Вплив воєнних дії в Україні на водні ресурси та стан довкілля

Як війна впливає на екологію України, особливо на територіях, де тривають активні бойові дії? Яких збитків вже зазнало довкілля, зокрема на сході країни на Херсонщині та Донеччині? Наскільки тривалими можуть бути наслідки та чого варто очікувати жителям країни? Яка ситуація з станом рік, водною інфраструктурою та питною водою — більше у матеріалі.

Війна руйнує екологію країни: якими можуть бути наслідки?

Внаслідок нападу росії, на жаль, можемо констатувати факт екологічної катастрофи на території України. Окрім замінованих ґрунтів, спалених лісів та забрудненого повітря, отруюються й водні ресурси. Наслідки цього можуть бути значно серйозніші, ніж ми собі це уявляємо. Перелік захворювань, які виникають через вживання забрудненої води — величезний.

Мова про: пошкодження емалі зубів через надлишок фтору, надмірна кількість заліза в організмі, що може призвести до порушення формування кісткової тканини, загроза розповсюдження гепатиту, через бактерії чи кишкову паличку та інші інфекційні захворювання.

Воєнні дії суттєво впливають на якість водних ресурсів України, до них потрапляє велика кількість забруднюючих речовин через підриви нафтосховищ, складів паливно-мастильних матеріалів, а також через руйнування агресором інфраструктури підприємств та очисних споруд. Чого тільки вартує масштаб катастрофи підриву Каховської ГЕС російськими окупантами.

Звідки українці отримують питну воду?

Приблизно 80% питної води в Україні отримується з поверхневих водойм, зокрема, річка Дніпро є найбільшим джерелом водопостачання для українців. Тому якість води, яку ми вживаємо щоденно, безпосередньо залежить від стану водних ресурсів у річках та, значною мірою, від інтенсивності ситуації на фронті, рівня відповідальності підприємств-забруднювачів та нашого ставлення до екології. Водні ресурси страждають від забруднення промисловими та комунальними стоками, які містять важкі метали, органічні та бактеріологічні забруднювачі.

Важливо здійснювати ефективний контроль і постійно удосконалювати систему водопостачання, щоб забезпечувати громадян чистою водою, адже це має прямий вплив на здоров’я людини.

Враховуючи географічне розташування України, запаси води на її території розподіляються нерівномірно. У випадку, якщо на заході України водних ресурсів вистачає вдосталь, то на півдні та сході їх часто недостатньо для задоволення потреб мешканців та забезпечення функіонування цих регіонів. Така ситуація вимагає раціонального використання водних запасів, а також їх захисту від забруднення. Адже вода, найперше – це цінність, та вичерпний ресурс.

Що робити, аби вберегти річки?

За оцінками експертів, за роки незалежності Україна втратила приблизно 10 тисяч малих річок. Такий стан речей становить серйозну загрозу не лише для нашого довкілля, але й для всесвітньої екологічної безпеки.

Ще у 2017 році уряд прийняв рішення щодо обліку поверхневих водних об'єктів в Україні. Інформацію про стан річок та інших водойм можна отримати за допомогою інтерактивної карти "Чиста вода", в яку внесено найбільші річкові басейни України. Особливістю є те, що на карті позначені підприємства, що мають найбільший вплив на забруднення річок в кожній області. Користувач може подивитись, які саме об'єми забруднених стоків скидає кожне окреме підприємство у річки.

Для покращення стану водойм експерти рекомендують насаджувати дерева біля водойм, відновлювати затоплені землі, регулярно перевіряти гідротехнічні споруди та зміцнювати береги, щоб не допустити втрати річок. Важливо, щоб кожен розумів свою особисту відповідальність по відношенню до довкілля, бережно ставилася до природи та не забруднювала її сміттям й іншими відходами.

«Про стан річок України та шляхи його покращення»

4 жовтня у м. Звягель відбулося виїзне засідання Екологічного комітету ВРУ на тему – «Про стан річок України та шляхи його покращення». Окрему увагу на засіданні приділили впливу воєнних дій на водні ресурси України, в результаті яких до вод потрапляє велика кількість забруднювальних речовин через підриви складів паливно-мастильних матеріалів і сховищ нафтопродуктів, а також через руйнування росією інфраструктури підприємств, пошкодження і руйнування очисних споруд, потрапляння стоків у водойми та пошкодження ґрунтового покриву.

До підсумкового рішення, ухваленого комітетом, увійшли й мої пропозиції: звернутися до Прем'єр-міністра України з метою відновлення планових перевірок, зокрема об'єктів водогосподарської галузі; необхідність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення режимів роботи водних об’єктів; рекомендація органам місцевого самоврядування посилити контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій, за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів (за створенням незаконних водних об’єктів, використанням водних об’єктів без дозвільних документів, самовільним створенням гідротехнічних споруд тощо).

Відповідальність — перш за все!

Дотримання обмежень у сфері господарської діяльності в прибережних захисних смугах, водоохоронних зонах та зонах санітарної охорони є важливим аспектом збереження екосистем водних ресурсів. Забруднення та недоцільна експлуатація цих територій можуть серйозно пошкодити природу та загрожувати якості води, яку ми споживаємо.

Щоб створити екологічно стабільний стан річок в Україні необхідно посилити відповідальність за порушення режимів роботи водних об'єктів, а також забезпечити контроль споживання водних ресурсів. Це допоможе уникнути перевищення природних можливостей водних ресурсів та їх надмірного використання.

Є регіони, де якість роботи очисних споруд та зон санітарної охорони бажають кращого, міста й райони, де відсутнє централізоване водопостачання, десь відсутні засоби для дезінфекції води. Ці й інші фактори призводять до того, що промислові і побутові відходів, які виливаються у річки, залишаються без необхідного очищення або не відповідають санітарним нормам.

Наша головна мета зараз, звісно крім перемоги над ворогом і збереження нашої країни та громадян, зберегти довкілля на рівні, що дозволятиме жити здорове життя та відбудовувати і розвивати міста зараз та після перемоги. Тому навіть сьогодні, коли начебто питання екології програє питанню збереження життя, мусимо працювати, щоб знизити негативний вплив людей, підприємств тощо на водні ресурси. З огляду на те, що вони все-таки вичерпні, а недбайливе користування шкодить довкіллю і здоров’ю. Наразі ситуація досить невтішна, адже всі ріки України потребують комплексного очищення та приведення їх екологічного стану до відповідного рівня й стану. Це фундаментальні завдання, які вимагають нашої спільної уваги та зусиль, тому продовжуватиму відстоювати важливість цього питання на рівні Екокомітету і ВРУ.


01.11.2023 Едуард Прощук 11994
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1829
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

873
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1129
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1567
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2763 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3862

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1012

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

559

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

405

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1105
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5708
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5258
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10652 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1318
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7598
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1016
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1141
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15885
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

435
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1457
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1907
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1790