пояснює політолог, чинна українська влада нерідко програє у комунікаціях. Це проявляється і в коментуванні новин, з якими українці встигають першими ознайомитися, і суперечливими заявами.

«Наприклад, коли спочатку кажуть, що все під контролем, а іноземному виданню заявляють про загрозу на Сході України. Очевидно, що це негативно впливає на всіх українців, сіє у соціумі сумніви та страх.

Тому-то потрібна одна чітка комунікаційна стратегія, спільна позиція та однорідність меседжів. Це пряма необхідність часу та масштабів виклику, щоб всі посадовці та політики стояли на своєму: були готовими воювати та перемагати».

Також, підкреслює політолог, українцям варто менше зважати на «сенсації». На жаль, навіть поважні західні ЗМІ сьогодні опускаються до рівня «жовтої преси», а боротьба російських і західних спецслужб виливається у такі неспокійні заяви та дії.

«Росія була нашим ворогом, вона ним і лишиться. Ми як воювали з росіянами, так і продовжимо, тож щодня очікувати на військову атаку Російської Федерації не потрібно — вона це вже зробила. І зупинила її не стільки консолідована західна позиція, скільки консолідовані дії українського народу», — підсумував Артем Олійник.


Як мінімізувати неспокій серед українського суспільства?


Конфліктолог, експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко пояснює, що паніка, як правило, поширюється лише серед певного суспільного прошарку. Зазвичай — у тих, хто ніколи не цікавився політикою, і раптом взнає, що Путін зосередив війська навколо країни.

«Тому, щоб політика не створювала панічних настроїв — цікавтесь нею. Як у відомій фразі: «Якщо ти не цікавишся політикою, то вона цікавиться тобою». Якщо паніка вже з’явилась, то виробіть план, що ви робитимете у разі настання події, яка вас лякає. Запишіть цей план, бо в голові він сполохує більше.

Якщо страх далі залишиться, то складіть тривожну сумку, відвідайте курси самооборони або надання першої домедичної допомоги, прочитайте інструкції, як діяти цивільним громадянам в разі бойових дій, запишіться в тероборону, домовтесь з рідними, що робитимете і де зустрічатиметесь в разі відключення мобільного зв’язку.

Власне, головне не те, що ви робитимете, а те, що ви докладатиме якихось зусиль, а не просто житимете зі страхом».

За словами Петренка, важливо проговорювати свої страхи з кимось. Не важливо з ким. Головне — озвучити чи написати їх, адже неозвучене лякає куди більше.

«І не грає великої ролі, якою буде відповідь, бо ви вже не так боятиметесь того аморфного та незрозумілого, що у вашій голові».

Водночас, експерт переконує, що будь-який страх «лікується» шляхом його раціоналізації.

«Тобто, якщо вас щось лякає, то розберіться в проблемі. Почитайте офіційні новини та думки фахових експертів. Якщо говорити конкретно щодо страху нападу Росії, то треба розуміти, що вона вже напала й вісім років ми живемо в аналогічних загрозах. Те, що відбувається зараз — це інформаційна війна.

Далі — сучасна війна передбачає, що окупаційні війська заходять на території, де в них є хоч якась підтримка. Це точно не стосується Івано-Франківська. Як і переважної більшості територій, що контролюються Україною.

Тому, перед тим як російські танки з’являться на вашій вулиці, вони мають з’явитись у вашому серці. Немає любові до Росії — немає танків на вулицях». 


Чи готується Івано-Франківськ до ймовірного вторгнення Росії?


На оперативних нарадах у міськвиконкомі Івано-Франківський міський очільник Руслан Марцінків неодноразово підіймав тему можливого вторгнення Росії. Зокрема, він доручив керівництву Управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційно-оборонної роботи та діяльності правоохоронних органів Івано-Франківської міської ради поінформувати про наявні споруди цивільного захисту та найпростіші укриття мешканців Івано-Франківська.

