Здається, що прийшов час розбиратися з поняттям революції

 

У військовій тактиці найскладнішою операцією є бій з маршу – тобто не припиняючи маршу розгортати бойові порядки і дати бій.

Простішою є традиційна окопна війна, яка показала свою безперспективність ще під час Першої світової.

Вона якийсь час була тактикою Майдану, який забарикадувався на Майдані Незалежності.

З тактичної точки зору це дитяча помилка його лідерів.

Або свідчення їхнього задавненого страху – комплексу покори.

Друга Світова вже була наступальною. Наступали фронтами.

Однак підготовлений наступ фронтом це одне.

А бій слабкими силами колони на марші набагато складніший.

І саме це ми спостерігаємо як тактику Майдану кількох останніх тижнів.

Але це тільки тактика.

Причому тактика перехідна.

А де ж стратегія?

Стратегія революції, яка, і всі це чудово розуміють, потрібна суспільству.

А стратегія потребує розуміння, що ж таке революція.

Тому тішуся, що на Майдані, хоч і спорадично, проте пробує діяти Університет Майдану.

Пізнувато, правда. Особливо для тих, хто вважає себе полководцями. Проте.

Тому прошу зарахувати цей блог моїм рефератом для цього Університету – і записати в залікову:)

Отож:

Розумію, що не час читати. Тай хто б то читав, коли на вулиці революція. Чи принаймні її передчуття.

Але окопна війна затягується. І воюючи з нудьгою та вошами можна кинути оком на пару тез.

Тому пропоную, для початку, кілька тез Артємія Маґуна з його роботи "Подія революції. Досвід та поняття революції".

Вона має чудовий епіграф:

"Here's the fine revolution, if we had the trick to see't.

Гамлет (розглядаючи людський череп)

Справжня тобі революція – шкода тільки, що не можемо спостерігати за всіма фазами її розвитку.

(Пер. Ю. Андрухович) "


Переклад красивий, проте не точний:)

Отож, от ці кілька тез:

"Ключовими моментами у визначенні революції є:

1. Усунення сакралізованої влади та наступна секуляризація.

2. Точка зору політичного та історичного суб'єкта, який прагне опанувати рух історії. Заснування та леґітимація нового, іманентного суспільству ладу.

А. Революція – це не магічна основа нового соціяльно-політичного ладу, а спроба оволодіти тим ладом, котрий вже почав формуватися...спроба заднім числом оволодіти поступовим процесом і здетонувати запал суспільного спротиву.

Б. Революційні режими неухильно тяжіють до демократії як автономії, оскільки згідно з логікою революції відмовляються від будь-яких зовнішніх принципів леґітимації: залишається лише спільнота як така, що нарешті залишена на саму себе.

В. Юридична основа нової держави, яка здається звичайною формальністю, насправді відіграє важливу роль у революційній кризі, оскільки вводить фікцію цілковитого розриву суспільства зі своїм минулим і спонукає соціюм до боротьби зі самим собою як із "пережитком" "старого ладу".

3. Перехід кризи всередину суспільства, вибух, слабшання та розпад соціяльних зв'язків.

А. Прогнилий лад зазвичай падає легко, і суспільство на короткий час консолідується у боротьбі проти суверена... Ключова фаза революції починається пізніше, коли конфлікт і криза усвідомлюються як внутрішні і їх не можна більше приписувати владі, відчуженій і зовнішній до суспільства.

Б. Для революційних суспільств характерні ті чи инші антропологічні форми самозаперечення: меланхолія, застій, дискурс страждання і поневіряння. Виступи якобінців 1792-1794 років пронизані страхом застою і гальмування, образами боротьби народу і революціонерів з самими собою. Мішле пише про "болото суспільної байдужости", яке вже в 1792 році, тобто ще до приходу якобінців до влади, панувало в Парижі. Якобінський терор був уже відповіддю на цю деполітизацію, спробою сколихнути суспільство виглядом відрубаних голів (які також, як зауважував пізніше Геґель, стали банальними і могли тільки навіювати нудьгу).

4. "Перевертання" символічних структур сторчма, зміна "плюса на мінус" і "мінуса на плюс".

Ця інверсія, як правило, минуща і змінюється почуттям взаємної зворотности цінностей, релятивізмом, цинізмом і формуванням ідеологій (тобто просто формальних символічних структур, байдужих до власного змісту: так, одні "вибирають" собі ліберальні цінності, инші – соціял-демократичні і т. ин.).

А...Революція має і практично-політичний, і епістемологічний характер. Вона перевертає наші уявлення про минуле і майбутнє, визначає епоху, яка завершилася ("старий лад"...), залишаючи в ній левову частку людських сподівань. У той же час революція сама по собі рідко висуває дійсно нові ідеї і програми. Навпаки, вона ніби блокує суб'єктові доступ до власного майбутнього, і він більше не знає, чого чекати від самого себе. Але, парадоксально, саме як перешкода чи навіть глухий кут, як обвал, який закриває видноколо, революція опосередковано робить можливим творення цілком нового, невідомого – точніше, дозволяє визначати речі, які знову з'являються як цілком нові.

Б. Важливим рушієм і результатом будь-якої революції є, по-перше, мілленаристські ідеї про кінець історії і про нове тисячолітнє царство і, по-друге, ідеї реставрації далекого минулого... Ставлення до майбутнього, яке відкривається, залишається при цьому максимально невизначеним...

5. Революція – це політична подія, що ставить питання про істину.

Заперечення трансцендентно-сакральних традицій суспільства і спроба обґрунтувати автономію, самовладність суспільства над собою призводить до пошуку останнього, самоочевидного фундаменту влади і непорушних неподільних елементів, атомів суспільної структури. Порив нескінченної руйнації і розчинення шукає в просторі і в часі крайніх меж. У той же час революція позбавляє інтелектуалів автономного соціяльного статусу "при владі", автоматичного права на авторитетне висловлювання і змушує їх пов'язувати питання про істину з питанням про владу. Саме тому починаючи з ХІХ сторіччя поняття революції стало для сучасности точкою зіткнення політичного і філософського дискурсів. Філософський дискурс далі дозволить нам звести воєдино історичні визначення революції і вибудувати її просте поняття."

Більше про історію поняття "революція" та внутрішню форму слова "революція" тут

Якщо є час та бажання, звісно:)


11.01.2014 Тарас Возняк 1266 2
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

539
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1185
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2685
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1081
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1325
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2703

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1040

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1606 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1849

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1931
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

119
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

456
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

665
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

200
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

748
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

647
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

849
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

462
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

133
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

332
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

447
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

561