Гастрономічне різноманіття м’ясних страв українців надзвичайно велике. Серед усіх цих страв є одна особлива – ставлення до якої завжди неоднозначне з різноманітних причин.
Кров’янка або кров’яна ковбаса манить і жахає водночас. Саме через наявність крові в складі цієї ковбаси від неї відмовляються через релігійні переконання.
Їжа з кров’ю, або вживання крові в їжу - явище притаманне багатьом народам світу і не тільки азійським, а й деяким європейським країнам.
Серед первісних племен та й деяких сучасних африканських вважається, якщо воїн або мисливець вип’є кров своєї здобичі, то він наповниться його життєдайною силою і стане сильніший.
Власне заборони на вживання крові в їжу містяться в аврамістичних релігіях (юдаїзм, християнство, іслам).
Ми розглянемо ці заборони на прикладі християнства, вони містяться у старозавітних текстах:
«Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати. (9:14) в самій цитаті знаходиться пояснення заборони «в крові знаходиться душа тварини».
«Тільки крови не їстимеш, на землю виллєш її, як воду.» (Вт 12:16).
«Оце постанова вічна для ваших родів у всіх осадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти.» (Лев 3:17) - вживання внутрішнього сала жиру євреям заборонялося з гігієнічних причин: в спекотній Палестині жир з кров’ю швидко псувалися.
Чи змінилося ставлення до вживання крові у їжу після Воскресіння Христового в Новому Завіті?
Першу і мабуть, єдину згадку знаходимо в Діяннях Св. апостолів
«стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберігаючись від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...» (діян 15:29).
Бачимо, що заборона вживання крові в Новому завіті повторюється. Також питання вживання крові в їжу піднімається на Трульському соборі (691-692рр) 63 правило якого говорить:
«Божественне Писання заповіло нам утримуватися від «ідоложертовного, і крови, і задушенини, і блуду» (Діян. 15, 29).
Тому тих, які, через сластолюбне черево, кров якої б то не було тварини, будь-яким чином майстерно готують для їжі, і так її їдять, визнали за благо піддавати єпитимії.
Якщо ж відтепер хтось їстиме кров тварин якимось чином, то клірик нехай буде виключений, а мирянин нехай буде відлучений».
Слід розуміти, що у заборон вживання крові в їжу було декілька причин: санітарна - цей продукт швидко псується і може привести до важких отруєнь та сакральна - ізраїльський народ вважався богообраним і не міг дозволити собі чинити те, що інші язичницькі племена використовувати кров в ритуалах жертвоприношення та ін.
Власне у священних текстах, де знаходяться місця про заборону вживання крові міститься опис жертвопринесення з докладним описом яких частин тіла жертовної тварини - богу ізраїльтян.
Існують і інші продукти з вмістом крові, але ми їх вживаємо спокійно в їжу зовсім не замислюючись про це: печінка, лікарський препарат «Гематоген» та ін.
І можливо цю заборону ніхто не скасовував, але напевно вона вже не діє давно, і пам’ятаймо слова Христові :
«Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить з уст, те людину сквернить.»
У Новому завіті немає місця для табу та заборон, згадаймо слова апостола Павла
«Усе мені можна, та не все на користь»(1 Кор.6:12).
