"Свій до свого…": в Україні хочуть відродити ініціативу 100-річної давнини

 

/data/blog/101552/3e0f8aa29e54ebedc186d7b97c1c9ec7.jpg

 

Рух "Свій до свого по своє" зародився в Галичині наприкінці XIX століття. За кілька років він майже витіснив закордонні товари з території регіону, більше того – українські виробники почали працювати на експорт. Сьогодні ініціатива отримує нове звучання.



"У 2015 році ми зібралися однодумцями – хтось із нас працював у російських компаніях, але пішли з роботи, тому що залишатися було непатріотично, ― розповідає один із ініціаторів проекту Тетяна Тарасевич. ― Ми почали думати, як реалізувати себе в Україні, зосередившись при цьому на головній меті – допомогти маленькому і середньому українському виробнику. Так з’явилася ідея "Джерелії" ― компанії, що збере під своєю егідою маленькі мануфактури і просто талановитих українців, які виробляють мед, виготовляють чудовий текстиль або роблять косметику з природних компонентів, але в яких немає коштів, щоби випускати цю продукцію для всієї України, а не лише для своїх друзів. Ми розпочали пошуки і за рік знайшли понад 50 виробників. На початку 2016-го ми зрозуміли, що готові до нового етапу, більш масштабного, який об’єднав би всю країну навколо ідеї підтримувати один одного. Ми звернулися до історичного контексту і були у захваті від руху "Свій до свого по своє", який фактично відродив українську економіку в Галичині 100 років тому".



Головна думка руху: українці мають купувати українське і тим самим давати одне одному можливість розвиватися. Тож кожен, хто хотів підтримати ініціативу, йшов у такий магазин, навіть якщо той знаходився в іншому кінці міста.



"За часів Австро-Угорщини бідні селяни Галичини могли позичати гроші лише під велетенські відсотки, – розповідає доктор історичних наук Іван Патриляк. – Так було, поки до Львова не повернувся галицький інженер та архітектор Василь Нагірний, який довгий час працював у Швейцарії і бачив, як там діє система кооперативів. Він відкрив першу кооперативну крамницю міського типу "Народна торгівля". Згодом невелика група української інтелігенції разом із греко-католицькою церквою створила кооперативний банк, де селяни могли отримати кредити під невисокий відсоток. Як результат, кооперативи до початку ХХ століття вивели українське населення зі злиднів. У людей з’явилися кошти, на які вони почали створювати ансамблі, хори, театральні студії і спортивні установи. Принцип "Свій до свого по своє" сприяв формуванню модерної нації в тому регіоні".
 


"У руху "Свій до свого…" були три прості правила: купуй українське, продавай українське, поширюй українське, тобто розповідай про українські товари родичам, друзям та сусідам. Сьогодні ми маємо на меті відродити стару традицію у форматі "Свій до свого 2.0" та сподіваємося на не менш вражаючі результати", ― говорить Тетяна Тарасевич.



Виробників ініціатори проекту закликають об’єднуватися для поширення своєї продукції, а також запрошують надсилати свої історії на sviydosvogo@jerelia.com. Найкращим вони спробують допомогти з виробництвом чи промоцією.



Продавцям та власникам магазинів радять, в першу чергу, маркувати прапорцями не закордонні товари, а відмічати українські. Більше того, їм варто з якнайбільшою лояльністю ставитися до вітчизняного виробника та частіше брати український товар на реалізацію.



Журналістам варто пам'ятати, що у їхніх руках величезна сила і саме їхні матеріали про маленьких українських виробників можуть не просто змінити чиєсь життя, а буквально підняти економіку.

 

Українців потрібно пам’ятати, що бойкотів недостатньо. Для розвитку України потрібно підтримувати, популяризувати та купувати українське. 



Наразі ініціатори проекту планують велику освітню програму, в рамках якої будуть розповідати історії українських брендів, піднімати питання підтримки всього українського через історичний контекст, а також об’єднувати людей навколо ідеї підтримки вітчизняного виробника, навколо "Свій до свого 2.0".


12.03.2016 830 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

2976
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1898
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2153
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5257
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21011
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2947

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

508

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

793

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1575

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1557
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8864
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3987
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5603
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

603
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

611
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4899
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4140
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2452
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

123
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1434
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1378
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2122