Українська армія та система мобілізації стикаються з новими викликами під час повномасштабного вторгнення. Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, програму базової загальної військової підготовки для студентів, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.
Що таке загальна мобілізація
Загальна мобілізація — це всеохопна мобілізація всіх наявних сил і засобів країни з метою адекватної відсічі збройній агресії ворога. Вона передбачає залучення усього потенціалу країни, включно з людськими, матеріальними та інформаційними ресурсами.
Як пояснює полковник Олег Домбровський, на різних етапах війни держава враховує низку показників, які визначають рівень мобілізації. Якщо ситуація вимагатиме залучення ста відсотків наявних ресурсів, держава повинна буде забезпечити підготовку до такого масштабу мобілізації.
«Саме тому сьогодні ми акцентуємо увагу на підготовці всіх категорій громадян», — зазначає полковник.
За його словами, така підготовка передбачена законом України «Про основи національного спротиву». Цей документ регламентує діяльність сил територіальної оборони Збройних сил України, а також покладає на них завдання з підготовки громадян до національного спротиву.
Велику частину цієї роботи, наголошує військовий, виконують органи місцевого самоврядування. Саме вони відповідають за реалізацію програм підготовки на місцях.
«Програми можуть відрізнятися залежно від регіональної специфіки. У гірських районах акцент робиться на гірській підготовці. У прибережних — на відповідних навичках. Є базовий фундамент, але завжди є й особливості», — пояснює Домбровський.
Нові підходи до мобілізації: у фокусі — зручність, прозорість і технології
Мобілізація залишається ключовим питанням у період дії воєнного стану в Україні.
Як зазначає заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», держава підходить до цього процесу системно й комплексно.
Останнім часом у мобілізаційній політиці відбулося кілька важливих змін. Зокрема, однією з інновацій стало впровадження мобільного застосунку «Резерв+». Цей інструмент дає змогу громадянам призовного віку здійснювати частину процедур онлайн, без особистого відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Йдеться, зокрема, про подання документів на бронювання або отримання відстрочки від мобілізації.
«Це особливо важливо для тих громадян, які мають законні підстави для відстрочки.
Завдяки «Резерв+» вони можуть пролонгувати її дію, маючи необхідні документи, і не створювати додаткового навантаження на ТЦК», — пояснює Домбровський.
Навіщо створили застосунок «Резерв+» та як ворог намагається зірвати мобілізацію
Застосунок «Резерв+» запровадили насамперед для безпеки громадян, які звертаються до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Як пояснює Олег Домбровський, останнім часом росія дедалі частіше вдається до інформаційно-психологічних операцій і терористичних актів, щоб залякати українців і зірвати мобілізаційні процеси.
«Ми маємо справу з випадками, які вже кваліфікуються Службою безпеки України як теракти.
Такі події трапилися в Рівненській області, Хмельницькому та Івано-Франківську. Ворог намагається зробити все можливе, щоб ускладнити роботу наших центрів комплектування», — зазначає полковник.
За його словами, ТЦК та СП — це структурні підрозділи Міністерства оборони України. Їхня діяльність координується Генеральним штабом Збройних сил України через командування Сухопутних військ та відповідні оперативні командування, зокрема — командування «Захід».
«Тільки уповноважені представники можуть надавати повну і компетентну інформацію щодо роботи центрів комплектування і змін у мобілізаційній політиці», — наголошує Домбровський.
Він також критично оцінює тенденцію, коли окремі особи публічно висловлюють оціночні судження, не маючи достовірної інформації. Такі заяви, за словами військового, дезорієнтують суспільство і впливають на сприйняття мобілізації громадянами, які підпадають під її дію.
«Хочу підкреслити: ніхто не може точно сказати, коли завершиться війна. Вона має логічне завершення — політико-дипломатичне. Але його передумовою є стійкість нашої системи оборони і безпеки.
А ця стійкість можлива лише тоді, коли ми здатні вчасно поповнювати мобілізаційний ресурс», — наголошує офіцер.
Мобілізаційний ресурс — це не лише про людей: що включає цей термін
Поняття «мобілізаційний ресурс» в Україні варто розглядати значно ширше, ніж просто людський потенціал. Як пояснює полковник, це комплексна система, яка охоплює всі ключові сфери життєдіяльності держави.
«Мобілізаційний ресурс — це не тільки про людей. Це про національну економіку загалом, про стійкість регіонів, соціальної сфери, про функціонування держави в умовах правового режиму воєнного стану», — зазначає Домбровський.
