Використовують валило: як на Гуцульщині обробляють ліжники за давньою технологією (ФОТО/ВІДЕО)

У селі Город Косівського району на обійсті місцевого мешканця Миколи Іванюка вже понад пятдесят років працює валило.

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину, щоб дізнатись, що таке валило, як воно працює, історію виникнення, а також про його необхідність в сучасному світі.

Валило — це "пральня" на гірській річці, де ліжники омиваються в чистих потоках з самих Карпат, розповідає Микола Іванюк.

Проте, спочатку на цьому місті дідо та батько косівчанина Миколи Іванюка в 1956 році побудували млин, куди люди приносили молотити зерно. Тривало це впродовж двох місяців, далі тодішня радянська влада його конфіскувала.

«Батько розповідав, що млин забрали, а діда з речами викинули під вербу, тоді тато оформився на роботу, аби працювати тут на власному млині.

Переходив він з рук в руки, господарі змінювалися тоді, як повінь забирала греблю», — ділиться спогадами чоловік.

У 1972 році в місті Косів почала розвиватись художня майстерня, тодішній директор запропонував Миколиному батькові працювати тут на державній роботі, так тривало до 2000 року.

Біля кожного млина, продовжує чоловік, споруджували також й валило.

«Тодішні робітники приносили сюди ліжники, працювали вдома, робили чотири ліжники — це була їхня норма», — пригадує чоловік.

Перед тим, як опинися в руках нових власників та дарувати їм теплий затишок, зіткані ліжники "проходять не легкий шлях".

Сам Микола такі ліжники називає "напівфабрикатами", адже, якщо його не обробити у валилі, то коц не готовий до використання.

Під постійним та сильним тиском води ліжники, наче у барабані пральної машини, крутяться, звалюються, стають більш щільними, а також позбуваються характерного овечого запаху.

Для цього ліжники із самого початку роблять трошки більшого розміру, адже після валила виріб стискається на 40-50 сантиметрів.

Валило зроблене з дерева — це конусний чан. Збоку є спеціальні дірки, звідки виходить вода.

Рівень тримається однаково — принцип пральної машини під тиском води. Біля нього є й дамба, в річці Рибниця, яка  підіймає рівень води на два, а то й більше метрів.

«В сусідніх селах є й менші валила, тому що там немає можливості підіймати рівень вище, але принцип роботи той самий.

Це дуже давній винахід», —пояснює прикарпатець.

За спостереженнями Миколи, нині почали ткати різноманітніші ліжники, вони відрізняються не тільки колоритом, але і якістю.

Раніше попит на вироби з вовни був набагато вищий. Були державні організації, на яких працювало 120 осіб, щомісяця вони вивалювали понад 400 ліжників.

«У 1970-80 роках був розквіт цього ремесла, тривало це до 1990 років, пізніше почався занепад.

Проте нині, ліжникарство набирає нових оборотів.

Все тому, що люди воліють користуватися натуральними речами. Фарби, колористика та якість невимовно гарні».

За спостереженнями Миколи майстри діляться на дві категорії: які свою роботу виконують добросовісно і які нашвидкуруч, зовсім не стараючись і віддають ліжники на обробку взимку, коли тане сніг — це за словами прикарпатця неприпустимо, адже частинки снігу забиваються у ліжник, тим самим псуючи його.

Валило тимчасово не працює навесні, коли тане сніг. Тоді річка стає брудною — чекають на закінчення повені.

«Взимку, коли річка повністю замерзла і покрита льодом, валило працює, адже туди затікає вода.

Температура землі відігрівається від чотирьох до п’яти градусів іноді буває, воно працює.

Просто у два-три збільшується час обробки ліжника», — розповідає Микола Іванюк.

В теплій воді шерсть збігається швидше. Улітку, коли вода тепла, ліжник проводить у валилі 1 – 3 години, а взимку це може бути і 12-14, а подекуди й всю добу.

У валилі Миколи Іванюка у чистих потоках з самих Карпат одночасно перуться 7-8, а то й 10 ліжників, оскільки тут великий об’єм води.

Опісля випрані ліжники переміщають у центрифугу, там вони висушуються, готові ліжники господарі забирають додому, деякі їх ще й додатково начісують.

Ліжники у валилі перуть без додаткових хімічних домішок, бо він не зменшиться в розмірі і лише нашкодить вовняному виробу.

Після валила ліжник набирає багато води, стає надзвичайно важким. Витягнути його та привезти додому сушити — складна робота.

Не обходилось й без стихійних лих, прикарпатець пригадує, як все відбувалось у 2006, 2008 та 2010 роках.

В крайню повінь вода знесла дамбу повністю. Після цього валило не працювало п’ять років, багато сил пішло на відбудову і  лише у 2015 році роботу вдалося відновити.

«Все замулюється й засипається щебенем, внаслідок чого вода підтоплює валило. У 2006 році вода вже була на нашому обійсті — це була найпотужніша повінь», — пригадує Микола Іванюк.

Сьогодні місцеві мешканці приносять ліжники не тільки для того, щоб обробити їх, але й для того, аби випрати в чистій воді. Також тут можуть помити й хідники, великі та маленькі.

До слова, на момент візиту журналістки Фіртки річка була брудною після численних дощів.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Карпатське ліжникарство увійде в перелік нематеріальної культурної спадщини України

Наближає перемогу: як прикарпатець з 2014 року плете маскувальні сітки для захисників (ФОТО)

Шкіра помилок не пробачає: Юрій Порох про черес для «Kalush Orchestra», мистецтво та майстерність (ФОТО)


Коментарі ()

15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

4621
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1613 3
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

3754 2
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

2944
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7672 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

19909 29

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

613

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1643

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

2165

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

2019
17.07.2024

Інфляція на споживчому ринку у червні 2024 року порівняно із травнем цього року на Прикарпатті становила 2,5%, з початку року — 4,9%, в Україні — 2,2% та 4,3% відповідно.  

278
15.07.2024

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

14233
09.07.2024

Прикарпаття лідирує в Україні з урожайності озимого ячменю з показником 67,5 ц/га.  

368
19.07.2024

У суботу, 20 липня, християни відзначатимуть День пророка Іллі.  

733
15.07.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

1026 1
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

5898
07.07.2024

В Івано-Франківську освятили престол в оновленому храмі релігійної громади Матері Божої Неустанної Помочі, що на вулиці Івасюка.  

4545 1
20.07.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

23196 1
18.07.2024

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №11340, який дозволятиме підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення.  

389
16.07.2024

Зауважимо, соціологи, які опитали понад дві тисячі респондентів, наголошують, що «це думка тилу».

279
14.07.2024

Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б в рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було.  

774 1
09.07.2024

У селі Черніїв, що на Прикарпатті, демонтували пам'ятник радянському солдату.  

1267