Міський голова також дав завдання – розробити та поширити серед усіх домогосподарств пам’ятку для населення на випадок початку воєнних дій, де були б вказані адреси наявних в Івано-Франківську бомбосховищ та укриттів, перелік речей, які повинні зберігатись у так званому «тривожному наплічнику», а також порядок дій громадян в разі виникнення бойових дій, припинення електропостачання та зв’язку.

Відтак, як повідомив Марцінків під час свого відеовключення у Facebook 21 січня, таку пам’ятку в Івано-Франківську вже розробили й починають поширювати серед населення.

«Ми зараз почали роздавати такі відповідні пам’ятки, де є бомбосховища, як себе поводити в разі загострення, адреси військкомату, територіальної оборони. Також у цій пам’ятці телефони рятувальних та аварійних служб, як себе поводити щодо інформаційних загроз, наповнення "тривожної валізи" тощо», — зазначив міський очільник. 

Проте, чимало іванофранківців діляться, що жодних пам’яток наразі не отримали.

Крім цього, в Івано-Франківську створили інтерактивну карту захисних споруд цивільного захисту. На карті, яку розміщено за посиланням, позначені понад дві з половиною сотні різних видів споруд, як-от: захисні споруди цивільного захисту, сховища та протирадіаційні укриття, найпростіші укриття у закладах освіти та найпростіші укриття у житловому фонді з вказанням адрес таких споруд.

Водночас у кожному районі Івано-Франківської області, та і в обласному центрі, створили управління бригади та сім окремих батальйонів територіальної оборони. Зауважимо, що бригада та окремі батальйони територіальної оборони як кадровані частини на Прикарпатті функціонують не перший рік.

Проте, зі вступом у дію Закону «Про основи національного спротиву» чисельність кадрів таких частин суттєво збільшилася. Так, у 2021 році їхня чисельність складала двадцять військовослужбовців. Наразі – близько 400 військовослужбовців.

Головним завданням, яке стоїть сьогодні перед підрозділами територіальної оборони є підтримання порядку в разі введення режиму воєнного стану, оголошення воєнного часу.

«Першочергово — слідкування за правопорядком на території області. Тобто для того, як раз, є війська територіальної оборони, щоб звільнити від невластивих функцій бойові підрозділи. Тобто бойові підрозділи мають бути на передовій, але для того, щоб вони туди виходили, щоб їм поставлялися звідси запаси, ресурси.

Тут має підтримуватись порядок. Тут не повинно бути ніяких диверсій, тут повинне бути стале економічне і суспільне життя», — наголошує начальник сектору мобілізаційної та оборонної роботи, полковник Роман Боднар.


Замість висновку


У мережі кожного дня з’являється чимало різної інформації про можливе російське вторгнення, але стовідсоткових даних про напад наразі немає. Декілька місяців потужної інформаційної хвилі про можливість повномасштабної війни з боку Російської Федерації посилили напругу в суспільстві.

Як пояснюють психологи, тривожність та страх виснажують людину не менше, ніж реальна війна, а тому закликають усіх зберігати спокій. Очевидно, що паніка та страх серед українців грають лише на руку Кремля.

«Уся ця інформація тільки провокує страх — і не допомагає нам. Повномасштабний напад може статися у будь-який день. Найкращий друг для наших ворогів — паніка у нашій країні», — підкреслив Володимир Зеленський.

Справді, передбачати майбутнє неможливо. Проте, всі ми знаємо, що український народ у будь-якому випадку продовжуватиме чинити спротив та захищати рідну землю.  


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Понад 60% мешканців західних регіонів готові чинити опір Росії: 39,7% – зі зброєю в руках

Майже 40% мешканців західних регіонів вірять, що існує реальна загроза нападу Росії

Бліцопитування: чи вірять франківці у можливий напад Росії на Україну


Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

574
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1769 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1093 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

526
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6874 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11329 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

303

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1034

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1089

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1082
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

243
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1050
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

817
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

690
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2914
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4414
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18408
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

266
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

328
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

637
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

739