За його словами, йдеться про всі компоненти, які забезпечують стабільність країни та безперебійну роботу сил оборони й безпеки. Саме ці фактори є визначальними для ефективного функціонування держави під час війни.
«Це ключовий момент, який мають усвідомити всі, хто так чи інакше дотичний до мобілізаційної підготовки. Бо мова йде про комплексну відповідальність за обороноздатність країни», — наголошує полковник.
Мобілізація в Україні триває: хто має оновити дані та що змінюється для «обмежено придатних»
Попри дипломатичні зусилля з врегулювання війни, мобілізація в Україні триває і відбувається згідно з чинним законодавством.
«Зовнішньополітичні кроки не впливають на темпи мобілізації. Відповідно до Указу Президента України, дію правового режиму воєнного стану продовжено ще на 90 днів [до 7 серпня 2025 року — ред.]. Отже, мобілізація триває», — зазначає військовий.
Громадяни України призовного віку — від 18 до 60 років — зобов’язані вчасно оновлювати свої персональні дані. Особливу увагу мають звернути ті, хто раніше мав статус «обмежено придатний». Цим категоріям продовжено термін для проходження повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).
За словами Домбровського, є два варіанти проходження ВЛК:
- у штатних комісіях при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП);
- або у складі позаштатних фахівців, які формуються за рішеннями органів місцевого самоврядування.
«До складу ВЛК входять військові лікарі та медики. У більшості випадків це працівники закладів охорони здоров’я, яких залучають до комісій наказами та розпорядженнями голів територіальних громад», — пояснює офіцер.
Такі комісії перевіряють стан здоров’я громадян, які підлягають мобілізації, і надають відповідні висновки.
Як вступити до військового вишу чи закладу фахової передвищої військової освіти у 2025 році
У 2025 році вступ до військових навчальних закладів та закладів фахової передвищої військової освіти є відкритим для громадян України віком від 17 до 30 років, зокрема для тих, хто бажає отримати вищу військову освіту.
Вступити до одного з 16 військових навчальних закладів можна безкоштовно, і для цього необхідно подати документи до 1 червня поточного року.
Що варто знати:
-
Базова загальновійськова підготовка: Починаючи з серпня 2025 року, студенти вищих навчальних закладів України проходять базову загальновійськову підготовку. Це підготовка, що не передбачає автоматичну мобілізацію, а лише підготовку до можливості виконання військових завдань.
-
Процедура вступу: Всі бажаючі можуть звертатися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які допоможуть в оформленні документів для вступу. Ці центри працюють без обмежень, навіть для внутрішньо переміщених осіб.
-
Освітні можливості: Військові навчальні заклади надають не лише якісну освіту, яка відповідає міжнародним стандартам, а й значно збільшене грошове забезпечення для курсантів. Всі навчальні програми відповідають стандартам НАТО, що робить підготовку висококваліфікованими фахівцями.
-
Програма стажування: Програма базової військової підготовки включає важливі навички, які допоможуть молодим людям адаптуватися до умов військової служби, що є важливим для подальшої кар'єри у Збройних силах України.
-
Переорієнтація на НАТО: Важливою метою є адаптація українських військових навчальних закладів до стандартів НАТО, що дозволяє не тільки зміцнити внутрішні сили оборони, але й отримати досвід, котрий тепер є цінним для міжнародних партнерів.
Для вступу необхідно дотримуватись офіційних інструкцій, що публікуються на сайті департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України.
Декриміналізація першого СЗЧ: державна підтримка для повернення військових до служби
Проблема самовільного залишення військових частин (СЗЧ) військовослужбовцями є актуальним питанням, яке потребує системного підходу на всіх рівнях. Важливо чітко розмежовувати два поняття: самовільне залишення частини (СЗЧ) та дезертирство. Хоча обидва випадки пов'язані з втечею від виконання військових обов'язків, вони мають різну кримінальну відповідальність.
Самовільне залишення частини — це випадки, коли військовослужбовець покидає свою частину з якихось особистих причин, без наміру уникати служби, але не виконуючи наказу. У таких випадках, на відміну від дезертирства, немає наміру уникнути бою чи покинути військову службу взагалі.
Для підтримки та повернення військових, які самовільно залишили частину, було впроваджено механізм через додаток «Армія+», що дозволяє подати звернення і повернутися до служби. Цей механізм продовжено до кінця серпня 2025 року, що є важливим кроком для підтримки військовослужбовців, які потрапили в такі ситуації.
