День рятувальника: як прикарпатські герої без зброї допомагають іншим, ризикуючи собою

Фото: ДСНС України


Сьогодні, 17 вересня, професійне свято всіх рятувальників ДСНС України.

Нині рятувальники — Герої без зброї в руках — борються з жахливими наслідками війни.

Щодня гасять сотні пожеж, розміновують українську землю, знищують російські боєприпаси, доправляють гуманітарну допомогу на деокуповані території, відновлюють критичну інфраструктуру та надають психологічну допомогу, рятуючи людей з постійним ризиком для власного життя.

Раніше журналістка Фіртки розпитала у речниці Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христини Перцович, що змінилося в роботі рятувальників під час війни та чи вдалося рятувальникам адаптуватися до викликів війни.


Подаємо пряму мову


Робота рятувальників під час війни: як змінилась


З початком повномасштабного російського вторгнення, звичайно ж, змінився процес реагування на виїзди.

Якщо раніше підрозділи виїжджали на ліквідацію пожеж, на різні надзвичайні ситуації, то тепер до цього додалися ще обстріли об’єктів критичної інфраструктури.

У разі, якщо повітряна тривога все ще триває, то підрозділи беруться до гасіння пожежі вже після відбою. Від цього залежить їхня безпека — наш ворог є підступним й активно практикує прицільні удари по рятувальниках, коли ті прибувають на виклик.


Як рятувальники адаптувалися до нових викликів, зокрема реагування, усунення наслідків від тих же обстрілів?


Ми повинні бути готовими до того, що конструкції, по яких здійснюють удар, мають здатність валитися та складатися — рятувальники зазвичай дуже уважні та зосереджені, щоби самим не опинитися під завалами.

Тож, якщо колись команди виїжджали на виклик в бойовому одязі та спорядженні, то зараз — ще й в бронезахисті та з аптечками. Також, для прикладу, раніше рятувальники могли приїхати на місце пожежі у складі одного розрахунку, а тепер, у разі обстрілів, на виїзд з ними їде ще й медичний розрахунок — медики, які там безпосередньо на місці надають усю необхідну допомогу.

Крім того, наші рятувальники постійно тренуються, відпрацьовують об’єкти критичної інфраструктури області й місця, де є вододжерела, щоб проаналізувати різні ситуації та ризики. Ми постійно перебуваємо у готовності надати допомогу.


Наскільки складний відновлювальний процес після обстрілів?


Дуже багато роботи займає якраз розбір завалів конструкцій, які постраждали після прильотів.

Крім того, ще ось такий нюанс: якщо удар був по об’єкту критичної інфраструктури, де знаходилися паливно-мастильні матеріали, які можуть вийти чи попасти в річку, то рятувальники ставлять спеціальні бонові загородження, що перешкоджають потраплянню нафтопродуктів у водойму. Таким чином зберігають екологічне середовище та ще й забезпечують здоров’я людей.

Для того, щоб шкідлива речовина не потрапила в єдину централізовану систему постачання, нафтопродукти збирають за допомогою сорбенту — відбувається хімічна реакція, у процесі якої вони знешкоджуються.

Тому сам відновлюваний процес доволі довгий. Бо ліквідувати пожежу — це звичайно ж один етап, але після цього треба розібрати завали з часто металевих конструкцій, здійснити (якщо це необхідно) пошук потерпілих.

Ми залучаємо різних фахівців. До прикладу, інколи потрібна допомога верхолазів, якщо надзвичайна ситуація трапилась на висоті. 


Чи змінилося під час великої війни ставлення суспільства до працівників ДСНС?


Суспільство, мені здається, завжди прихильно ставилося до нас, тому що всі розуміють, що ми не каральний орган, а рятуємо людей. Незалежно, чи то повінь, пожежа чи інша критична ситуація — рятувальники допоможуть. Коли почалося повномасштабне вторгнення, люди зрозуміли, що без нас практично не обійтись.

Звичайно приємно, що надзвичайникам довіряють та цінують їхню роботу. Це дуже стимулює, бо насправді всі рятувальники кожного дня ризикують своїм життям заради інших.

Спектр нашої роботи дуже широкий. У гірській місцевості кожен день хтось губиться, рятувальники постійно зайняті пошуком туристів та наданням допомоги в горах. Водолази так само виконують пошуково-рятувальні роботи на воді цілорічно.

У нас багато професій, кожна потрібна і спрямована на порятунок чужого життя.


Більше читайте у матеріалі: Герої без зброї в руках: як працюють прикарпатські рятувальники під час повномасштабної війни (ФОТО)


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Ворог завдав ударів по енергетичних об'єктах в Івано-Франківській області: рятувальникам вдалось ліквідувати наслідки (ФОТО)

Як рятувальники рятують життя заблукалих туристів у горах

Безпечний похід у гори: що взяти, як підготуватись та куди піти новачкам


 


Коментарі ()

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

987
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1160
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4926
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1905
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11060
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3555

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19131

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1133

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1403

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1149
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1611
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6520 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32097 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1186
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8412
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1387
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1774
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

914
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1092
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4834
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1345