«Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи

Влада закликає українців не піддаватися на дезінформацію, зберігати спокій та переконує, що жодних причин для паніки немає.

Так, 12 лютого Президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона аналізує інформацію розвідки стосовно загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну найближчим часом. Водночас головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та Міністр оборони Олексій Резніков запевнили, що українська армія готова дати відсіч ворогу у разі наступу.

«Наразі інформаційний простір наповнений схожими повідомленнями про війну з Росією, про те, що вторгнення може початися просто завтра. А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність вже вісім років? Хіба вторгнення розпочалося не у 2014 році? Хіба загроза війни з'явилася лише зараз?

Ці ризики існують не один день — і сьогодні вони не збільшились, зріс лише ажіотаж навколо них. Зараз не час панікувати, нагнітати ситуацію, скуповувати гречку та сірники», — стверджує Зеленський.

Проте, на тлі повідомлень про можливе російське вторгнення настрої серед українців неоднозначні.

З огляду на тривожні часи, журналістка Фіртки вирішила з’ясувати, які настрої домінують серед українців, чи присутня паніка перед загрозою наступу Росії та як зменшити рівень тривоги, інформаційного тиску та страху.


Чи вірять українці у можливий наступ з боку Росії?


Згідно з результатами опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова з 28 по 31 січня 2022 року, 44,9% українців сприймають накопичення російських військ на кордоні з Україною як реальну загрозу вторгнення на територію України взимку-навесні 2022 року.

Аналогічно — 44,9% респондентів відповідають, що готові долучитися до захисту країни у будь-який спосіб, зокрема готові захищати Україну зі зброєю в руках.

Крім того, 55,6% респондентів вважають, що влада докладає недостатньо зусиль для запобігання повномасштабному російському вторгненню. Заразом 55,7% опитаних українців стверджують, що в разі повномасштабного російського вторгнення Володимир Зеленський не здатний ефективно спрацювати як Верховний Головнокомандувач та організувати оборону країни.

Заразом, відповіді на запитання: «Як на вас впливають звернення Зеленського із закликами не панікувати?» розподілились наступним чином: 21,5% респондентів ці звернення заспокоюють; 10,6% опитаних  навпаки, лякають; а більшість — 62,0% — не звертають на них уваги.


Коли спостерігається більша паніка: сьогодні чи у 2014 році?


Політолог-міжнародник Микола Волківський каже, що українцям важливо пам’ятати, що сьогодні – не початок 2014 року, наша влада проукраїнська, а за спиною стоять партнери з усього світу. Збройні сили України, територіальна оборона, ефективне західне оборонне озброєння, власні розробки та висока готовність співгромадян до опору щоразу більше переконують Москву відмовитися від реалізації агресивних планів.

Водночас, за словами фахівця, немає суттєвої різниці між 2014 і 2022 роками у вимірі ризиків. Так, Російська Федерація увесь цей час залишається для нас противником, тому загроза нікуди й не зникала.

«Але, як на мене, не можна сказати, що серед українців шириться паніка. Як бачимо, стабільність зберігається: немає соціальних рухів, виступів, посиленої міграції. Навпаки — зараз триває підготовка всіх громадян до непередбачуваних дій російської влади.

Також помічаю, що українці навчилися протистояти інформаційним атакам з боку Кремля та не вестись на маніпуляції та неправдиву інформацію», — додав Микола Волківський.

Політолог Артем Олійник зазначає, що у сучасних реаліях для українців важливо чути офіційну позицію української влади та не піддаватися на провокації агентур.

«Слова Президента чи Голови Уряду мають мати для нас більше значення, ніж чергова «сенсація» в іноземній газеті. Ми живемо тут і зараз, у влади є плани як діяти та політична воля, аби чинити опір.

Тож єдиним шансом для росіян залишається сіяти паніку серед українського суспільства та використовувати цю хвилю хаосу у своїх інтересах. У наших силах – не дати їм це зробити».

Та, пояснює політолог, чинна українська влада нерідко програє у комунікаціях. Це проявляється і в коментуванні новин, з якими українці встигають першими ознайомитися, і суперечливими заявами.

«Наприклад, коли спочатку кажуть, що все під контролем, а іноземному виданню заявляють про загрозу на Сході України. Очевидно, що це негативно впливає на всіх українців, сіє у соціумі сумніви та страх.

Тому-то потрібна одна чітка комунікаційна стратегія, спільна позиція та однорідність меседжів. Це пряма необхідність часу та масштабів виклику, щоб всі посадовці та політики стояли на своєму: були готовими воювати та перемагати».

Також, підкреслює політолог, українцям варто менше зважати на «сенсації». На жаль, навіть поважні західні ЗМІ сьогодні опускаються до рівня «жовтої преси», а боротьба російських і західних спецслужб виливається у такі неспокійні заяви та дії.

«Росія була нашим ворогом, вона ним і лишиться. Ми як воювали з росіянами, так і продовжимо, тож щодня очікувати на військову атаку Російської Федерації не потрібно — вона це вже зробила. І зупинила її не стільки консолідована західна позиція, скільки консолідовані дії українського народу», — підсумував Артем Олійник.


