Творення канону. Рефлексія на роман Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника»

 

 

І

 

Європа була далеко. Настільки, що здавалося її ніколи не дістатися. Тим більше йому - смиренному пізнавачу джерел глибинних. Пізніше він зрозуміє і відтворить побачене, але не все - збереже таємницю - слово, промовлене під час ритуалу. 

Європа прийшла до нього несподівано, важко і загадково. Можливо, якби не мандрівні актори, то так ніколи і не зглянулося б до нього сонце Трієста. І різкий, граничний запах венеційських каналів не турбував би відчуттям спочатку легкої закоханості, а згодом великого кохання.

Хоча, актори тут не до чого. Він все одно прийшов би сюди, незалежно від доріг і пар зношеного взуття. Він був обраним – одним із сотень тисяч його далекої, холодної Батьківщини. Він був обраним, і став посвяченим, хранимим Господом на перелісках життєвих.

Його кликали Григорієм, сином Сави, з роду Сковородинців, народженим в містечку Чорнухи, що під  Лубнами. І проживав він довгу мандрівку. Життя, покладене на пошук гармонії, на відчуття величі кожного з кутів трикутника.

 

ІІ

 

Коли Володимир Єшкілєв членив з потоку років Григорія всього декілька, то розумів, що наражається на жорстке протистояння і тих, хто звик до усталеного канону, і тих, хто звик до повного абсурду і всебічного невігластва. Але канони творять люди, а невігласи завжди були, є і будуть. Це сталося сміливо , провакативно і, головне, талановито.

Читання роману нагадало мені Гобеленову галерею Ватікану. Оповідь зіткана з найтонших ниток. То виблискує золотим і срібним шиттям, то тьмяніє під сподом присмеркових подій. А в центрі Григорій, Григорій Савич Сковорода – не іконний, не витесаний з криці, а нормальний, людяний. І, що цікаво, не босий, як того багатьом хочеться. Взагалі, важко уявити великого філософа, педагога, знавця доброго десятка мов, який босоніж мандрує Європою. Щось тут - від лукавого. Дуже вже ми любимо сиротіти й принижуватися. Саме ці канони і ставить під сумнів Володимир Єшкілєв.

І ще одне. Як Ви думаєте чи просто було подорожувати Європою вихідцю з України? (Думаю, так само, як сьогодні без шангенської візи). На те потрібні були вагомі причини, і виняткові супроводжувальні листи. І Григорій їх мав, інакше не побував би в Австро-Угорщині, Франції, Італії, Венеціанській республіці.

Європа середини ХVІІІ століття становила собою клубок протиріч. Йшов перерозподіл сил, зміна союзників, боротьба за сфери впливу. І в цей чорторий потрапляє Григорій – молодий, талановитий, обізнаний в науках і мистецтвах. Він в пошуку видимої і невидимої сутності світу, в ісіхаїстичному пізнанні внутрішнього «я», в рецепторному дослідженні Андрогіна.

Григорій шукає метафізичних зерен і пізнає світ. Він не просто мандрівник, який безтурботно накопичує бачене, він дослідник несподіваних таємниць, шукач рідкісних текстів і аналітик подій своєї епохи.

Та він вибраний, вибраний і посвячений. І, як людина, що має особливу долю, Сковорода є продовжувачем волі Вищих Сил, посланником у Вічність.

 

ІІІ

 

…У Прикарпатті небо особливе. Не таке, як в Італії і не таке, як в Австрії. У Прикарпатті небо, що заворожує назавжди, сповиває величезним зірковим простирадлом. У Прикарпатті небо лягає в озеро, а озеро захлинається небом.

Історик Павло Вигилярний – вчений, дослідник життєвого простору Григорія Сковороди несподівано теж став вибраним. І його посвячення в озері Несамовитому, то не просто приблудність розуму, то продовження Великої дії:

«Невже «Сковорода» не прізвище, а чин?»

«І прізвище, і звання, і чин, і знак, і криївка посеред пустелі. Так сталося на цій землі, що лише Сковорода через Біблію створив свій окремий світ, замкнув на себе суверенні сенси й навік залишився найвидатнішим із Хранителів Навни, заповіданої цій землі предками».

Дві сюжетні лінії, два різних часи. Вони переплітаються й існують самостійно. Вони підтверджують дві сутності світу, і відшукують місце в середині мене, у серці. І Григорій Савич, вже просто Григорій, один з нас - близький і зрозумілий.

Сковорода, Вигилярний, Єшкілєв… Хто вони, ті що тікають від блискавки? А може саме блискавка робить їх  - обраними Хранителями Вічності.      

 

 

 


11.03.2012 Сергій Грабар 1392 9
05.10.2022
Тіна Любчик

Музиканти організовують у містах України та за її межами благодійні концерти. Цим самим збирають кошти чи то на потреби ЗСУ, чи то для цивільних громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії з боку росії.

257
26.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

711
21.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1395
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2958
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1264
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1504

В інформаційному полі України та блогосфері, чи то серед звичайного народу можна натрапити на думку,  що  православний - тотожний російському. Тобто, якщо сповідуєш православ’я, то тобі автоматично приписують проросійські погляди.  

337

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1223

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1810 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

2029
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

317
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

645
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

853
05.10.2022

Волонтерською діяльністю о. Йосафат Бойко займається вже давно, однак з початком повномасштабного вторгнення почав працювати ще інтенсивніше.

127
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

375
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

936
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

822
01.10.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

676
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

315
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

502
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

607
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

726