Специфіка християнства у Київській Русі

Завжди знаходилися критики християнства, так само як і охрещення Київської Русі князем Володимиром. Але, двотисячолітнє існування християнства у світі та тисячолітнє його існування на території України залишається фактом.

Князь Володимир Великий керував великою і могутньою державою, розуміючи, що з його приходом у християнський Візантійський світ Київська держава стане ще розвинутішою та багатшою.

Задум був чіткий - підняти Київську Русь на тогочасній світовій арені. Русь на момент прийняття хрещення від Візантійської імперії мала досить тісні відносини з рештою християнського світу. Але, навіть прийнявши візантійське православ’я воно не довго залишалося традиційно візантійським, а увібрало весь колорит давньоруської культури.

Перший київський митрополит – Іларіон (XI ст.) описав хрещення Київської держави такими словами:

«Віра благодатна по всій землі розповсюдилась і до нашого народу руського дійшла.

І озеро Закону висохло, євангельське ж джерело наводнилося і всю землю покрило і до нас розлилось.

Ось бо ми з усіма християнами славим Святу Трійцю».

Ще до хрещення Київської Русі у 988 р. здійснювались перші спроби християнізації населення.

Аскольд та Ольга були прибічниками християнства і вони вважали, що країна зможе стати християнською тільки з допомогою Риму або Константинополя.

Але, протест тодішніх патріотичних сил заважав цьому задуму і його втілення вдалось  згодом аж у 988 р. завдяки князю Володимиру. Йому вдалося охрестити Русь на свій лад, не особливо рахуючись з канонами Східної чи то Західної церкви, тим самим запровадити слов’янський варіант християнства.

Ярослав Мудрий продовжуючи справи Св. Володимира Великого, прийняв тільки номінально зверхність Константинополя, утверджуючи таким чином особливий феномен Київського християнства.

Київське християнство не сприймає візантійського цезаропапізму, яке уособлює єдиного та абсолютного правителя держави та церкви в особі імператора.

Так, Володимир Святославович та Володимир Мономах здебільшого говорять не про права, а про обов'язки перед своїми підлеглими.

Тому у творах Володимира Мономаха ми знаходимо наступні слова:

«Усього ж паче – убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину.

Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; якщо хто буде достоїн навіть смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.»

Навіть таке відношення до простолюдинів збоку княжої влади дає підґрунтя для створення руського, себто українського синтезу християнства на основі притаманних власне київській культурі та її традиціям.

Особливість Київського християнства полягає в тому, що воно не наслідувало форми візантійської набожності, буквалізму та ритуалізму.

Ці форми візантійського православ'я прекрасно прижилися та розвинулися на ґрунті московського християнства, що згодом породило низку єресей, а згодом і старообрядницький розкол.

Давньоруська думка сприйняла християнство не зовнішнім чином, а глибинно, внутрішньо, сакрально.

Завдяки специфіці сприйняття візантійського християнства та його осмислення через культурну парадигму українського народу породило прагнення духовного пошуку, аскетичного смирення плоті, заглибленого пошуку сокровенного сенсу буття.

Доволі цікавими є релігійно-філософські концепції богопізнання, які розвинулись у Київській державі. З однієї сторони переважала східно-візантійська богословська думка, яка заперечувала будь-яку цінність філософії для християнської догматики й вимагала сприймати вчення не розумом, а серцем, прямодушно.

За повчанням Преп. Феодосія Печерського людина повинна прагнути спасіння за допомогою подвигів духу, молитвами, Святими таїнствами, а не осягненням розумовим та філософуванням.

Нестор Літописець у «Житії» Преп.Феодосія Печерського згадує:

«Не навчений премудрості, виявився мудрішим за філософів».

Дещо іншою була концепція таких київських книжників, як митрополита Іларіона, Никифора та Климента Смолятича, і ґрунтувалась на взаєминах філософії та богослів’я, поєднуючи розв'язання догматичних проблем з онтологічними, гносеологічними та історіософськими проблемами.

Візантійське християнство не сприймалося на теренах Київської держави зі своїм буквалізмом та чітко визначеною обрядовістю, яке вбивало дух Євангелія.

Національні  традиції та колорит культурної спадщини  не могли проігноруватися і зникнути, відповідно зникла б і самоідентифікація народу, як такого.