Як мінімізувати неспокій серед українського суспільства?


Конфліктолог, експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко пояснює, що паніка, як правило, поширюється лише серед певного суспільного прошарку. Зазвичай — у тих, хто ніколи не цікавився політикою, і раптом взнає, що Путін зосередив війська навколо країни.

«Тому, щоб політика не створювала панічних настроїв — цікавтесь нею. Як у відомій фразі: «Якщо ти не цікавишся політикою, то вона цікавиться тобою». Якщо паніка вже з’явилась, то виробіть план, що ви робитимете у разі настання події, яка вас лякає. Запишіть цей план, бо в голові він сполохує більше.

Якщо страх далі залишиться, то складіть тривожну сумку, відвідайте курси самооборони або надання першої домедичної допомоги, прочитайте інструкції, як діяти цивільним громадянам в разі бойових дій, запишіться в тероборону, домовтесь з рідними, що робитимете і де зустрічатиметесь в разі відключення мобільного зв’язку.

Власне, головне не те, що ви робитимете, а те, що ви докладатиме якихось зусиль, а не просто житимете зі страхом».

За словами Петренка, важливо проговорювати свої страхи з кимось. Не важливо з ким. Головне — озвучити чи написати їх, адже неозвучене лякає куди більше.

«І не грає великої ролі, якою буде відповідь, бо ви вже не так боятиметесь того аморфного та незрозумілого, що у вашій голові».

Водночас, експерт переконує, що будь-який страх «лікується» шляхом його раціоналізації.

«Тобто, якщо вас щось лякає, то розберіться в проблемі. Почитайте офіційні новини та думки фахових експертів. Якщо говорити конкретно щодо страху нападу Росії, то треба розуміти, що вона вже напала й вісім років ми живемо в аналогічних загрозах. Те, що відбувається зараз — це інформаційна війна.

Далі — сучасна війна передбачає, що окупаційні війська заходять на території, де в них є хоч якась підтримка. Це точно не стосується Івано-Франківська. Як і переважної більшості територій, що контролюються Україною.

Тому, перед тим як російські танки з’являться на вашій вулиці, вони мають з’явитись у вашому серці. Немає любові до Росії — немає танків на вулицях». 


Чи готується Івано-Франківськ до ймовірного вторгнення Росії?


На оперативних нарадах у міськвиконкомі Івано-Франківський міський очільник Руслан Марцінків неодноразово підіймав тему можливого вторгнення Росії. Зокрема, він доручив керівництву Управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційно-оборонної роботи та діяльності правоохоронних органів Івано-Франківської міської ради поінформувати про наявні споруди цивільного захисту та найпростіші укриття мешканців Івано-Франківська.

Міський голова також дав завдання – розробити та поширити серед усіх домогосподарств пам’ятку для населення на випадок початку воєнних дій, де були б вказані адреси наявних в Івано-Франківську бомбосховищ та укриттів, перелік речей, які повинні зберігатись у так званому «тривожному наплічнику», а також порядок дій громадян в разі виникнення бойових дій, припинення електропостачання та зв’язку.

Відтак, як повідомив Марцінків під час свого відеовключення у Facebook 21 січня, таку пам’ятку в Івано-Франківську вже розробили й починають поширювати серед населення.

«Ми зараз почали роздавати такі відповідні пам’ятки, де є бомбосховища, як себе поводити в разі загострення, адреси військкомату, територіальної оборони. Також у цій пам’ятці телефони рятувальних та аварійних служб, як себе поводити щодо інформаційних загроз, наповнення "тривожної валізи" тощо», — зазначив міський очільник. 

Проте, чимало іванофранківців діляться, що жодних пам’яток наразі не отримали.

Крім цього, в Івано-Франківську створили інтерактивну карту захисних споруд цивільного захисту. На карті, яку розміщено за посиланням, позначені понад дві з половиною сотні різних видів споруд, як-от: захисні споруди цивільного захисту, сховища та протирадіаційні укриття, найпростіші укриття у закладах освіти та найпростіші укриття у житловому фонді з вказанням адрес таких споруд.

Водночас у кожному районі Івано-Франківської області, та і в обласному центрі, створили управління бригади та сім окремих батальйонів територіальної оборони. Зауважимо, що бригада та окремі батальйони територіальної оборони як кадровані частини на Прикарпатті функціонують не перший рік.

Проте, зі вступом у дію Закону «Про основи національного спротиву» чисельність кадрів таких частин суттєво збільшилася. Так, у 2021 році їхня чисельність складала двадцять військовослужбовців. Наразі – близько 400 військовослужбовців.

Головним завданням, яке стоїть сьогодні перед підрозділами територіальної оборони є підтримання порядку в разі введення режиму воєнного стану, оголошення воєнного часу.

«Першочергово — слідкування за правопорядком на території області. Тобто для того, як раз, є війська територіальної оборони, щоб звільнити від невластивих функцій бойові підрозділи. Тобто бойові підрозділи мають бути на передовій, але для того, щоб вони туди виходили, щоб їм поставлялися звідси запаси, ресурси.