Держава ухвалила гуманні заходи, серед яких декриміналізація першого самовільного залишення частини, щоб полегшити процес повернення військових до лав Збройних сил України. Це рішення стало результатом співпраці Міністерства оборони, Генерального штабу та громадського контролю, що є прикладом демократичного підходу до вирішення цієї проблеми.
«Залишення частини військовослужбовцем — це не просто порушення дисципліни, це іноді складний особистий вибір, зумовлений обставинами. Тому важливо підтримувати таких людей, а не карати їх одразу. Це дозволяє зберегти моральний дух та зміцнити армію».
Рекрутинг для молоді: проєкт «Контракт 18-24» та його значення для оборони України
Проєкт «Контракт 18-24» передбачає укладання спеціального контракту для громадян віком 18-24 років. Цей контракт діє на один рік і включає спеціальний соціальний пакет, що включає виплату мільйона гривень за підписання контракту. Основною умовою є служба виключно на бойових посадах у військових частинах, що визначені Міністерством оборони України.
Зокрема, в Івано-Франківській області до цього проєкту залучена 10-та окрема гірсько-штурмова бригада.
Молодь активно цікавиться можливістю служби, що свідчить про зацікавленість та високий рівень участі, однак організатори проєкту наголошують на важливості проведення додаткової інформаційної кампанії, аби більше молодих людей дізналися про можливості, які надає цей контракт.
«Ми хочемо, щоб молодь активно зверталася до наших центрів рекрутингу та територіальних центрів комплектування, щоб вони зацікавилися цією програмою і стали частиною нашої оборонної сили», — зазначає полковник Олег Домбровський.
З його слів, програма не стоїть на місці. На її старті кілька відібраних військових частин взяли участь у проекті, але з часом кількість учасників зросла, включивши в себе не тільки Збройні сили України, але й Національну гвардію та Державну прикордонну службу України.
«Ці зміни свідчать про успішну адаптацію програми і її масштабування, що допомагає залучити більше ресурсів для оборони».
За словами Домбровського, щоб оцінити ефективність програми, потрібно більше часу, однак уже зараз можна бачити, що система працює та відповідає на потреби військової сфери.
Ментальне здоров’я: як війна змінює українців
Чи готові ми до продовження спротиву, як нація, ментально й фізично?
Це питання є надзвичайно важливим і глибинним для кожного громадянина, для держави загалом, а також для нашої нації, підкреслює полковник Олег Домбровський.
Військовий каже, проблема здоров'я в умовах війни має значення не лише для сил оборони, а й для всього суспільства.
«Це не тільки проблема Збройних сил України чи інших силових структур. Це проблема держави в цілому», — підкреслює полковник.
Мова йде про загальнодержавну проблему, адже багато громадян, що приходять на мобілізацію, мають різноманітні фізичні чи ментальні ускладнення.
У Міністерстві оборони України активно працюють над покращенням процесу відбору, аби він був максимально прозорим і ефективним. Одним із напрямів є розмежування громадян за категоріями стану здоров’я.
Так, особи, які мають певні медичні обмеження, не будуть проходити службу в особливих підрозділах, наприклад, десантно-штурмових військах чи силах спеціальних операцій. Вони, однак, зможуть виконувати свої обов'язки в тилових підрозділах чи на інших функціональних посадах.
«Ми постійно відстежуємо стан здоров'я громадян, особливо тих, хто має тяжкі захворювання, такі як гепатит В чи С або ВІЛ.
Вони мають право на військову службу, якщо за висновками військово-лікарських комісій їхній стан здоров'я дозволяє», — зазначає Домбровський.
З його слів, Міністерство оборони активно співпрацює з органами охорони здоров’я та органами місцевого самоврядування для проведення профілактичної роботи серед громадян і покращення їхнього фізичного та ментального здоров’я.
«Це є важливою частиною спільної роботи органів державної влади, сил оборони і громадськості».
Замість висновку
Незважаючи на численні скарги щодо методів вручення повісток, в Україні важливо пам'ятати, що кожен громадянин не лише має права, а й обов'язки.
Військовий обов’язок включає дотримання правил військового обліку, які є основою мобілізаційного процесу.
Військовозобов'язані громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних.
Цей процес є важливою складовою на шляху до перемоги. Тому усіх громадян закликають об'єднатися і докласти максимум зусиль для захисту країни.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
