ТИМ, КОМУ НЕ СМАКУЄ БАЛАНДА

 

 

29 жовтня 1945 року майбутній володар думок лівої Європи та майбутній Нобелівський лауреат Жан-Поль Сартр прочитав у переповненому паризькому «Залі Сантро» свою знамениту доповідь «Екзістенціалізм і гуманізм». Ця доповідь на цілих півстоліття стала одним із найцитованіших філософських текстів у світі. Сьогоднішнє розуміння «гуманізму»  західними лібералами, соціалістами, неокомуністами та соціал-демократами багато в чому сформовано під впливом слів автора «Нудоти», що їх майже побожно слухала вишукана публіка європейської метрополії шістдесят два роки тому.

 

Сартр наголосив на тому, що гуманістичних цінностей, як незмінних фундаментальних пріорітетів, вмонтованих у наше суспільство, насправді не існує. Жодна традиція, релігійна чи національна, жодна «народна духовність», жодна універсальна ідея не відтворюють й не продукують гуманістичні цінності «просто так», автоматично.

 

Кожного разу ці цінності вимагають свіжого «привнесення у світ», вимагають когось, хто знов й знов буде брати на себе незмірний та невдячний клопіт примислювати для себе та ближніх «людяність». У цьому, здається, найуразливіше місце гуманізму та, одночасно, достатня передумова його невразливості. Неможливо поставити ідею гуманізму під сумнів, упослідивши певну людину, партію, ідею чи традицію. Нові носії гуманістичного світогляду відтворять його в нових форматах і поколіннях.

 

Така філософія приводить до думки, що єдиним виправданням людського існування є вчинок, що спирається на усвідомлення себе, як особистості. «Людина, - казав Сартр у доповіді 45-го року, - у своєму житті сама обирає собі позицію, малює власне обличчя й за межою цього обличчя нічого насправді немає». Кожна спроба «намалювати собі обличчя» є проектом, актом подолання певної перешкоди.

 

Людина ніби вимушена раз-у-раз «емігрувати» із самого себе в нову реальність, яку перед тим для себе готує. Людина – вічний кочівник крізь реальності. Сьогодні людина говорить собі: я шукаю. Завтра вона скаже: я захищаю те, що знайшла. А післязавтра знайдене вже не буде прихистком, тому що потоки долі знов виселять людину з її улюбленої зручної мушлі. Виселять у мандрівну бездомність, у вічне сирітство «двоногої тварі». Найкраще такі «виселення з себе» робить смерть. Й ніхто не знає, до якого готелю вона запроторює тих, кого спромоглася виселити.

 

Як бачимо, Сартр запропонував такий собі вишуканий атеїзм, нагадуючи людям про те, що окрім них немає законодавця і батька, що вони у своїй самотності та покинутості повинні самі приймати рішення стосовно своєї долі. З цими висновками Сартра не погоджувалися Гайдеггер і Марсель, Шнайдер і Гвардіні, Гадамер і Ясперс. Але, попри всі заперечення, ніхто з них не зміг вичерпно пояснити: чому люди так бояться бути вільними? Чому після усіх балачок про свободу, гомо сапієнси починають шукати собі батька. Бога Саваота або ж бога Говінду, або ж друга усіх дітей Йосифа Вісаріоновича, або ж просто якого небудь кримінального Татка, що приголубить «синків», дасть їм пайку, притисне до широких рамен і скаже: «Ти зі мною. Все буде добре».

 

Більшість людей просто не вірить у те, що можно бути вільним. Це відчуваєш власною шкірою, коли зустрічаєш чергового знайомого, котрий здалеку починає розпитувати тебе: кому продався, бува не китайцям? Уявити собі, що можна успішно жити, не продаючись нікому, ці знайомі не здатні.

 

В тому вічні присмерки гуманізму. Кожний може розпочати свій проект свободи. Кожний може «виселити себе» в іншу реальність, де йому приготовлено трон і владу над сущим. Але більшість замість цього вперто зміцнює стіни своєї тюрми, думаючи лише про те, що хтось захоче відібрати їхню жалюгідну щоденну порцію баланди. І все, що цікавить цих «дітей гуманізму», це питання: невже у сусідніх камерах годують краще? Невже там м’якіші нари? Ці питання печуть і скубуть їхні мізки. І вони не помічають відкритих дверей тюрми.

 

Не помічають, тому що за дверима тюрми треба бути вільним. Й, навіть, сидячи на «троні сущого», треба боротися за цей трон. Щоденно. Щохвилинно. Позаяк свобода не ділиться. Або вона існує у всій своїй цілісності, або її немає зовсім. Цілісність важко втримувати. Майже неможливо. Тому більшості зручніше сидіти у камерах. Там не вимагається бути цілісним. Й там наливають баланду. Надійну таку рідину.

 

 

 


05.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

735
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

1335
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3109 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

2482
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

3344
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

2897

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

238

Перша з історій занепаду про народ, що вирішив замінити філософію піснею. Найбільше тому народу подобалися пісні про поразки. Народ слухав їх і плакав.

712

Християнство називають релігією любові, і здається, ми знаємо все про цю релігію, але все-таки є моменти, які  незрозумілі  та потребують глибшого осмислення.

720

Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

1305
06.02.2025

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

3162
01.02.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

20659
27.01.2025

У холодну пору року нам хочеться не лише тепла, а й особливого затишку, який можна створити навіть за допомогою звичних продуктів.  

891
07.02.2025

Більшість (54%) громадян зазначають, що стосунки між вірянами різних церков та релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними.  

381
04.02.2025

Відносна ж більшість (41%) тих, хто відвідує релігійні служби, відвідують їх лише на релігійні свята.   

490
30.01.2025

Тридцятого січня християни відзначають свято Трьох Святих.  

1051
26.01.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

5746
08.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31261 1
07.02.2025

Звернення ухвалили під час загальних зборів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.  

3476 1
05.02.2025

Україна готова до закінчення гарячої стадії війни з росією, втім без правових компромісів щодо окупованих територій.  

599 1
31.01.2025

Верховна рада у грудні 2024 року прийняла за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні. На розгляд цей законопроєкт виніс Президент Володимир Зеленський.  

929
28.01.2025

На думку президента, Україні не треба було віддавати ядерну зброю, але якщо вже країну змусили це зробити, то треба було обмінювати [ядерну зброю] на реальні гарантії безпеки, зокрема на членство в НАТО.  

1273 2