Нещодавно в Івано-Франківську в рамках Дискусійного майданчика «СТРАТЕГІЯ ПРИКАРПАТТЯ-2050», створеного на базі однойменної депутатської групи обласної ради, відбулася панельна дискусія: «Зелений туризм на Прикарпатті: інвестиційний потенціал та бізнес-можливості».
В дискурсі очолюваної мною депутатської групи «СТРАТЕГІЯ ПРИКАРПАТТЯ-2050» ініціювала даний захід, щоб створити інформаційний драйвер для широкої суспільної дискусії про майбутнє екотуризму на Прикарпатті, а також розкрити практичні кейси для людей, які прагнуть працювати у згаданій сфері.
Під час дискусії доповіді виголосили Володимир Великочий – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Академії туризму України, директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Леся Аронець – проректор з міжнародних зв’язків Університету Короля Данила; Павло Горішевський – завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Університету Короля Данила, голова Івано-Франківської обласної Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні; Катерина Касапчук - директор туристичної фірми "Еней"; Надія Маківничук – засновниця Меморіального музею Петра Шекерика-Доникового у Верховині.
Цільовою аудиторією панельної дискусії стали бізнесмени-початківці, які цікавляться відкриттям екосадиб, власники «зелених» садиб, представники влади, громадських організацій, науковці, студенти профільних спеціальностей вузів.
Відзначивши важливу соціально-економічну роль сільського зеленого туризму в контексті сучасних пріоритетів розвитку територіальних громад Прикарпаття, вважаю, що зелений туризм має стати важливим складником стратегій багатьох прикарпатських територіальних громад, а для деяких – можливо основною бюджетонаповнюючою статтею. Зважаючи на природні особливості та соціально-економічні показники, екотуризм, гадаю, раціональний шлях для розкриття не тільки туристичного, а й інвестиційного потенціалу нашого регіону. Це свого роду сходинка для залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій у прикарпатські громади. Для зацікавлення інвесторам потрібно показати локальні історії успіху, які можуть продукувати популярні екосадиби з їхньою туристичною атракцією.
Тому особливо важливими видаються рекомендації учасників панельної дискусії для органів місцевого самоврядування, територіальних громад та інших зацікавлених сторін. Серед цих напрацювань виділю наступні: органам виконавчої влади та відповідним органам місцевого самоврядування спільно з громадськими організаціями, малим бізнесом провести роботу щодо створення системи кластерів сільського зеленого туризму; при необхідності відповідним органам та установам місцевого самоврядування прийняти внутрішні нормативно-правові акти після ухвалення Верховною Радою нового Закону про сільський та сільський зелений туризм (номер реєстрації законопроєкту 5206 від 05.03.2021).
Також учасники панельної дискусії запропонували владі області: здійснити розробку та рекламу промо-турів успішних «зелених» садиб; активно задіювати зовнішню рекламу, рекламу по телебаченню, в онлайн-медіа, спрямовану на легалізацію та реєстрацію екосадиб; створити та підтримувати функціонування Порталу сільського зеленого туризму Прикарпаття (українська та англомовна версії), на якому крім загальної інформаційної складової, будуть присутні контакти та рекламні матеріали «зелених» садиб, що пройшли процедури стандартизації та категоризації; активно працювати над популяризацією та ухваленням програм щодо створення та підтримки функціонування скансенів – етнографічних комплексів-музеїв просто неба та цілісної системи атракції в сільському зеленому туризмі за допомогою фестивалів-реконструкцій, етнофестивалів, фестивалів-ремесл; займатися промоцією місцевої автентики шляхом сприяння функціонуванню етномузеїв.
Не менш важливими кроками, згідно з колективною думкою учасників панельної дискусії, передбачаються такі: організація навчальних семінарів для власників «зелених» садиб, обмін досвідом представників успішних екосадиб; фінансування участі власників кращих екосадиб Прикарпаття у міжнародних туристичних конференціях, форумах; виділення бюджетних коштів на випуск спеціалізованого каталогу об’єктів сільського зеленого туризму області, який розповсюджуватиметься на національних, міжнародних виставках, фестивалях.
Всі рекомендації оприлюднені в інформаційному просторі та відкриті для ознайомлення.
Загалом вважаю, що тільки поєднавши зусилля влади, бізнесу, громадського середовища вдасться здійснити якісний поступ у сфері розвитку зеленого туризму нашого регіону.
При правильному підході та системній роботі, екотуризм може стати не тільки туристичною атракцією, а й візитівкою Прикарпаття.
