Великдень: навіщо ми фарбуємо яйця і печемо паски?

Цієї неділі частина християн відзначатимуть одне з найголовніших свят у році - Великдень, яке має багато звичаїв, часто дохристиянського походження.

Найпопулярнішими з них є традиція випікання паски та фарбування яєць, пише Фіртка з посиланням на BBC Україна.

Чому ж ми щороку це робимо?


Легенди про Марію

У регіонах були поширені різноманітні легенди, які розповідають, відколи почали фарбувати яйця до Великодня. Ось деякі з них.

Згідно з першою легендою, яка згадується у грецьких рукописах Х століття, Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в якості подарунка. Імператор не повірив, що Ісус воскрес, і промовив: "Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих". І тут у всіх на очах яйце почервоніло.

Ще одна легенда з Гуцульщини, записана Іваном Франком, оповідає, що коли Ісуса схопили, Марія хотіла вмовити Пілата відпустити його.

Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, щоб зробити йому підношення. На ранок понесла їх у кошику Пілату, прохаючи, щоб він помилував її сина.

Проте Пілат відповів, що тепер все даремно, бо його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.

На Поділлі, Харківщині й Закарпатті побутувала легенда, в якій один бідняк йшов до Єрусалима продавати яйця.

Дорогою він зустрів Ісуса, який, падаючи, ніс свій хрест на Голгофу. Бідняк кинув все й побіг допомагати Христові. Довівши його до місця страти, він повернувся по торбу й побачив, що всі яйця в ній були пофарбовані.

На Полтавщині розповідали, що Діва Марія сама розписувала писанки, коли Ісус був ще малим, щоб потішити його цими іграшками.

Дослідники сходяться на думці, що християнська церква засвоїла значно давнішу традицію використання фарбованих яєць, адже величезна кількість міфів від Азії до Америки розповідає про народження світу чи появу перших істот із яйця.

Розфарбовані яйця задовго до приходу християнства використовували у весняних обрядах перси, єгиптяни, римляни, греки та інші європейські народи.


Наклейки і декупаж

Традиційно великодні яйця фарбували й розписували, видряпували чи накрапували на них малюнок, звідки й характерні назви - крашанки, писанки, дряпанки й крапанки.

Окрім цього, їх обмотували кольоровими нитками, а потім варили, щоб отримати незвичний орнамент, а також наклеювали паперові картинки. Тому традиція декупажу яєць або наклеювання на них наліпок не така й нова.


Звідки взялись кольори?

Щодо кольорів, то основним був червоний, бо асоціювався з кров'ю Ісуса Христа.

Його отримували з хімічних барвників - фуксину - та з натуральних: лушпиння цибулі або червецю. Їхня інша назва - кошеніль. Це комахи, яких використовували для фарбування ниток і тканин у червоний; звідки пішла назва місяця червень.

Для жовтого кольору брали яблуневу кору або торішню траву свербель (свербило).

Щоб отримати сині крашанки, їх варили з пролісками або додавали бразолію - сандал. Окрім цього, крашанки фарбували й за допомогою сушених ягід чорної бузини й чорниці, кори з чорноклена, листя кропиви та різних приправ.

У темні (синій, чорний) кольори яйця фарбували для поминальних днів або якщо у сім'ї хтось помер протягом цього року. Інколи в таких випадках взагалі не фарбували крашанок.

Крашанки активно використовуються на великодніх поминках. До того ж, звичай битися яйцями, який всім нам так добре знайомий, у східних слов'ян часто відтворювався також на могилах предків.


Крашанки як захист

Першу крашанку зберігали як оберіг від пожежі. Вірили, що якщо перекинути її через вогонь, пожежа вщухне.

Шкаралупою свячених яєць підкурювали хвору людину чи тварину. Її давали курям, щоб краще неслися, і худобі, щоб була здорова.

Іван Франко писав, що в його рідному селі Нагуєвичі свячені яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів.

Більшість пропадає, але трапляються такі, що в шкаралупі висихають і "творять так зване скло". Цим "склом" лікують більма в худоби й людей: "треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око".

Великодні яйця та паски клали на вулики в пасіках; на Юрія гладили худобу, щоб була гладка й здорова; вмивалися водою з крашанками - на красу й багатство.

Під впливом Австро-Угорщини в Західній Україні прижився образ великоднього зайця, який приносить крашанки. Там побутувала гра, коли діти шукають яйця, сховані ним або півнем.


Чому печуть паски?

Другим головним атрибутом Великодня є паска. У християнстві вона символізує незриму присутність Ісуса.

Церковний хліб циліндричної форми, який випікається в церкві в переддень Великодня, називається артос ("квасний хліб"). Випікання домашньої паски - це продовження цієї церковної традиції.

З іншого боку, безперечно, дохристиянська символіка, пов'язана з пробудженням весни, досі прослідковується в оформленні пасок.

Так, в Україні паски випікали здебільшого з пшеничного борошна й прикрашали виліпленими з тіста квітками, шишками, пташками й хрестами.

Паски намагалися пекти або в четвер, або в суботу. Проте на Слобожанщині раніше можна було почути, що і в Страсну п'ятницю їх пекти не гріх.

Надвечір замішували опару (здебільшого на молоці), а зранку додавали борошна та яєць. Інколи яйця теж готували з вечора: тоді вони давали жовтіший колір тісту.

У рецептах початку ХХ століття додають білий і жовтий імбир, а також настоянки на шафрані.

Процес приготування вважався сакральним. Нерідко господині виганяли всіх із хати, щоб ніхто не кричав під час замішування й підняття тіста.

Посадивши хліб у піч, жінки підстрибували, щоб паска була вищою, а також намагалися не сідати - щоб тісто не осіло. Інколи для того, щоб витягнути вдалу паску, доводилося розбирати піч.

Паски сприймали як проекцію людини. Відомі ворожіння, коли по тому, як паска зійшла, пророкували життя родини. Казали, що якщо паска впала, то це символізувало сильну хворобу або смерть когось із сім'ї.

Крихти пасок закопували на городі, чи в полі для кращого врожаю або віддавали тваринам. Викидати їх, як і шкаралупи, було заборонено.

Великдень і зараз залишається одним із найголовніших традиційних свят.

І, хоча, декому не подобаються експерименти з рецептами пасок, чи наклейками на яйця, таких змін боятися не варто - традиції змінювалися і осучаснювалися завжди, головне, щоб було розуміння самого свята.

Нагадаємо, що на Великдень у Франківську проведуть виставки, веснянки та гаївки.


Читайте також:

Здорожчає на 25%: експерти порахували, скільки коштуватиме Великодній кошик у 2021 році

Стало відомо, як у Франківську проходитиме Великдень (РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ)


30.04.2021 8850
Коментарі ()

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

261
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

711
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

774
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

756
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1190
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1531 2

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

139

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1367

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1623

Спочатку був Ян Флемінг. І він народив Джеймса Бонда. «Сер Джеймс Бонд» - Представлявся він майже 60 років з екранів більше ніж на 80-ти мовах.

1895
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1454
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10635
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15586
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

345
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1577 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2204
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11370
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1206
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

499
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1385
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2234
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3569