Звідки в Галичині беруться «Хруні»?

 

Перед черговими виборами постає одвічне питання – за кого ж цього разу проголосують галичани?


За яким принципом будуть вибирати того, кому віддати голос; на які взірці будуть орієнтуватися; чи відгукнеться у їхньому нинішньому виборі попередній досвід?


Відомо, натомість, за чим точно не будуть обирати - за виборчими програмами. По-перше, бо більшість кандидатів фактично програм не пропонують, а по-друге, що галицький виборець, скоріш за все, полінувався б таку програму читати. Отже, кандидатам у народні депутати, що мають надію отримати голоси галичан, доводиться пропонувати передвиборчі гасла, сформовані за іншими критеріями. При цьому місцеві і заїжджі кандидати базують свою кампанію на відмінних групах критеріїв.



Місцеві претенденти на депутатський мандат здебільшого орієнтуються на конфесійний та національний критерії. Знаючи забобонну побожність галичан, вони стараються здобути підтримку місцевих парохів в округах і «присусідитись» до якихось масових церковних заходів. Усвідомлюючи, натомість, схильність пересічного галичанина до декларативного патріотизму, одягнувши вишиваночку, вітають його з білбордів (дарма, що раз на п’ять років, або й вперше) з усіма державними святами, більшість із яких галичани все одно не святкують.



Заїжджі ж переважно з Києва кандидати і місцеві всеукраїнські націоналісти ставлять на політичний і частково національний критерії, бо знають, що галичани не схильні підтримувати своїх, зокрема тих, які закликають до «органічної праці». А ще розуміють, що середньостатистичний галичанин замість того, щоб навести порядок на власному подвір’ї, волів би переселитися з нього до міфічної «богомданоїнамблаженної української України», побудувати яку заважають злі сили. Отже, потрібно обіцяти боротьбу з цими злими силами: «ми їх зупинимо», «пора нанести удар», «рука не здригнеться» та інше – не конкретно, але підбадьорливо.



Що ж стосується критеріїв соціальних, здавалось би, найбільш відповідних у такій ситуації, то за іронією політичної долі з ними до виборця (в тім числі і галицького) звертаються тільки так звані «непрохідні» в Галичині політичні сили. Враховуючи те, що Галичина є порівняно бідним регіоном Партія регіонів обіцяє добробут і стабільність. А Комуністична партія заповідає експропріацію колишнього «народного майна» у олігархів як вираз соціальної справедливості. Брешуть, звісно, але навіть, якби говорили щиро, галичани все-одно не повірили б, що вони виконають обіцянки. Але й ті, кому галичани дадуть «путівку в парламент», теж не зможуть виконати своїх обіцянок – в основному через їх неконкретність і нереальність. Тому чергові розчарування, розмови про зраду і вияви віри в майбутнє чекатимуть нас і після цих виборів.



І тут знову варто поставити собі запитання: казус депутата Хруня – це повчальний фрагмент галицької історії чи традиція галицького парламентаризму? Може кожен «народний обранець» від Галичини приречений бути у якійсь мірі «хрунем», оскільки, щоб стати депутатом, йому потрібно давати галичанам нереальні обіцянки і експлуатувати їхні трансцендентальні марення? Шукаючи відповідь на ці запитання, треба приглянутися, за кого і як галичани голосували до австрійського парламенту, галицького чи польського Сейму, кому симпатизували на виборах президента і Верховної Ради незалежної України упродовж останніх двох десятиліть? Саме цим ми і займемося на засіданні Галицького дискусійного клубу «Митуса» 24 вересня.

 

Володимир Павлів, модератор


20.09.2012 Володими Павлів 1547 6
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

124
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

776
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2195
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

777
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

983
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1840

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

719

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1263 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1494

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1639
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

121
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

353
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

693
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

177
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

348
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

552
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1034
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

281
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

112
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

280
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

673
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

630