Тут має підтримуватись порядок. Тут не повинно бути ніяких диверсій, тут повинне бути стале економічне і суспільне життя», — наголошує начальник сектору мобілізаційної та оборонної роботи, полковник Роман Боднар.


Замість висновку


У мережі кожного дня з’являється чимало різної інформації про можливе російське вторгнення, але стовідсоткових даних про напад наразі немає. Декілька місяців потужної інформаційної хвилі про можливість повномасштабної війни з боку Російської Федерації посилили напругу в суспільстві.

Як пояснюють психологи, тривожність та страх виснажують людину не менше, ніж реальна війна, а тому закликають усіх зберігати спокій. Очевидно, що паніка та страх серед українців грають лише на руку Кремля.

«Уся ця інформація тільки провокує страх — і не допомагає нам. Повномасштабний напад може статися у будь-який день. Найкращий друг для наших ворогів — паніка у нашій країні», — підкреслив Володимир Зеленський.

Справді, передбачати майбутнє неможливо. Проте, всі ми знаємо, що український народ у будь-якому випадку продовжуватиме чинити спротив та захищати рідну землю.  


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Понад 60% мешканців західних регіонів готові чинити опір Росії: 39,7% – зі зброєю в руках

Майже 40% мешканців західних регіонів вірять, що існує реальна загроза нападу Росії

Бліцопитування: чи вірять франківці у можливий напад Росії на Україну


Коментарі ()

02.02.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка зібрала актуальну інформацію про правила вручення повісток під час воєнного стану та відповіді на розповсюджені запитання.

2505
24.01.2023
Тетяна Дармограй

Втеча з дому — це найчастіше протест дитини. Згідно зі статистикою, лише у 2022 році на Прикарпатті розшукували понад 180 дітей. На щастя, правоохоронці усіх знайшли та повернули батькам. 

1024
16.01.2023
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, як зберегти подружній союз, що символізує собою таїнство вінчання та як жити в сім’ї згідно з Божими заповідями.

7020
06.01.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікаркою-терапевтом, дієтологинею Тетяною Чевалюк та дізналась, як не переїдати під час святкових застіль, як харчуватись людям, які дотримувались посту та чим допомогти організму після свят.  

1761
03.01.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які обов’язки у призовників, військовозобов’язаних і резервістів та що нового передбачає порядок.  

6620
30.12.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.

1907

Якби усіх людей, що беруть участь у дискусіях  в соцмережах, які розгорнулися довкола Почаївського монастиря, зібрати разом, то ними можна було б  легко заповнити центральний собор обителі та й весь  монастир до зовнішніх мурів.  

577

Потенціал енергетичних запасів і підземних сховищ газу України для забезпечення надійного резервного джерела природного газу для країн Європи, включно з Великобританією. Розкриття потенціалу Лондона, як світової фінтех-столиці, для сприяння широкомасштабним інвестиційним проєктам у цій сфері та створення мережевої платформи для співпраці та процвітання компаній в Україні та Великобританії.

1194

Нова українська школа стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. "Зображення" бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою.

1493

Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом, де поміж красивих гірлянд не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа! 

1501
05.02.2023

Війна та стрес стають однією з причин, які суттєво впливають на зміну харчових звичок.  

340
31.01.2023

Найулюбленішою стравою українців вважається червоний борщ. Готують його часто із засмажкою, різними овочами та м'ясом. Однак є такі інгредієнти, які можуть лише зіпсувати смак страви.  

513
25.01.2023

Всім відома фраза "краще не їсти після шести вечора". Багато людей дотримуються цього правила, особливо, коли намагаються схуднути. Але чи може сон натщесерце погано вплинути на самопочуття? Читайте, чи можна лягати спати голодним.  

739
05.02.2023

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, яка повинна бути модель сім’ї з християнської точки зору.  

343
31.01.2023

Якщо люди вільного стану одружилися цивільно, і в них не було раніше іншого вінчання, то щоб вони могли іти до сповіді та до причастя — мають повінчатися.

460
24.01.2023

Коли подружжя переживає кризові моменти у сім’ї – слід прийти на розмову чи то до священника, чи до духівника, чи хорошого психолога, оскільки є різні ситуації й відповідно різні ділянки компетенції.

578
18.01.2023

19 січня за юліанським календарем українці святкують Водохреще. Цього дня є безліч різних традицій, безпосередньо пов'язаних з водою.

906
04.02.2023

Сьогодні працюють над оформленням необхідних документів та зйомкою відеофільму, який продемонструють згодом.

291
04.02.2023

Сили безпеки і оборони України продовжують посилюватися. Так, в МВС почали формувати штурмові бригади «Гвардія наступу».  

322
31.01.2023

Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України.  

400
25.01.2023

Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Німеччини й США за рішення надати Україні танки Leopard 2 і M1 Abrams, зазначивши, що провідне значення тепер має їхня кількість та швидкість постачання.  

548
20.01.2023

Голова грузинської провладної партії виступив за відновлення прямого авіасполучення між Тбілісі та москвою.  

801