І тому митрополит Іларіон захищає національну форму Київського християнства, яка виражалась в першу чергу в його культурі.

Для пояснення своїх основних ідей він вдається до метафор.

«Не вливають вина нового, вчення благодатного і мішки ветхі, в іудейські, постарілі, а якщо так, то продеруться міхи» — цими словами відображалась основна думка створення Київського християнства, як «молодого вина», для якого вже не підходили «старі міхи» візантійської форми християнства.

З’являється явище  інкультурації, як вираження євангельського змісту в національній свідомості.

Звичайно, що простий люд, не міг зразу повністю прийняти християнство таким яким воно було у Візантії, оскільки свідомість народу не була підготовлена для розуміння складних форм абстрактного знання, і тому відбувся своєрідний синтез, або скоріш забарвлення християнства язичницьким побутом та обрядами.

В результаті ми маємо Київське християнство. Людина традиційної народної культури пристосовувала християнство до свого земного життя, побутування і господарювання.

В її свідомості мали вияв лише ті християнські ідеї, що відповідали життєвому досвіду.

«Православ'я, з'явилося і поширювалось на українських землях саме як Церква українського етносу зі своїм національним осмисленням його догматики та обрядодійства, організації і відправлення церковного життя, своєю системою свят, обрядів, молитов, проповідей тощо».

Для української обрядовості характерне домінування змістової основи над формою.

Дотримуючись новозавітного принципу, що «буква вбиває, а дух оживляє» Церква зберігала чистоту віри та догматів християнства, а не форму його обрядів.

Саме цим пояснюється наявність обрядів нетипових для Візантійського християнства (наприклад, обливання водою під час таїнства хрещення, а не триразове занурення у воду).

В контексті обрядової практики українців збереглося багато елементів з народних традицій. Так, під час Різдвяного богослужіння співають колядки, на Трійцю храм оздоблюють зеленню, а на Спас освячують квіти та яблука.

В результаті ми отримали українське православ’я, яке не змінило своєї суті, але було збагачене певними язичницькими традиціями, які існують і досі.

Відхилення від усталених візантійських традицій знаходимо також в іконописі та оформленні храмів. В українських храмах, починаючи з XV ст., сцени з життя Христа зображуються не в хронологічному порядку, а з врахуванням їх значення в системі християнського віровчення (наприклад, пасхальні сюжети домінують над різдвяними).

Ідея спокутувальної жертви Христа стала головною в християнському   живописі. З часом візантійські іконописні канони в українському народному іконописі відступають на задній план, поступаючись місцем народним художнім традиціям.

Українські храми багаті на квітковий орнамент, також використання національної символіки та кольорів і мабуть, найголовніше те, що майже в кожному храмі ікони покривають вишитими рушниками, орнамент яких несе ту далеку прадідівську культурну спадщину.

Як бачимо, Київське християнство унікальне по своїй природі. Воно будувало християнське життя на євангельських засадах, де кожна людина повинна бути відповідальною перед Богом та перед собою, повинна дбати про загальнолюдські цінності та справи, в цьому саме і виявляється патріотизм київського християнства.

І тому воно притаманне саме українському народові, оскільки було просякнуте етнонаціональними традиціями, віруваннями та символами  київської держави.


20.07.2023 Роман Тадра 2150
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

2916 28
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

10138 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

11276 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

5196
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2985
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2433

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

95

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

115

У вівторок, 20 лютого, під час зустрічі з виборцями Дональд Трамп зробив комплімент на адресу росії: «Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. Це воєнна машина». Розглянемо, що за цим стоїть.

501

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

567
01.03.2024

Минулий 2023 рік став стартом аграрного розвитку в Івано-Франківській громаді. Відтак, зараз спостерігають позитивну динаміку.  

444
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

500
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1453
01.03.2024

"Чернецтво завжди є віддзеркаленням суспільства. Люди хочуть, щоб були добрі монахи, гарно поводилися. Але середовище теж формує людину", - ділиться монах. 

614
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3274
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1913
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

882
01.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

17497
04.03.2024

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику влади 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє — 41%.

318
29.02.2024

Вибори в Україні мають бути справді вільним вибором українців.

247
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

567
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

1007 2